Реферат: Процесні теорії мотивації

Поведінку працівників можна регулювати, використовуючи чотири способи: позитивну підтримку, негативну підтримку, покарання та ігнорування.

Позитивна підтримка полягає у винагородженні за корисні для фірми дії (вияв ініціативи, досягнення кращих успіхів тощо).

Негативна підтримка («відмова від повчань») означає, що бажана поведінка людини припиняє застосування до неї певних негативних дій (високі показники роботи не дають приводу для зауважень керівника).

Покарання застосовується для припинення вкрай небажаної поведінки працівника (покаравши підлеглого за невиконання завдання, менеджер очікує, що подібні зриви не повторяться).

Ігнорування передбачає відмову керівника від застосування позитивної підтримки, винагороди (ігнорування недоречних жартів співробітника, які постійно відволікають інших від роботи, сприяє відмові його від такої поведінки). [3]

Ефективне використання теорії підтримки поведінки можливе за умов, коли менеджер реагує на дії підлеглого постійно .

При цьому важливо пам'ятати, що підтримка має стосуватися поведінки всіх працівників і жодне з відхилень, як і жодна заслуга, не повинні залишатися поза увагою менеджерів. Якщо заслуга не буде помічена, то це негативно вплине на поведінку людини. Крім того регулюючі заходи потрібно обирати з огляду на особистість підлеглого, його психотип, вік, риси характеру. [4]

Зокрема, один з розробників теорії підтримки Р. Дафт пропонує менеджерам застосовувати п'ять типів стратегій позитивної підтримки поведінки: одну — постійної підтримки і чотири — часткової. Перша є дуже ефективною на ранніх стадіях навчання новому типу поведінки, інші чотири застосовуються впродовж усього часу перебування людини в організації (табл. 1).

Таблиця 1

Стратегії позитивної підтримки [4]