Реферат: Предмет соціологічного знання
Гезельшафт представленийв сучасному індустріальномусуспільстві, яке базується на економічних, безособових і штучних стосунках, на нормах економічної цінності, праці, а також на зв'язках, які відносяться до суспільногокласу і економічних угод. Це можна назватиділовою організацією, в якій переважає «раціональна воля».
Отже, за Тьонісом, предмет соціології утворюють всі види соціальності, спільності і суспільство; їх основу складають взаємодії людей, рухомих волею.
Вирішальне просування по шляху поєднання теоретичного і емпірико-методологічного компонентів соціологічного знання здійснив засновник французької соціологічної школи Еміль Дюркгейм (1858-1917).
До ключовихпонять Дюркгейма відноситься поняття соціального факту. Під цим розуміється, наприклад, приналежність людей до різнихгруп, релігійних об'єднань і політичнихпартій; у цих групах людина знаходитьсвою соціальну реальність. Психічні факти єу власній свідомості індивіда, але соціальніфакти відносяться до соціальної дійсності. На думку Дюркгейма, саме ці соціальні факти складають основний предмет дослідження соціології. Пізніше він назвавїх «інститутами» [11,83].
За Дюркгеймомбудь-який соціальний інститут, наприклад сім'ю, шлюбабо який-небудь звичай, можна розглядуватинауково. Їх можна вивчати, описувати і порівнювати, оперуючи різними даними. Вивчення таких даних є з'являється науковим тількитоді, коли їх (дані) можна упорядкувати за певною системою понять, виведеною зістотнихознак даних інститутів. Наприклад, дія, що спричиняє за собою покарання, є з'являється злочином. Злочин як соціальний інститут вивчається виходячи з його суспільноговитокуі значущих зв'язків. Другий приклад: у суспільствієспільності, засновані на кровному родстві. Кожну таку спільність Дюркгейм відносить до категоріального поняття «сім'я».
ЗаголовнимприпущеннямДюркгейма, колективнасвідомість, «розчинена» в суспільстві, має самостійне існування. Соціальна сила грунтується на «колективному мисленні». Колективне, або спільне, свідомість означає сукупність тих вірувань і відчуттів, які розділяються середнімичленами системи. Норми, що існуютьв спільності, засвоєні і усвідомлені, результатом чого являєтсяуніфікація соціальної поведінки[2,115].
Колективність виражаєнормативний характерсуспільства. Згідно Дюркгейму, всі аспекти соціальної структури, зокрема інститути, базуютьсяна нормативній системі суспільства. Отже, норми є, на його думку, ядром соціальної дійсності.
Цікавий погляд Дюркгейма на розподіл праці в суспільстві. За початковийпункт Дюркгейм вважає тут чисельність і щільність населення. Одночасно він відзначає відмінність в соціальній солідарності. При незначному розподілі праці спостерігається механічна солиідарність, а при сильно диференційованому розділупраці — органічна солідарність, тобто кожен залежить від кожного більшою мірою, будучизацікавлений в результатах праці іншого.
Цікаві зауваження Дюркгейма по приводу деяких приватних явищ і феноменів, наприклад, такого, як самогубство. За його спостереженнями, самогубствазустрічаються частіше серед тих груп, де соціальна згуртованість слабкіша, ніж серед груп зтіснішими соціа?