Реферат: Регуляція обміну речовин. Терморегуляція

Загальна блок – схема системи терморегуляції

Нерв холодний центр

_{тепловий рецептор}

потік тепла

Дихання

?????????? ????????

тепло тепла

Система регуляції температури забезпечує безперервність температури внутрішніх органів тіла при термічних діях.

Якщо температура крові піднімається, то після пере обробки аферентної імпульсації від терморецепторів в центрах терморегуляції виникає ряд команд, які мають ціль сконцентрувати вплив супротивляючого сигналу. В результаті цих дій, відбувається розширення кровоносних судин шкіри, посилюється потовиділення і знижується теплопродукція. При зниженні температури крові виникають дії супротивного характеру: судини звужуються, тепловіддача знижується, разом з тим підвищується теплопродуктивність. При охолодженні організму ззовні збуджуються рецептори шкіри – холодові рецептори, у результаті чого виникає звуження кровоносних судин і одночасне збільшення теплопродукції. При зовнішньому нагріванні тіла з допомогою теплових рецепторів шкіри рефлекторно наступає розширення кровоносних судин і посилене потовиділення. Розміщення терморецепторів на зовнішньому шкіряному покриві забезпечує введення у регулятор попереджувального “сигналу по незгоді”. В результаті механізм регуляції приводиться в дію до початку зміни температури тіла. При цьому несподіване охолодження приводить до підвищення температури замість очікуваного ефекту охолодження тіла організму.

Підвищення температури під час м’язевої діяльності при захворюваннях різного роду не значить, що система терморегуляції вийшла з ладу в результаті перевищення допустимого діапазону величин, вона відображає перебудову системи регуляції на підтримання підвищеного заданого параметру. Спочатку захворювання запального характеру виникають симптоми пониження температури навколишнього середовища. В результаті наступає посилення теплоутворення і зменшення тепловіддачі, температура тіла підвищується , порушується тепловий баланс.

Параліч центра теплорегуляції має місце при штучній гіпотермії , яка застосовується у медицині для штучного пониження температури тіла нижче від норми. Відмінність цієї дії від стану зимової сплячки заключається в тому, що у тварин, які впадають у зимову сплячку, система терморегуляції не перестає діяти , а перебудовується на підтримку дуже низького значення температури.

Регуляція температури тіла відбувається головним чином вегетативною нервовою системою. Рефлекторна дуга терморегуляції забезпечує ефективну імпульсацію від термочутливих рецепторних утворів на поверхні шкіри, переробку сигналів в центрах терморегуляції, які локалізуються у проміжному мозку.

Функцію центрального регулятора в системі терморегуляції виконує гіпоталамус з двома центрами:

– центром теплоутворення;

– центром тепловіддачі.

Гіпоталамус виконує нервову регуляцію функцій потових залоз, вихідний сигнал регулює інтенсивність потовиділення. В центрі тепловіддачі використовується інформація від внутрішніх терморецепторів, тут же і генеруються сигнали, які керують тепловіддачею.

Основним механізмом збільшення тепловіддачі являється потовиділення. Збільшення тепловіддачі наступає при розширенні судин, яке приводить до підвищення температури шкіри. Центр теплоутворення генерує сигнали, які управляють обміном у м’язах, використовуючи інформацію, отриману від поверхневих шкірних і внутрішніх центральних терморецепторів.