Реферат: Процес прийняття та класифікація управлінських рішень
· за ступенем невизначеності (повноти інформації) – рішення, прийняті в умовах визначеності, в умовах ризику (можливішої визначеності) і в умовах невизначеності;
· за повторюваністю – програмовані (ті, що повторюються багато разів та мають напрацьовані процедури прийняття) та непрограмовані (виниклу проблему потрібно вирішувати вперше);
· за ступенем унікальності – рутинні, нетворчі й унікальні (творчі);
· за кількістю суб’єктів, що вирішують проблему – індивідуальні і колективні (групові);
· за типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань;
а) автоматичні рішення (прийняті миттєво: питання – відповідь);
б) бліц-рішення (прийняті протягом декількох хвилин);
в) експрес-рішення – приймаються протягом декількох годин;
г) лонгіровані рішення – вироблення рішень протягом тижнів і місяців.
Вище наведена далеко не повна класифікація управлінських рішень. Крім того інколи досить важко визначитися, до якого типу віднести те чи інше рішення.
Системний аналіз та типи проблем у теорії прийняття рішень
У останні роки з'явилися підходи, що розглядаються багатьма як універсальний засіб рішення всіх складних проблем. Найбільш популярний серед них – так званий системний підхід.
У наші дні слово «системний» широко використовується в найрізноманітніших поєднаннях. В інженерних системах говорять про системотехніку, відомий системний аналіз, системне управління проектами, системне проектування організацій і т. д.
До системного аналізу як методу прийняття господарських рішень є два підходи.
Перший підхід передбачає опис системи за допомогою формальних засобів, тобто використання різних математичних засобів і методів. На основі такого підходу може бути визначене оптимальне рішення.
Другий підхід полягає в розгляді логіки системного аналізу, тобто системний аналіз розглядається як методологія членування і впорядкування проблеми, яку належить вирішити не залежно від того, чи здійснюється процес з використанням математики і персонального комп’ютера. Логічно системний аналіз може бути доповнений і матаналізом системи, але при цьому він різко відрізняється від методології формально-математичних досліджень.
На думку більшості авторитетних спеціалістів в галузі управління друге трактування являється більш правильним.
Важливою ознакою управлінського рішення є те, що воно приймається лише при виникненні проблеми.
Проблемою звичайно називають ситуацію, що характеризується таким розходженням між необхідним (бажаним) і існуючим станом керованої системи, що перешкоджає її нормальному функціонуванню, розвитку і досягненню мети.
Багато спеціалістів бачать різницю між системним аналізом і методом дослідження операцій в тому, що він містить елементи, властиві не тільки строгим якісним методам прийняття рішень, але й інтуїтивний підхід, що цілком залежить від мистецтва дослідника.
У зв'язку з цим всі проблеми рекомендується розподілити на три класи:
· добре структуровані чи кількісно виражені проблеми, в яких суттєві залежності вияснені настільки добре, що вони можуть бути виражені в числах чи символах, що одержують, в кінці кінців, числові оцінки;
· неструктуровані чи якісно виражені проблеми, що містять лише опис важливих ресурсів, ознак і характеристик, кількісні залежності між якими зовсім невідомі;
· слабо структуровані чи змішані проблеми, які містять як якісні елементи, так і кількісні, причому, якісні, маловідомі і невизначені сторони проблеми мають тенденцію домінувати (табл. 4.1).
Для розв'язання проблем першого класу рекомендується використати метод дослідження операцій з використанням методів математичного програмування.
Неструктуровані проблеми, звичайно, вирішуються за допомогою евристичних методів, суть яких полягає в тому, що досвідчений спеціаліст збирає максимум різних відомостей про проблему, яку вирішують, і за допомогою ситуацій і логічних думок вносить пропозиції про проведення відповідних заходів для її вирішення (як правило складається алгоритм вирішення завдання).
Таблиця 1 – Типи проблем і основні методи їх вирішення
Клас проблем |
Характеристики проблем | Методи вирішення проблем і завдань |
1 Добре структуровані проблеми | Залежності між елементами, ознаками і характеристиками можуть бути виражені в числах чи символах, що приводять до кількісних оцінок | Методи математичного моделювання (класичні методи), ланцюгове моделювання, лінійне, нелінійне та інші види математичного програмування, теорія масового обслуговування |
2 Неструктуровані проблеми | Істотні залежності, характеристики і ресурси описані якісно, кількісні залежності між ними чи невідомі, чи виявити дуже складно | Інтуїтивні методи вирішення завдань (експертиза, «мозковий штурм», методи журі, комісії і т.д.), метод побудови сценаріїв, евристичні методи |
3 Слабко структуровані проблеми (змішані проблеми) | Містять в собі якісні елементи і кількісні показники, причому категорії якісного змісту мають тенденцію домінувати | Системний аналіз, теорія ігор, аналіз теорії корисності, евристичне моделювання (програмування) |