Реферат: Причини та умови статевих злочинів щодо неповнолітнього у сучасній Україні
Недоліки сімейного виховання, криміногенний вплив несприятливого середовища слід віднести до чинників, які сприяли відсутності у особи належного рівня культури у задоволенні статевих потреб. Водночас зазначені фактори викликають формування в особи комплексу сваволі та ілюзій.
До умов зазначеної категорії злочинів належать чинники, які сприяють формуванню та прояву цього комплексу сваволі та ілюзій. На підставі вивчених та узагальнених відомостей щодо статевих злочинів, які вчиняються стосовно неповнолітніх, встановлено умови, котрі сприяли їх вчиненню. Серед них слід назвати економічну нестабільність, безробіття, низький життєвий рівень населення, підміна моральних цінностей у суспільстві, сексуальна свобода, розбещеність, вплив засобів масової інформації та порнографії.
Існування зазначених чинників підтверджується, зокрема, тим, що за вісімнадцять років незалежності Української держави відбулись реформи державного, суспільного та економічного устрою. Незважаючи на значний період часу, що минув, процеси демократизації економічного та культурного життя країни надалі супроводжуються загостренням суспільних відносин, породжуючи нові соціальні явища, які не тільки негативно вплинули на життя людей, а й створили підґрунтя для вчинення злочинів насильницького характеру.
Такий період розвитку держави, який характеризується економічною нестабільністю, соціальними та політичними стресами, невпевненістю у своєму соціальному та моральному становищі, неможливістю змінити своє життя на краще, зумовив виникнення факторів які сприяли прояву комплексу сваволі та ілюзій у осіб, які вчинили статеві злочини щодо неповнолітніх.
Слід зауважити, що у кримінології умовам досліджуваної категорії злочинів недостатньо приділялась увага науковців. Ця проблема актуалізується тим, що умови злочинної поведінки досліджуваної категорії осіб мають властивість швидко змінюватись, а також по-різному впливають на формування злочинної поведінки осіб, що вчинили статеві злочини, і на злочинність загалом.
Серед значної кількості факторів, що впливають на злочинність та на вчинення статевих злочинів стосовно неповнолітніх, науковці-кримінологи практично одностайно, і не безпідставно, називають регрес у соціально-економічному розвитку держави. Адже спрямованість поведінки людей визначається характером суспільних відносин, які у свою чергу складаються з цілого ряду міжособистісних відносин – сімейних, побутових, тих, що пов’язані з рівнем життя членів суспільства, їх встановленням до позитивних та негативних проявів. За дедалі більшого погіршення життя людей їхня поведінка деформується, у ній з’являються кримінально-значущі ознаки, дії набувають злочинної спрямованості [5, с. 64].
Суперечливі процеси, що відбуваються в економічній та соціальній сферах країни, зумовили виникнення таких факторів, як невпинне зростання інфляції; безробіття; низький життєвий рівень населення.
Одним з найбільш негативних впливів, що спричиняє розлад в економіці, є інфляція. На сучасному етапі економічного розвитку держави відбулося стрімке зростання інфляційних процесів. За статистичними даними, у перші роки незалежності інфляція в Україні становила: у 1991 році – 91,0%, у 1992–1210,0%, у 1993 – 4734,0%, а за останні 15 років рівень інфляції зріс майже на 100% [160, с. 70]. Наприклад, у 2007 році інфляція перевищила 1%, через рік у березні 2008 року вона становила 4%, квітні 2008 – 3,1%, травні 2008 – 1,5%. Таке інфляційне зростання викликає занепокоєння, адже воно, як правило, призводить до загострення кризових явищ в економічній, соціальній та політичній сферах.
За інформацією Міністерства економіки України, інфляцію провокує зростання цін на продукти харчування, які становлять 52% споживчого кошика українця [9]. А це в свою чергу створює підґрунтя для формування злочинної поведінки не тільки дорослих, а й неповнолітніх злочинців.
