Реферат: Поняття громадянського суспільства всеукраїнський референдум гарантії місцевого самоврядування

Питання зміни території України (ст. 73 Конституції України) та внесення змін до розділів І, II, XIII Консти­туції (ст. 156 Конституції України) віднесені до предме­ту обов'язкового всеукраїнського референдуму, тобто вони не можуть бути вирішені будь-яким органом дер­жавної влади.[3]

3. Гарантії місцевого самоврядування, відповідальність його органів та посадових осіб.

Здійснення місцевого самоврядування в Україні за­безпечується системою гарантій, під якими розуміють економічні, політичні та правові умови і засоби повної і ефективної реалізації територіальними громадами, ор­ганами місцевого самоврядування завдань та функцій місцевого самоврядування. Найважливіші правові гаран­тії місцевого самоврядування отримали закріплення в Конституції України та Законі «Про місцеве самоврядування в Україні».

Гарантіями організаційної самостійності місцевого самоврядування є:

положення Конституції України про те, що органи місцевого самоврядування не входять в єдину систему органів державної влади (ст. 5), а служба в органах міс­цевого самоврядування виступає самостійним видом пу­блічної служби (ст. 38);

віднесення питань обрання органів місцевого само­врядування, обрання чи призначення посадових осіб міс­цевого самоврядування до повноважень місцевого само­врядування;

встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) заборона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випад­ках, передбачених законом;

встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 21) заборона обмежувати права територі­альних громад на місцеве самоврядування за виключен­ням умов воєнного чи надзвичайного стану.

Гарантіями фінансово-економічної самостійності міс­цевого самоврядування є:

встановлення Конституцією України (ст. 142) матері­альної і фінансової основи місцевого самоврядування;

положення Конституції України щодо захисту зако­ном права комунальної власності на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів (ст. 13);

закріплення обов'язків держави фінансувати здійс­нення окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого самоврядування (ст. 143 Кон­ституції України), та компенсувати витрати органів міс­цевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами (ст. 67 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»);

передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61) заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених законом;

передбачений Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62) обов'язок держави фінансово підтри­мувати місцеве самоврядування, брати участь у форму­ванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витра­чанням коштів та належним їх обліком, гарантувати ор­ганам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні міні­мальних соціальних потреб;

передбачене Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. ст. 68 - 70) право органів місцевого само­врядування мати позабюджетні кошти, встановлювати місцеві податки і збори, випускати місцеві позики, лоте­реї та цінні папери тощо.

Гарантіями захисту прав місцевого самоврядування є:

передбачені Конституцією України обов'язковість до виконання на відповідній території актів органів місце­вого самоврядування (ст. 144) та судовий порядок захис­ту права місцевого самоврядування (ст. 145);

передбачене Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) право органів та посадових осіб місце­вого самоврядування право звертатися до суду щодо ви­знання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ та організацій, які обмежують права тери­торіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 72) підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним, обласним радам;

передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 75) відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами.[4]

Місцеве самоврядування в Україні забезпечується низкою гарантій, які являють собою конституційно – правові засоби забезпечення організації і діяльності місцевого само врядування. Гарантії — найважливіша умова повного й ефективного здійснення органами місцевого самоврядування визначених законом їх завдань, функцій і повноважень.

Основоположні гарантії місцевого самоврядування ви­кладено у Конституції України, інші — у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого са­моврядування захищаються в судовому порядку. Захист прав місцевого самоврядування в ряді випадків передбача­ється і галузевим законодавством. Зокрема, в суді розгляда­ються справи про адміністративні правопорушення, відпові­дальність за які настає в разі невиконання рішень органів самоврядування.

Органи місцевого самоврядування можуть також зверта­тися до суду з вимогами про визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які об­межують права територіальних громад, повноваження орга­нів та посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71 За­кону).

В судовому порядку вирішуються майнові спори між ор­ганами місцевого самоврядування (це прерогатива арбітраж­них Судів).

Органи місцевого самоврядування мають право оскаржи­ти до суду відмову органу державної влади (в даному разі Міністерства юстиції або виконавчого комітету вищестоящої ради) зареєструвати положення (устав) про місцеве само­врядування.

Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 144 Конституції України з мотивів їх невідповідності Кон­ституції чи законам України зупиняються у встановленому порядку, з одночасним зверненням до суду.

Гарантіям місцевого самоврядування в Україні присвяче­но і розділ 6 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" (статті 71—80). Так, у ст. 71 Закону визначається, що тери­торіальні громади, органи та посадові особи місцевого само­врядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Разом з тим органи виконавчої влади та їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, які віднесені законом до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування.