Реферат: Правові аспекти соціоекології

Організації систематичних спостережень за їхнім станом;

Проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ збереження та ефективного використання їх;

Дотримання вимог щодо охорони території та об’єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності;

Запровадження економічних важелів стимулювання охорони їх;

Здійснення державного та громадського контролю за дотриманням режиму охорони і використання їх;

Встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та цивільної відповідальності за порушення режиму охорони та використання їх, а також за зниження та пошкодження заповідних природних комплексів та об”єктів.

Управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, спеціальні адміністрації територій, що охороняються, та служби охорони, які створюються у складі адміністрації.

УЧАСТЬ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища цілком відповідає національним інтересам України, певною мірою сприяє вирішенню соціоекологічних проблем, дає можливість поширювати і використовувати передовий зарубіжний досвід у сфері гармонізації взаємовідносин природи і суспільства.

Ця робота здійснюється відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, постійно координується з Міністерством закордонних справ України включає багатостороннє і двостороннє співробітництво, організацію виконання міжнародних зобов’язань України, взаємодію з організаціями, фондами, банками, які надають кредити і безоплатну технічну допомогу.

Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України підтримує робочі контакти з Європейською економічною комісією ООН, Всесвітньою метеорологічною організацією, Програмою ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП), ЮНЕСКО, ЮНІДО. Воно організовує і контролює виконання 25 міжнародних договорів, конвенцій та протоколів у галузі охорони навколишнього середовища, укладених за участю України.

За останній час підписані українсько-американська та українсько-угорська міжурядові угоди про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища. Аналогічні міжвідомчі угоди укладені з польським міністерством та латвійським комітетом охорони навколишнього середовища. Підписано також українсько-польсько-словацьку угоду про створення міжнародного біосферного заповідника в Східних Карпатах. Всі ці документи доповнюються конкретними планами реалізації, які в основному виконуються.

Україна активно співпрацює з експертами в галузі навколишнього середовища Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Глобального екологічного фонду. Її включено до міжнародних проектів по Чорному морю, басейну Дунаю і окремо – по дельті Дунаю. Для ефективної участі в зазначених проектах у країні визначені національні координатори та створені відповідні робочі групи.

Делегація України брала участь у конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася в Ріо-де-Жанейро у червні 1992р. Учасники Бразильського форуму були ознайомлені з соціоекологічними проблемами України. На цій конференції українською делегацією були поставлені питання глобального звучання про формування групи країн з перехідною економікою, про екоконверсію, банки даних про „чисті” технології.

Список використаної літератури:

Бачинський Г. А. Соціоекологія: теоретичні і прикладні аспекти. – К.:

Наук. думка, 1991.

Вопросы социоэкологии: материалы І Всесоюз. Конф. «Проблемы социальной экологии». – Львов: Вільна Україна, 1987.

Колбасов О. С. Международная правовая охрана окружающей среды. – М.: Междунар. отношения, 1992.

Кравченко С. Н. Соціально-психологические аспекты правовой охраны окружающей среды. – Львов: Вища шк. Изд-во Львов. Ун-та, 1988.

Петров В.В. Экология и право. – М.: Юрид. лит., 1981.

Петров В. В. Правовая охрана природы в СССР. – М.: Юрид. лит., 1984.