З метою емпіричного дослідження особливостей злочинної поведінки осіб, які вчиняють статеві злочини щодо неповнолітніх у сучасній Україні, нами було проведено аналіз судової практики, а також анкетування 400 засуджених, які відбувають покарання за статеві злочини у Павлоградській виховній колонії Дніпропетровської області, Дубенській виховній колонії Рівненської області, Березанській виправній колонії Київської області (надалі – анкетування засуджених). Аналіз емпіричного матеріалу засвідчує, що у 85% засуджених формування злочинної поведінки відбувалося під впливом нестабільного соціально-економічного становища сім'ї та мікросередовища, де вони проживали. Погане харчування, неналежне забезпечення необхідними речами у побуті, відсутність коштів на догляд за своєю зовнішністю, а також прагнення протиправно заволодіти засобами мобільного зв’язку та іншими предметами електроніки створило умови для формування у засуджених насильницької поведінки. Так, за даними Державної судової адміністрації, до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у сфері статевої свободи та недоторканності, жертвами яких стали неповнолітні, було притягнуто 5675 осіб, вироки щодо яких вступили в законну силу, та які відбували покарання з 2001 по 2007 рік. Наведені статистичні дані свідчать про зростання стану злочинності у сфері статевих відносин на 1,5% [8].
Наступною умовою досліджуваної категорії злочинів є безробіття. На жаль, вплив на злочинність детермінант, що пов’язані з матеріальним становищем особи, вітчизняна статистика до останнього часу не враховувала. У той же час західні експерти підрахували, що кожний додатковий процент безробіття обертається для суспільства зростанням смертності на 2%, кількості самогубств – на 4,1%, вбивств – на 5,7% [9, с. 3].
Викликають занепокоєння і результати аналізу проведеного нами анкетування серед засуджених осіб, які відбувають покарання за злочини, передбачені ч. 3 ст. 152 КК, ч. 2 ст. 153 КК, ст. 156 КК України, за якими 75% опитаних осіб, що вчинили статеві злочини, не мали постійного місця проживання та ніде не працювали. Поряд з цим, слід відмітити, існує негативна тенденція щодо вчинення статевих злочинів проти неповнолітніх, відповідно до якої спостерігається значна активність однієї з наймолодших груп непрацюючого населення, вік яких становить від 14 до 17 років. Наприклад, за даними Державної судової адміністрації, у 2007 році кількість неповнолітніх осіб, що скоїли злочини, передбачені ч. 3, 4 ст. 152 КК України, які не працювали і не навчались, становила 18 осіб з 52 тих, хто вчинив статеві злочини щодо неповнолітніх. При цьому 25 осіб – це учні шкіл, ліцеїв, коледжів, гімназій [7. Так, неповнолітні У., С. достовірно знаючи, що Г. є малолітньою, попередньо домовилися між собою про її зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Засудженні погрожували Г. застосувати фізичне насильство і змушували її іти в підвал будинку. Г., усвідомлюючи їх намір, відмовилась виконати їх вимоги, після чого С. почав бити Г. Застосувавши фізичне насильство, неповнолітні злочинці подавили волю Г та силою завели її в підвал будинку, де здійснили задумане [12].
Вивчення судової практики підтвердило, що 189 з 350 осіб, які вчинили досліджувані нами злочини, проживали у безробітних сім’ях, 52 особи мали проблеми із працевлаштуванням. Відсутність спеціальної освіти, навичок та бажання займатися трудовою діяльністю, відсутність робочих місць за пропозицією, зумовили наявність у досліджуваної категорії злочинців 24 годин вільного часу. В результаті цього непрацевлаштованими залишились як 48% дорослих, так і 98% неповнолітніх, засуджених за зґвалтування. Слід зазначити, що у 50% засуджених осіб за ч. 3 ст. 152 КК, ч. 2 ст. 153 КК, ст. 156 КК відбулося формування злочинної поведінки під впливом безробіття. Неповнолітні ґвалтівники виправдовували себе безпритульністю та відсутністю батьківської опіки. Дорослі ж ґвалтівники мотивували формування своєї злочинної поведінки тим, «що не було чим зайнятись» або «не було куди себе подіти», або ще більш цинічно – «так вийшло» (з матеріалів нашого анкетування засуджених).
Отже, негативні наслідки, спричинені безробіттям, а саме соціально-економічна незахищеність населення, відсутність батьківської опіки неповнолітніх жертв, зґвалтування та інші, українське суспільство не подолало, а це і надалі впливає не тільки на рівень насильницької злочинності, а й загалом на злочинність у державі.
Далі розглянемо наступний соціально-економічний чинник, що впливає на формування і прояв комплексу сваволі та ілюзій у вигляді статевих злочинів щодо неповнолітніх. Ним є низький життєвий рівень населення. Таке становище зумовлюють зазначені фактори, такі як інфляція та безробіття.
Найдеструктивнішими чинниками, що впливають на суспільство в цілому, а також на криміногенну ситуацію зокрема, є соціально-економічні. Кризовий стан економіки, послаблення соціального захисту населення з боку держави призвело до зростання кількості безробітних, особливо серед молоді, і як наслідок – до зниження життєвого рівня переважної більшості громадян, майнового розшарування суспільства і посилення антагонізму між різними верствами населення [6, с. 68].
