Реферат: Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості
- рельєф місцевості;
- напрямок вітру;
- розміри ділянки, що оглядається і спосіб виконання задачі.
4. Вміло керувати собакою командами і жестами, а при необхідності і повідком.
Навчання дресирувальника керувати собакою відбувається в період вироблення у собаки умовного рефлексу зигзагоподібного руху. Воно наступне.
Спочатку у дресирувальника вироблюють вміння спонукати собаку до зигзагоподібного руху і доходити до бокових меж ділянки: подавати жест правою або лівою рукою без похилу корпуса, енергійно рухатися за собакою, вміло заохочувати собаку. Потім добиваються чіткості керування повідком.
5. Розуміти поведінку свого собаки, своєчасно заохочувати собаку за найдену річ.
Для цього необхідно на підготовлених собаках показати дресирувальнику яскраво виражену поведінку собаки при виявленні речі. Потім, шляхом систематичних вправ по пошуку собакою кинутих предметів, домагатися розуміння ним поведінки свого собаки.
В першому періоді дресирування відпрацьовуються наступні види ускладнень:
- вироблення першопочаткового умовного рефлексу пошуку 5-7 предметів на ділянці місцевості 50х60 м;
- поступове збільшення розмірів ділянки, що оглядається до 50х100 м;
- розкидання різноманітних по якості, формі і кольору апортувальних предметів з рахунком утворення пустих кутів;
- привчання сідати з виявленим предметом у місця його виявлення;
- огляд різних за характером ділянок місцевості, зміна кількості розкидаючих предметів;
- збільшення давності від початку розкидання речей до їх пошуку до 40 хвилин, періодичні обшуки місцевості по невідомим для дресирувальника умовам.
Вироблення першопочаткового умовного рефлексу пошуку 5-7 предметів на ділянці місцевості 50х60 м.
По завданню дресирувальника на вибраній ділянці місцевості помічник розкидає предмети. Через 15-20 хвилин, дресирувальник вигулює собаку, підходить до середини передньої сторони ділянки і садить собаку у лівої ноги. Приєднавши довгий поводок (довгий поводок не розкидається, а кладеться на землю з лівої сторони дресирувальника позаду собаки), по команді “Шукай” і жесту посилає собаку на обшук ділянки місцевості праворуч в напрямку близького предмету і сам слідує за собакою, керуючи повідком.
Як тільки собака виявить і підніме предмет, дресирувальник підходить до нього, забирає предмет, заохочує собаку ласощами і кладе предмет в поліетиленовий пакет. Після цього командою і жестом лівої руки посилає собаку вліво в напрямку другого предмету і слідує за ним. При виявленні собакою другого предмету дресирувальник робить теж саме, що і у першого предмета і т.п.
В тому випадку, якщо собака виявить предмет, підходить до нього і не піднімає його, то дресирувальнику треба посадити його у виявленого предмета, заохотити ласощами і послати в напрямку другого предмету. При виявленні другого предмету посадити його, заохотити ласощами і направити до третього предмету і так до кінця виконання вправи. Кінцевою метою таких вправ є вироблення у собаки умовного рефлексу визначення виявлених предметів. Після виконання таких вправ дресирувальник сажає собаку у лівої ноги, змотує довгий поводок (сигнал закінчення роботи), виходить в район вигулювання і надає собаці відпочинок.
Після 15-20-хвилинного відпочинку вправа повторюється. На одному 4-х годинному занятті відбуваються 2-3 вправи.
Головною метою таких вправ є вироблення у собаки рефлексу зацікавленого, зигзагоподібного пошуку предметів. Тому собака посилається точно в напрямку предмету. За кожну виявлену річ собака обов’язково заохочується ласощами.
Поступове збільшення розмірів оглядаємої ділянки місцевості, розкидування апортувальних предметів з метою утворення “пустих кутів”.
Після вироблення у собаки активного і зацікавленого зигзагоподібного пошуку (через 3-4 дня) поступово збільшується довжина оглядаємої ділянки по 15-20 м і доводиться до кінця періоду до 100 м при постійній її ширині 50 м. При цьому апортувальні предмети розкидаються так, щоб були “пусті кути”. Помічник розкидає речі з великими проміжками так, щоб дресирувальнику при русі з собакою можна було періодично направляти собаку вправо і вліво.
На кожному занятті кількість “пустих кутів” збільшується, кути з річчю і “пусті” чергуються в різному порядку, щоб не утворювалися у собаки небажані зв’язки на порядок розкладення шукаємих предметів. Крім того, доцільно на заняттях застосовувати різні речі по якості, формі і кольору, близькі до особистих речей людини.
Привчання собаки сідати з предметом у місця його виявлення
Якщо первісно з метою активізації пошуку дресирувальник не садив собаку у місці виявлення предмету, то в подальшому привчає його сідати з предметом у місці його виявлення. Робиться це так: на ділянці місцевості розкидаються апортувальні предмети і через 20-30 хв. Дресирувальник посилає собаку на обшук місцевості. При виявленні собакою речі по команді “Сидіти” садить його у місце виявлення предмету. Потім підходить до собаки, бере предмет, заохочує ласощами. Предмет кладе у поліетиленовий пакет. Також дресирувальник робить при виявленні собакою інших предметів. Вправи повторюються по 2-3 рази на кожному занятті. Кінцева мета цієї вправи — собака самостійно, без додаткової команди дресирувальника повинна сідати з предметом у місце його виявлення.
Огляд різних по характеру ділянок місцевості, зміна кількості розкиданих предметів, збільшення давнини від початку розкидання до їх пошуку.
У собак, як і у інших тварин, сильно розвинута територіальна орієнтація (розпізнання знайомої місцевості, знайомих запахів, пов’язаних з діяльністю людини, в тому числі зайнятості території іншими тваринами та ін.).
У зв’язку з цим, якщо заняття проводити поступово на одній і тій же місцевості, у собаки виробляється стійкій рефлекс на постійність обстановки (місцевості), при якій він працює активно і результативно, і навпаки, якщо зміниться обстановка (місцевість), то, як правило, спостерігається зниження працездатності, а іноді собака відмовляється від роботи взагалі.
Тому після вироблення первісного умовного рефлексу пошуку предметів (на знайомій місцевості), необхідно систематично змінювати місця занять, т. т. предмети розкидати на різних по характеру ділянках місцевості (відкритих, закритих, гірських та ін.).