Реферат: Програма складної структури з використанням меню

7) потрібно зберігати використані тести (для підвищення ефективності повторного тестування програми після її модифікації або установки у замовника);

8) тестування не повинне плануватися виходячи з припущення, що в програмі не будуть виявлені помилки (зокрема, потрібно виділяти для тестування достатні тимчасові і матеріальні ресурси);

9) потрібно враховувати так званий “принцип скупчення помилок": імовірність наявності не виявлених помилок в деякій частині програми прямо пропорційна числу помилок, вже виявлених в цій частині;

10) потрібно завжди пам'ятати, що тестування - творчий процес, а не відноситися до нього як до рутинного заняття.

Існує два основних вигляду тестування: функціональне і структурне. При функціональному тестуванні програма розглядається як “чорний ящик" (тобто її текст не використовується). Відбувається перевірка відповідності поведінки програми її зовнішньої специфікації. Чи Можливо при цьому повне тестування програми? Очевидно, що критерієм повноти тестування в цьому випадку був би перебір всіх можливих значень вхідних даних, що нездійсненно.

8

Оскільки вичерпне функціональне тестування неможливе, мова може йти об розробки методів, що дозволяють підбирати тести не “наосліп", а з великою імовірністю виявлення помилок в програмі.

При структурному тестуванні програма розглядається як “білий ящик" (тобто її текст відкритий для користування ). Відбувається перевірка логіки програми. Повним тестуванням в цьому випадку буде таке, яке приведе до перебору всіх можливих шляхів на графі передач управління програми (її керуючому графові). Навіть для середніх по складності програм числом таких шляхів може досягати десятків тисяч. Якщо обмежитися перебором тільки лінійних не залежних шляхів, то і в цьому випадку вичерпне структурне тестування практично неможливе, т. к. неясне, як підбирати тести, щоб забезпечити “покриття" всіх таких шляхів. Тому при структурному тестуванні необхідно використати інші критерії його повноти, що дозволяють досить просто контролювати їх виконання, але не даючі гарантії повної перевірки логіки програми.

Але навіть якщо передбачити, що вдалося досягнути повного структурного тестування деякої програми, в ній проте можуть міститися помилки, так як

1) програма може не відповідати своїй зовнішній специфікації, що зокрема, може привести до того, що в її керуючому графові виявляться пропущеними деякі необхідні шляхи;

2) не будуть виявлені помилки, поява яких залежить від даних (, що обробляються тобто на одних початкових даних програма працює правильно, а на інших - з помилкою).

Таким чином, ні структурне, ні функціональне тестування не може бути вичерпним. Розглянемо детальніше основні етапи тестування програмних комплексів.

У тестування багатомодульных програмних комплексів можна виділити чотири етапи:

1) тестування окремих модулів;

2) спільне тестування модулів;

3) тестування функцій програмного комплексу (тобто пошук відмінностей між розробленою програмою і її зовнішньою специфікацією );

4) тестування всього комплексу загалом (тобто пошук невідповідності створеного програмного продукту сформульованим раніше цілям проектування, відображеним звичайно в технічному завданні).

На перших двох етапах використовуються передусім методи структурного тестування, так як

на подальших етапах тестування ці методи використати складніше через великі розміри програмного забезпечення, що перевіряється;

подальші етапи тестування орієнтовані на виявлення помилок різного типу, які не обов'язково пов'язані з логікою програми.

При тестуванні як окремих модулів, так і їх комплексів повинні бути вирішені дві задачі:

1) побудова ефективної безлічі тестів;

2) вибір способу комбінування (збирання) модулів при створенні трестируємого варіанту програми.

СТРУКТУРНЕ ТЕСТУВАННЯ

Оскільки вичерпне структурне тестування неможливе, необхідно вибрати такі критерії його повноти, які допускали б їх просту перевірку і полегшували б цілеспрямований підбір тестів.

Найбільш слабою з критеріїв повноти структурного тестування є вимога хоч би однократного виконання (покриття) кожного оператора програми.

Більш сильним критерієм є так званий критерій С1: кожна гілка алгоритму (кожний перехід) повинна бути пройдена (виконана) хоч би один раз. Для більшості мов програмування покриття переходів забезпечує і покриття операторів, але, наприклад, для програм на мові ПЛ/1 додатково до покриття всіх гілок потрібно всіх додаткових точок входу в процедуру (що задаються операторами ENTRY) і всіх ON - одиниць.

Використання критерію покриття умов може викликати підбір тестів, що забезпечують перехід в програмі, який пропускається при використанні критерію С1 (наприклад, в програмі на мові Паськаль, що використовує конструкцію циклу WHILE х AND у DO..., застосування критерію покриття умов вимагає перевірки обох варіантів виходу з циклу: NOT х і NOT у ).

З іншого боку покриття умов може не забезпечувати покриття всіх переходів. Наприклад, конструкція IF А AND В THEN... вимагає по критерію покриття умов двох тестів (наприклад, А=true, В=false і А=false, В=true ), при яких може не виконуватися оператор, розташований в then - гілки оператора if.