Реферат: Політичний тероризм: інформаційні методи боротьби
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження політичного тероризму як суб’єкта сучасного політичного життя і складової інформаційного суспільства та розробка комплексу інформаційних методів боротьби з тероризмом.
Реалізація поставленої мети дослідження зумовила необхідність розв’язання наступних завдань:
- розкрити сутність феномену політичного тероризму, з’ясувавши теоретико-методологічні його аспекти;
- розкрити і проаналізувати психологічну та ідеологічну складову політичного тероризму;
- виявити і навести основні тенденції політичного тероризму у інформаційному суспільстві та зробити аналіз світового досвіду у інформаційній війні проти нього;
- з’ясувати місце і роль інформаційних технологій у терористичній і контр-терористичній діяльності та розкрити роль засобів масової інформації у боротьбі з тероризмом;
- дослідити особливості політико-правового регулювання боротьби з тероризмом;
- розробити принципи оптимізації інформаційних методів боротьби з політичним тероризмом та запропонувати політико-правові шляхи вдосконалення інформаційної протидії тероризму в Україні.
Об’єктом дослідження є сучасний політичний тероризм та засоби масової інформації у контексті боротьби з ним.
Предметом дослідження є інформаційна складова політичному тероризму, а також комплекс інформаційних методів протидії йому.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в роботі був використаний комплекс методів наукового пошуку. Зокрема, семантичний метод - для визначення терміну «тероризм», історичний та проблемно-хронологічний - для з’ясування виникнення тероризму, а також для розгляду динаміки його розвитку, порівняльний - для відмежування поняття тероризму від суміжних понять, порівняльного аналізу діяльності терористичних організацій з метою виведення спільних ознак тероризму.
Системний підхід став ефективним в аналізі інформаційної складової терористичної активності, а також антитерористичної політики держав, а біхевіористський метод - у виявленні комплексу суб’єктивних реакцій влади, засобів масової інформації та суспільства на терористичні дії з метою напрацювання оптимальної моделі інформаційної протидії тероризму.
Наукова новизнаотриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в аналізі сучасного політичного тероризму як складової інформаційного суспільства та розробці комплексу інформаційних та політико-правових заходів боротьби з ним.
Наукова новизна конкретизується у наступних положеннях:
- встановлено, що політичний тероризм сьогодні став невід’ємною складовою інформаційного суспільства, здатний еволюціонувати і пристосовуватися до умов сучасного світу, в якому боротьба з тероризмом в інформаційній сфері ще не придбала системного та всеосяжного характеру, адекватного складній соціально-політичній природі тероризму і ступеню його погрози;
- уточнено термін «тероризм», - запропоновано під тероризмом розуміти не тільки суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей, але й вчинення значних матеріальних збитків чи настанні інших суспільно небезпечних наслідків, що здійснюються з метою порушення громадської безпеки;
- з’ясована ключова роль інформації в еволюціонуванні сучасного політичного тероризму, яка полягає у тому, що сьогодні терористичні акти розраховані, в першу чергу, не на завдання матеріальних збитків і загрозу життю й здоров’ю людей, а на спричинення інформаційно-психологічного шоку, вплив якого на населення створює сприятливу ситуацію для досягнення терористами своїх цілей;
- виведена формула, за якою здійснюється терористична діяльність в сучасному інформаційному суспільстві, що зводиться до такого алгоритму: насильство проти мирних людей, з обов’язковою систематичною демонстрацією катастрофічних результатів терору через засоби масової інформації суспільству – і, через громадську думку, як через передавальний механізм, - лідерам країн, - для подальшого пред’явлення через ті ж ЗМІ суспільству і владі мотивів терору та умов його припинення;
- зроблений комплексний аналіз інформаційної складової політичного тероризму та запропонований комплекс методів щодо інформаційної боротьби з ним, які полягають у поєднанні: по-перше, державної політики в сфері інформації, комунікації з громадянами та взаємодії з засобами масової інформації, по-друге, практичної діяльності самих засобів масової інформації та особисто журналістів щодо підходів у висвітленні терористичної активності, по-третє, політико-правовому регулюванні обігу інформації щодо боротьби з політичним тероризмом безпосередньо в державі та в міжнародному співтоваристві;
- проведене вивчення проблем регулювання діяльності засобів масової інформації під час терористичного акту та встановлено, що при плануванні та реалізації політично мотивованих терористичних акцій, особи, що їх готують і проводять, головною зі своїх цілей ставлять прорив до широкої суспільної аудиторії, звідки виходить необхідність добровільного самообмеження журналістів, що висвітлюють в засобах масової інформації хід та результати теракту, рамками професійної журналістської етики, моралі та громадянської самосвідомості, а також закріплення цих норм в діючому законодавстві;
- надані конкретні пропозиції, щодо внесення змін у діюче законодавство України по боротьбі з тероризмом в аспекті оптимізації інформаційної протидії йому, - підготовлений Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає уточнення терміну «тероризм», введення та визначення поняття «спеціальний режиму взаємодії з засобами масової інформації підчас проведення антитерористичної операції», встановлення відповідальності за здійснення пропаганди або виправдання тероризму та заклики до опору проведенню антитерористичної операції.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання дисертаційної роботи не тільки державними органами з метою вдосконалення вітчизняної політико-правової системи у галузі боротьби з тероризмом та оптимізації взаємодії із засобами масової інформації, а також і самими ЗМІ – для визначення етично-правових основ своєї діяльності підчас роботи з матеріалами, що стосуються висвітлення питань політичного тероризму. Таким чином, матеріал дисертації може стати підґрунтям для оптимізації антитерористичного законодавства України та вдосконалення діяльності ЗМІ під час висвітлення терористичних актів.
Крім того, матеріали представленого дослідження можуть бути використані для забезпечення навчального процесу в системі професійної підготовки політологів.
Особистий внесок здобувача. Постановка та розв’язання комплексу сформульованих завдань, оформлення їх у відповідні положення і висновки є оригінальними і належать дисертанту. За темою дослідження автором одноосібно підготовлено 7 публікацій.
Апробація результатів дослідження. Окремий комплекс напрацювань роботи втілився в Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що систематизує та оптимізує питання інформаційної боротьби з тероризмом. Законопроект запропонований на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони та Комітету з питань свободи слова та інформації.
Також в рамках дисертаційної роботи були розроблені принципи журналістської відповідальності і громадянської солідарності в боротьбі з тероризмом, які містять універсальні методи запобігання та мінімізації можливості використання ЗМІ та інформаційного простору в інтересах терористів. Розроблені принципи передані до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації для розгляду.
Крім того, окремі положення дисертаційної роботи було обговорено на Міжнародної науково-практичної конференції «Імператив національної консолідації: потенціал партійної системи та ресурси громадянського суспільства України» (Донецьк, Чернівці, 2005р.); Міжнародної науково-практичної конференції «Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі» (Київ, 2006р.); Міжнародної науково-теоретичної конференції «Ідентичність у сучасному соціумі (Донецьк, 2006р.); Міжнародної наукової конференції «Від Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) до політики поглибленого сусідства: перспективи відносин Україна - ЄС» (Івано-Франківськ, 2007р.); Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи» (Харків, 2008р.).
Публікації. Результати роботи опубліковані автором у 7 наукових статтях, що представлені у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації відповідає логіці вирішення мети та завдань дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з яких на 13 сторінках – список використаних джерел, що містить 231 найменування, та на 31 сторінці – додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