Реферат: Професійна орієнтація, підготовка та перепідготовка незайнятого населення

Управління вибором професії через реалізацію системи формування професійної спрямованості людей доцільно розглядати у трьох аспектах:

соціально-економічному, який передбачає процес засвоєння певної системи знань, норм, навичок та умінь щодо усвідомленого вибору професії і сприяє поліпшенню якісного складу людських ресурсів та підвищенню задоволеності працею;

психолого-педагогічному, що передбачає виявлення і формування інтересів, нахилів та здібностей людини, а також допомагає їй у виборі професії яка найбільше відповідає індивідуально-психологічним показникам особистості;

медико-біологічному, який передбачає реалізацію вимог до здоров’я й окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для певної професійної діяльності. При цьому ефективність проведення профорієнтаційної роботи на будь-якому рівні залежить від того, наскільки комплексно і системно реалізується підхід до управління такими процесами.

Правовим забезпеченням здійснення системи професійної орієнтації є Постанова Кабінету Міністрів №43 від 27 січня 1994 р. “Про Концепцію державної системи професійної орієнтації населення”. В ній зазначається, що професійна орієнтація впливає на зростання продуктивності праці (на10-30%) скорочення плинності кадрів (на 20-25%), зниження аварійності і травматизму (на 35-45%), продовження періоду працездатності (на 8-10%), сприяє зниженню відрахувань учнів з ПТУ у 3-4 рази.

Аналізуючи ці показники, наочно бачимо той економічний ефект, який може бути досягнутий завдяки впровадженню системи профорієнтації в реальне життя. Управління профорієнтацією спрямоване на створення економічних, організаційних та правових умов, які забезпечили б реалізацію права на працю, вибір професії, рід занять відповідно до здібностей та з урахуванням ринку праці.

Управління профорієнтацією базується на таких методах:

програмно-цільовому (визначення основної цілі профорієнтації, розробка програми її досягнення, створення механізму управління реалізацією програми);

прогнозування (врахування сучасних та перспективних вимог до працівників, тенденції розвитку НТП, прогноз розвитку економіки і на цій основі визначення кадрової політики);

моделювання (побудова моделей управління профорієнтацією на підприємствах і в галузях);

організаційно-розпорядчих (підготовка відповідних документів, наказів, розпоряджень, положень, стандартів, що регламентують порядок функціонування системи профорієнтаційної роботи, контроль за їх виконанням).

Управління профорієнтацією виконує економічну функцію, оскільки забезпечує економію ресурсів на підготовку спеціалістів, працівників (які обрали невідповідну своїм здібностям спеціальність).

Соціальне завдання профорієнтацією полягає в регулюванні взаємодії між попитом та пропозицією на робочу силу, мотивацією вибору професії, особистими інтересами та індивідуальними особливостями.

5. Сутність, мета та основні принципи професійного навчання незайнятого населення

Профнавчання незайнятого населення покликане сприяти ефективному використанню трудового потенціалу особи, підвищенню її соціальної та професійної мобільності, бути засобом профілактики масового безробіття, відігравати важливу роль у підготовці кадрів для структурної та технологічної перебудови галузей економіки, стимулювати пошук незайнятим населенням найефективніших шляхів підвищення професійно-кваліфікаційного рівня, інтелектуальної та трудової незалежності.

Основна мета профнавчання незайнятих громадян – сприяти їхньому працевлаштуванню завдяки отриманню професії (спеціальності) або підвищенню кваліфікації та конкурентоспроможності на ринку праці.

В основу професійного навчання покладено такі принципи:

- добровільність професійного навчання;

- відповідність професійного навчання незайнятого населення вимогам держави;

- зв’язок професійного навчання з процесами ринкових перетворень, розвитком різних форм власності та господарювання, реструктуризацією економіки та зайнятості населення;

- орієнтація незайнятого населення на перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;

- диференційований підхід до різних соціальних груп незайнятого населення;

- упровадження модульної системи професійного навчання з використанням індивідуального підходу до кожної особи;

- децентралізація управління професійною освітою незайнятих громадян;

- взаємозв’язок професійного навчання незайнятого населення із загальною системою безперервної професійної освіти.

Для професійного навчання незайнятого населення застосовують такі його види:

підготовка робітників – для осіб, які не мають професії й будуть набувати її вперше;

підготовка робітників і фахівців з вищою освітою – для осіб, які виявили бажання перекваліфікуватися з метою наступного працевлаштування за набутою новою професією (спеціальністю);

підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою удосконалення знань, умінь і навичок за наявними у них професіями, оволодіння новими функціональними обов’язками і особливостями майбутньої трудової діяльності в умовах ринкових відносин, зокрема вивчення основ підприємництва, менеджменту, маркетингу.

Терміни професійної підготовки нових робітників (тих, хто навчається вперше) установлюються до 6 місяців, а з складних професій–до 10 місяців.

К-во Просмотров: 140
Бесплатно скачать Реферат: Професійна орієнтація, підготовка та перепідготовка незайнятого населення