Реферат: Принципи та види попередження злочинності

- усунення негативних наслідків злочинів.

У загальному процесі боротьби зі злочинністю кримінологічне попередження злочинів тісно пов'язане із цілеспрямованою діяльністю спеціальних суб'єктів, орієнтованих на виявлення, припинення й розкриття злочинів, установлення й усунення їхніх причин й умов, призначення та виконання покарання, тобто на реалізацію кримінально - правового попередження. Такого роду діяльність, реагування відповідних органів на факт уже зробленого діяння, здійснюється в рамках кримінально-правового й карно-процесуального законодавства. Мета кримінально-правового попередження складається у своєчасному виявленні злочину, вжитих належних заходів до його розкриття, установленню й викриттю винних, забезпеченні правильного застосування закону для того, щоб кожен злочинець був підданий справедливому покаранню, і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності й засуджений. Тобто за вчинений злочин є неминуче покарання і це є загальною та індивідуальною мірою попередження вчинення злочинів, тому що саме страх перед покаранням стримує деяких осіб від вчинення злочину. Кримінально-правове попередження включає в себе і об'єктивний, всебічний розгляд і рішення кримінальних справ судом, що складається в призначенні справедливого покарання відповідно до ваги вчиненого й особистості підсудного. Рівною мірою це стосується і виправлення й перевиховання засуджених, покликаний сприяти попередженню повтору злочинів.

Але попередження злочинів не обмежується самим тільки кримінально-правовим аспектом. Попередження злочинів – це завдання не тільки правоохоронних органів, але й усього суспільства. Не тільки правоохоронні органи повинні проводити боротьбу зі злочинністю. За радянських часів злочинність звісно була, але не у такому розмірі. Винних розстрілювали, засилали у лагеря та на тяжкі каторжні праці. Соціалізм передбачав зрівняння класів, та матеріального становища. Багатими були лише правляча еліта, а усі інші працювали і отримували рівну зарплатню, носили однаковий одяг, їздили на однаковому транспорті. Тому злочинність не процвітала – усі ж були рівні. І хоча така модель побудови держави була утопією – ввечері на вулицях було спокійніше. Тому для вирішення долі кримінальної насиченості в суспільстві, у наш час, необхідно не все покладати на плечі міліції та прокуратури, а на державу. Бо саме на державному рівні потрібно вживати заходи, щодо підвищення життєвого рівня, соціальної захищеності, забезпеченістю роботою та житлом населення. Рішення потрібно приймати у сфері економіки, соціального життя, ідеології та виховання людини.

При цьому кримінологічне попередження злочинів являє собою найбільш діючий спосіб боротьби зі злочинністю, оскільки воно:

- забезпечує виявлення й усунення її коріння та джерел, попереджає можливість робити злочини;

- впливає на криміногенні фактори, коли вони ще не набрали сили і легше піддаються усуненню;

- дозволяє, використовуючи різноманітні засоби та переривати злочинну діяльність;

- перешкоджає настанню шкідливих наслідків;

- вирішує завдання боротьби зі злочинністю найбільш гуманними способами з найменшими витратами, без включення на повну силу складного механізму карної юстиції, без застосування такої форми державного примусу, як карне покарання.

ІІІ. Принципи попередження злочинів

Основними принципами, на яких базується попередження злочинів, є:

- законність, що забезпечує суворе дотримання в процесі реалізації запобіжних заходів вимог Конституції України, міжнародних договорів, законів, а також підзаконних нормативних актів;

- соціальна справедливість і гуманізм, що передбачають захист законних інтересів фізичних й юридичних осіб при здійсненні заходів щодо попередження злочинів, недопущення заподіяння фізичних страждань або приниження достоїнства особистості;

- комплексність, що припускає об'єднання зусиль суб'єктів попереджувальної діяльності;

- своєчасність і достатність використовуваних мір, їхнє використання в такому обсязі й з такою інтенсивністю, які дозволяють не допустити здійснення злочинів;

- диференціація заходів попереджувального впливу, що означає облік особливостей особистості особи, що підлягає профілактиці, динаміки змін його поведінки;

- ефективність, що припускає досягнення найбільших результатів попереджувальної діяльності при найменших матеріальних, фінансових, ресурсних витратах.

IV . Види попередження злочинів

Складність попередження злочинів визначає різноманіття видів цієї діяльності, які виділяються залежно від деяких підстав. Так, по характеру та спрямованості попередження злочинів виділені його загально-соціальний і спеціально-кримінологічний рівні.

Загально-соціальний рівень попередження злочинності відрізняється тим, що складові його міри є необхідним елементом соціально-економічної діяльності, усунення недоліків у політичній, соціальній, морально-психологічній і духовній сферах суспільства. Вони, як правило, пов'язані з поліпшенням матеріального добробуту громадян, умов їхньої праці й відпочинку, зміцненням дисципліни й організованості, а так само з іншими позитивними змінами в суспільстві. Спрямовані на рішення зазначених завдань, ці міри попутно усувають негативні процеси і явища, виконуючи при цьому опосередковано функцію попередження злочинів.