На думку сучасних кримінологів, зменшення рівня злочинності прямо пов’язане із розв’язанням проблеми поліпшення матеріальних умов життя людей. Так, В.А. Серебрякова вважає, що саме «фактор матеріального забезпечення об’єктивно розкриває можливості виникнення суперечностей, у тому числі тих, які призводять до антигромадських форм поведінки. Уявляється, що вибір того чи іншого типу поведінки залежить від наявних у розпорядженні суб’єкта можливостей задоволення своїх потреб, що визначаються його моральною позицією» [12, с. 36]. Цю тезу підтверджують і дані нашого дослідження, згідно з якими велику кількість злочинів вчиняють особи без постійного місця проживання чи постійної роботи, які знаходяться за межею бідності. Відповідно до даних Державної судової адміністрації за 2001–2007 роки за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152 КК, ч. 2 ст. 153 КК, ст. 156 КК України, відбували покарання 5675 осіб, з них без постійного місця проживання чи постійної роботи – 1268 осіб та 785 осіб (включно з особами 14–18 років), які знаходяться за межею бідності [3].
Скрутне матеріальне становище переважної більшості населення, відсутність перспективи на майбутнє, недоступність отримання освіти, не розробленість ефективних форм соціальної підтримки молоді, значна поляризація у рівні забезпеченості різних категорій населення об’єктивно призводять до переоцінки моральних цінностей як молоддю, так і дорослим населенням, до трансформації уявлень про матеріальні статки, коли на перше місце виходить психологія споживання та правового нігілізму. Зайнята у виробництві частина населення також не завжди спроможна задовольнити елементарні потреби в повноцінному харчуванні, оскільки середня заробітна плата фактично не відповідає прожитковому мінімуму. За таких умов прагнення до швидкого збагачення штовхає людей на пошуки додаткових засобів існування, якими нерідко стають злочинні форми поведінки [6, с. 112].
У процесі дослідження нами виявлено, що 60% осіб, які вчинили статеві злочини щодо неповнолітніх, мали низький прожитковий рівень або виховувались у соціально незахищених сім'ях. Таким чином, низький прожитковий рівень – це та умова, яка в сукупності з іншими умовами може спричинити злочинну поведінку особи.
Ще однією умовою формування злочинної поведінки особи, яка вчинила статеві злочини щодо неповнолітніх, є низький рівень культури в суспільстві, результатом якого стала підміна моральних цінностей у суспільстві та викликана нею сексуальна свобода.
Підміна моральних цінностей у суспільстві – це фактор, що руйнівним чином впливає на рівень соціальної культури в суспільстві. Перехід до ринкової економіки призвів до того, що держава не фінансує (або вкрай незадовільно фінансує) культурну сферу життя. Усе це призвело до того, що рівень життя став важливішим за духовні цінності. Виховання кращих рис людини, таких як доброта, чесність, благородство, повага до людської особистості [12, с. 67], культура інтимного життя відійшли на другий план, натомість нав’язуються ті ідеали, серед яких немає місця вічним цінностям. Критичність ситуації полягає в тому, що така негативна тенденція згубно впливає на нормальні життєві установки людини.
Аналіз проведеного анкетування серед досліджуваної категорії злочинців виявив, що майже у 80% засуджених відбулась підміна моральних цінностей. Повага до людини проявляється у них тільки за класом авторитету співкамерників і зовсім відсутня культура інтимного життя. Так, за даними Державної судової адміністрації, у 2001–2007 роках за одностатеве насильство щодо неповнолітніх було засуджено 1874 осіб, з них 634 особи вчинили статеві злочини повторно, 23 особи – у місцях позбавлення волі [7].
Другим важливим фактором, що впливає на прояв комплексу сваволі та ілюзій у осіб, які вчинили статеві злочини щодо неповнолітніх, є так звана сексуальна свобода. Вона призвела до вседозволеності в інтимних стосунках. Наприклад, статеве життя широко демонструється на екранах та у поліграфічній продукції під приводом того, що це є невід’ємною складовою людського буття. Напоказ виставляються всілякі збочення: «прикладом для наслідування стають педерасти, лесбіянки, бісексуали і транссексуали; широко рекламується професія повії, дискутується доцільність її легалізації» [13, с. 68]. Очевидним є і те, що «інформаційна отрута» призводить до інтелектуального розпаду та руйнування внутрішніх, душевних якостей особистості.
