Реферат: Порівняльне державознавство
Ідеологічні – демократія можлива, коли у суспільстві є:
Плюралізм думок.
Свобода для засобів масової інформації.
Державно-правові – конституційне закріплення:
Прав і свобод людини і громадянина.
Принципу поділу влади.
Рівності всіх перед законом і судом.
Інших положень.
Щодо демократичних політико-державних режимів, то вони, як правило, принципом свого існування обирають гасло Великої Французької буржуазної революції «Свобода, рівність, братерство!». За цим гаслом вони поділяються на ліберальні та соціальні. До країн з ліберально-демократичним політико-державним режимом відносяться демократичні держави, які на перше місце ставлять свободу, у тому числі свободу підприємницької діяльності. Щодо соціал-демократичних політико-державних режимів, то тут на перше місце ставиться рівність, навіть якщо для цього потрібно обмежити свободу.
Соціальне призначення демократії виявляється в її функціях – основних напрямках її впливу на суспільні відносини з метою рішення завдань найбільш ефективної організації і функціонування органів державної влади.
Класифікація функцій:
З точки зору взаємодії держави і суспільства, політичної системи і держави.
Самоорганізація населення країни в єдину органічну цілісність, що виявляється в організаційних зв'язках між різними суб'єктами демократії.
Забезпечення плюралізму діяльності суб'єктів політичної системи, багатопартійності, що сприяє налагодженню нормальних зв'язків між державою й іншими суб'єктами демократії (політичними партіями, громадськими організаціями).
Забезпечення діяльності держави в напрямку більш оптимального служіння суспільству.
Виховання в громадян високої правової і політичної культури.
Власні функції демократії.
1. Установча (конкурс, вибори).
2. Оптимізація державних рішень (вивчення суспільної думки).
3. Контроль (наприклад, над депутатами).
4. Охорона (держава охороняє і захищає своїх громадян).
6. Авторитарний режим
Авторитарний режим (від лат. autoritas – абсолютна влада, вплив, наказ) визначається як політико-державний режим, у якому політична влада здійснюється конкретною особою (класом, партією, елітною групою тощо) за мінімальною участю народу.
Ознаки авторитарного політико-державного режиму:
1. Автократизм (самовладдя) або невелика кількість носіїв влади. Ними можуть бути як одна людина (монарх, тиран, диктатор), так і група осіб, що здійснює політичне керівництво.
2. Ігнорується принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову.
3. Роль представницьких органів державної влади обмежена владним суб'єктом, хоча вони і можуть існувати.
4. Суд виступає, по суті, допоміжним органом, разом із яким можуть використовуватися і позасудові органи.
5. Зберігається часткова цензура, існує свого роду напівгласність.