Спеціально-кримінологічний рівень попередження злочинів характеризується сукупністю заходів, спеціально спрямованих на усунення причин злочинності або конкретних злочинних проявів. Масштаб їхнього застосування, як правило, набагато менше, ніж в загально-соціальних заходах, у деяких випадках він набуває значних розмірів та охоплює, наприклад, цілі галузі народного господарства або поширюється на окремі категорії осіб (неповнолітніх злочинців, рецидивістів і т.д.).

Спеціально-кримінологічне попередження злочинів - це соціальний процес, основою якого є застосування спеціальних методів і прийомів, знань і навичок регулювання соціальних відносин, які відповідають вимогам суспільної моралі й законності з метою ліквідації тих їхніх негативних наслідків, які можуть викликати здійснення злочинів.

Спеціальне кримінологічне попередження називається так не тільки тому, що воно спрямовано на досягнення зазначених цілей, але й тому, що вимагає спеціальних кримінологічних знань, які необхідні і при розробці комплексних планів і цільових програм, і при розробці та реалізації заходів попередження окремих видів злочинів і т.д.

У даний час існує три рівня попередження злочинів, які перебувають у тісному взаємозв'язку й доповнюють один одного.

Перший рівень (вищий) передбачає рішення великих соціальних, економічних та інших проблем життєдіяльності суспільства, що виражається в соціально-економічних перетвореннях, посиленні виховної та ідеологічної роботи, а в цілому - в удосконалюванні суспільних відносин на даному етапі розвитку суспільства. Цим забезпечується планомірний опосередкований вплив на всі ланки антигромадського поводження особистості, починаючи з моменту її формування й закінчуючи впливом на вже сформовані мотиви поводження.

Другий рівень (середній) спричиняє запобігливо - профілактичний вплив на конкретні соціальні групи й суспільні верстви населення, що піддаються впливу негативних тенденцій. На цьому рівні, наприклад, можуть прийматися заходи щодо працевлаштування випускників шкіл, що не вступили у вищі, середні або спеціальні навчальні заклади, наведенню належного порядку й культури обслуговування в системі торгівлі й побутового обслуговування й т.п.

Третій рівень (нижчий) пов'язаний з індивідуально-профілактичним впливом на конкретних осіб. Завдання такого впливу складається в позитивній зміні системи ціннісних орієнтації людини, у подоланні антигромадських поглядів та установок, переорієнтації поводження в соціально схвалюваному напрямку. Індивідуалізація застосовуваних заходів є основою для виділення загального індивідуального попередження злочинів, що мають свою специфіку, яка виражається, як у способах і прийомах впливу на об'єкт регулювання, так і самому характері об'єкта. Обидва цих види попередження злочинів перебувають між собою в взаємозв'язку й доповнюють один одного.

Загальне попередження злочинів складається в діяльності, що забезпечує позитивний вплив на соціальні процеси й сприяє усуненню дії криміногенних факторів. Воно здійснюється в рамках суспільства в цілому, окремих регіонів, а також у відношенні різних соціальних груп і колективів і має метою мобілізувати членів суспільства на боротьбу з тими явищами соціальної дійсності, які за певних умов створюють можливість переходу індивідів на анти-суспільні позиції. По своїй суті загальне попередження злочинів спрямоване на таке керування соціальними процесами, що протидіє прояву передумов антигромадського поводження й можливого його переростання в злочинне. Об'єктом загального попередження злочинів служать детермінанти злочинності, криміногенні явища різного рівня: такі, що впливають в цілому на злочинність, її динаміку й структуру; на окремі види й групи злочинів, на конкретні злочини й особистість злочинця.

Загальне попередження злочинів пов'язане із цілеспрямованим впливом суб'єктів цієї діяльності на недоліки криміногенного характеру в організації та керуванні соціальними спільнотами, державними органами та громадськими організаціями. З певним ступенем умовності сфери застосування загального попередження злочинів можна підрозділити (залежно від характеру і змісту тих суспільних відносин, які підлягають урегулюванню з погляду рятування від елементів криміногеності) на економічну, ідеологічну, культурно-виховну, організаційно-господарську.

Загальне попередження злочинів може бути ефективним лише тоді, коли воно сполучається з іншими засобами попереджувального впливу, зокрема з індивідуальним попередженням злочинів.

Індивідуальне попередження злочинів складається в безпосередній виховній роботі з конкретною людиною, і лише в тому випадку, коли її поводження свідчить про реальну можливість переходу на злочинний шлях. Із практичної сторони індивідуальне попередження - це виявлення осіб, схильних до здійснення злочинів, вивчення їх та позитивного впливання на них з метою недопущення здійснення злочинів. Безпосередніми об'єктами індивідуального попередження є як конкретні особи, так і їх навколишнє мікро-середовище.