На сучасному етапі розвитку кримінологічної науки вчені все частіше звертають увагу на негативний вплив засобів масової інформації на формування злочинної поведінки. Так, у 2008 році Академія правових наук України у фундаментальній науковій праці «Правова система України: історія, стан та перспективи» звертає увагу на той факт, що українські ЗМІ, передусім телебачення, переобтяжені демонструванням особливо тяжких злочинів, до яких відносяться і статеві злочини щодо неповнолітніх. Вчені наголошують, що негативний вплив проявляється в тому, що з одного боку у громадян формується викривлене уявлення про характер сучасної злочинності, а з другого – таке тиражування насильства справляє вплив на суб’єктивне сприйняття дійсності громадянами, і підвищується ступінь страху і почуття небезпеки перед злочинами, внаслідок чого послаблюються контакти населення із працівниками правоохоронних органів, і громадяни не повідомляють про злочин [9, с. 35].
Як засвідчують наукові дослідження, ЗМІ та порнографія можуть провокувати агресивну поведінку. Так, кількість зґвалтувань різко виросла в 1960–1970-х роках, коли порнографія розповсюджувалася по всьому світі. Особлива увага звертається на ту обставину, що розповсюдження так званих «секс-журналів» негативно впливає на сексуальну поведінку молодих людей. Як доводять дослідження зарубіжних науковців, особистість, яка вчинила статевий злочин щодо неповнолітнього часто купували продукцію сексуального характеру. Проведене нами опитування засуджених підтверджує цей факт, оскільки 53% засуджених за статеві злочини щодо неповнолітніх, на запитання чи часто ви переглядали аудіо-, відеопродукцію, яка демонструвала статеві зносини із застосуванням насильства, дали позитивну відповідь (Додаток А). Зазначене не викликає сумніву, адже Україна увійшла в п’ятірку країн – виробників дитячої порнографії і у десятку лідерів її розповсюджувачів. Як зазначають експерти, цьому сприяє відсутність законодавчої бази і недостатнє залучення у запобігання цьому негативному явищу Інтернет-спільноти [4, с. 14]. Необхідно відмітити, що дитяча порнографія – проблема не тільки українська, але й світова. За даними організації «National Children’s Homes», кількість злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством над дітьми, з 1988 року у всьому світі збільшилось у 15 разів. Відповідно до спеціального звіту UNICEF, в 2008 році 80% дитячої порнографії розповсюджується через Інтернет [6, с. 14]. Не можна сказати, що в Україні відсутнє законодавство, спрямоване на запобігання пропагування насильницької статевої поведінки та порнографії. Так, в Україні прийнятий Закон «Про захист суспільної моралі», який забороняє виробництво і ввезення в Україну творів, зображень інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, їх виготовлення перевезення чи інше переміщення, реклама, збут чи розповсюдження [9]. Щоб запобігати негативному впливу порнографії, Верховна Рада України Законом від 11 червня 2009 р. внесла зміни до ст. 301 КК України, де поряд з ввезенням, виготовленням, збутом, розповсюдженням передбачила відповідальність за зберігання порнографічної продукції [7].
Слід зазначити, що заміна цінностей в суспільстві під впливом перегляду порнографії пояснюється механізмом десенсибілізації – поступової заміни в системі цінностей, коли раніше неприйнятні форми сексуальної поведінки стають звичними під дією регулярного впливу сексуальної інформації. Відповідно до зазначеного неадекватні і збочені форми сексуальної активності сприймаються як цілком нормальні, відповідно замінюються морально-етичні стандарти.
Зміна поведінки може приймати деструктивні форми у вчиненні сексуальних злочинів-копій, особливо у осіб з підвищеною навіюваністю і слабкою інтелектуальною діяльністю [8, с. 344]. Неодноразовий перегляд сцен сексуального насильства дозволяє людині більш терпимо ставитись до насильства в житті, а це призводить до послаблення стримуючих етичних факторів.
Таким чином, вищенаведений негативний вплив засобів масової інформації та порнографії на формування злочинної поведінки, дає підстави віднести їх до умов вчинення статевих злочинів щодо неповнолітніх.
З наведених причин і умов статевих злочинів, вчинених щодо неповнолітніх, можна сказати, що сваволя особи, яка вчинила статеві злочини проти неповнолітніх, проявляється у тому, що особа бажає задовольнити свої сексуальні потреби шляхом посягання на статеву недоторканість неповнолітніх. Дії досліджуваного злочинця суперечать природному стану розвитку найбільш незахищеної категорії населення.