Реферат: Політологія, як наука

Відповідно до рівня наукового пізнання у структурі політології розрізняють емпіричний і теоретичний рівні дослідження.

Зв'язок політології з іншими науками

Політологія – це лише одна з тих наук, що досліджують суспільство. Зв’язок політології з ними зумовлюється і визначається тим, що політична сфера є об’єктом дослідження не лише політології, але й інших наук про суспільство. Кожна з них обирає в політиці свій предмет, який більшою чи меншою мірою перетинається з предметом політології.

Отже, політична філософія вивчає політику як ціле, її походження, природу, місце у світобудові, значення для життя людини, суспільства, людства на найбільш загальному, абстрактному рівні пізнання. Дана наука випрацьовує найзагальніші засади політичного устрою, критерії оцінювання проявів політичного, формує світоглядно-методологічну основу досліджень політики.

Політична історія вивчає політичне минуле певного соціального суб’єкта, аналізуючи конкретні події, прояви. Як наслідок політична історія постачає політологію необхідним для теоретичних узагальнень емпіричним матеріалом і теоретичними узагальненнями, що ґрунтуються на вивченні конкретних політичних подій. У цьому сенсі політологія й історія як науки є ніби дзеркальним відображенням одна одної. Історичне дослідження розгортається від вивчення конкретних подій до теоретичних узагальнень. Політологія ж використовує теоретичні узагальнення для аналізу поточних конкретних подій.

Теорія держави і права, конституційне право досліджує походження й роль держави та права, засади її побудови, форми і складові політичної організації суспільства, суб’єкти політики, їх правосвідомість, права і свободи людини.

Політична соціологія вивчає взаємозв’язок політики з іншими сферами життєдіяльності суспільства і, звичайно, відносини між ними соціальними спільностями з приводу політичної влади.

Політична психологія вивчає роль психологічних орієнтацій (переконань, очікувань, мотивів і т.д.) стосовно проявів політичного життя, їх відображення у політичній поведінці.

Політико-економічна теорія досліджує економічні процеси як підґрунтя соціально-політичного функціонування громадянського суспільства, а також засоби державної політики щодо економіки.

Політична географія вивчає залежність політичних процесів від просторового розташування політичних суб’єктів, зумовленість політики природно-географічними чинниками.

Політична антропологія вивчає зв’язок політики з біологічними, розумовими, культурно-етнічними та іншими характерними проявами природи людського роду.

Політична етика вивчає взаємозв’язок моралі і політики.

Політологія звертається і до інших суспільних наук – демографії, етнографії, семіології. Політологія перебуває у зв’язку із формальними науками (загальна теорія систем, теорія організації, кібернетика, статистика, логіка). Вони не вносять у політологію якогось специфічного предметного змісту. У них політологія запозичує лише форму розуміння, кількісний вимір, конструкцію наукового повідомлення.

Якщо згадати, що сучасна політична наука проявляє інтерес і до природничих наук (біології, екології, астрономії), то виявиться, що предметні кордони, які визначають місце політології у системі наук, досить еластичні.

Зростання ролі і значення політології

Зростання ролі і значення політології зумовлене цілим рядом причин. Насамперед воно пов’язане із загальносвітовою, в тому числі й українською тенденцією до демократизації суспільно-політичного життя. Це зумовлює як позитивні так і негативні наслідки, вивчати які і давати відповідні практичні рекомендації має саме політологія. Із залученням до політики широких народних мас, загалом наївних у політичних питаннях, особливо актуалізуються просвітницькі функції політології.

По-друге, Україна будує свою державу й громадянське суспільство практично заново. Як відомо, громадянське суспільство і держава сильні своїми громадянами, якими не народжуються, а формуються і виховуються. У цих процесах не вдасться перебільшити ролі політології, особливо її світоглядних функцій.

Нарешті, українське суспільство переживає перехідний період практично у всіх аспектах суспільного життя. Як відомо, у перехідний, інакше кажучи, кризовий час, провідну роль у суспільстві відіграє саме політична сфера, уособлена насамперед елітою, відповідним чином проконсультованою і навченою.

Використана література

1. Брегеда А.Ю. Політологія: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 1999. - 108 с.

2. Гелей С, Рутар С. Політологія: Навч. посібник. 3 вид., перероблене і доповнене. - К.: Знання, 1999. - 427с.

3. Політологія у схемах, таблицях, визначеннях: Навч. посібник / За ред. І.С.Дзюбка, І.Г.Оніщенко, К.М.Левківського, З.І.Тимошенко. - К.: УФІМБ, 1999. - 161 с

4. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. - К.: Вища школа, 1998. -415 с.

5. Політологія. Підручник для студентів вузів / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. - К.: Академія, 1998. – 360.