Реферат: Російська держава в ХVІ-ХVІІ століттях
Нікон залишив патріаршество. На Соборі, скликаному Олексієм Михайловичем, його було позбавлено сану патріарха, а згодом заслано у Сибір. Втім більшість започаткованих ним церковних реформ було затверджено. Це зумовило подальший церковний розкол — відокремлення від російської православної церкви частини віруючих, які не погодилися з реформами Нікона.
Після закінчення боротьби з іноземною інтервенцією перед Московською державою постали різні зовнішньополітичні завдання: повернення втрачених земель (насамперед смоленських і чернігівських), забезпечення виходу до Балтійського моря, захист країни від нападівкримського хана, подальше освоєння Сибіру і Далекого Сходу.
Спробу повернути Смоленськ Московська держава здійснила під час так званої Смоленської війни з Річчю Посполитою, але зазнала поразки.
1648 р. національно-визвольну війну проти Речі Посполитої розпочали українці на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким. Шукаючи воєнної та політичної допомоги, він звернувся до царя Олексія Михайловича.
1653р. Земський собор ухвалив рішення прийняти Україну "під високу руку царя" й оголосити війну Польщі. В Україну виїхало московське посольство на чолі з боярином Бутурліним.
1654р. у м. Переяславі відбулися переговори козацької старшини з московськими посланцями. Останні обіцяли не втручатися в українські справи, шанувати місцеві звичаї, надати допомогу проти поляків і татар, натомість вимагали присяги на вірність царю.
У березні того ж року до Москви приїхало українське посольство на чолі з переяславським полковником Павлом Тетерею, підписало договір — так звані "Березневі статті", за якими Україна входила до Московської держави на правах автономії.
Об'єднане московсько-козацьке військо рушило проти Польщі, але Олексій Михайлович підписав з Річчю Посполитою перемир'я, спокусившись обіцянкою польської корони. Це призвело до погіршення московсько-українських відносин. Особливо вони загострилися під час гетьманування Івана Виговського.
Московська держава розпочала війну. 1659 р. відбулася вирішальна битва під Конотопом (на Чернігівщині), де російська армія зазнала нищівної поразки.
У Московської держави не вистачало коштів для ведення війн. Щоб поповнити казну, уряд царя Олексія Михайловича почав випускати мідні монети, наказавши використовувати їх за курсом срібних. Мідних грошей було так багато, що вони знецінилися. Одночасно швидко зростали ціни. Життя простого народу, передусім міських низів, значно погіршилося. Через це у
Москві стався так званий "мідний бунт". Уряд придушив його з особливою жорстокістю, але у подальшому мідні гроші не випускав.
Через зростання повинностей біднота тікала на Дон і ставала козаками.
Навесні 1667 р. донських козаків до великих походів підбурив отаман Степан Разін. Його підтримала насамперед козацька голота. Разінці спустошили Каспійське узбережжя від Дербента до Баку, розгромили флот іранського шаха. З великою здобиччю через Астрахань і Царицин вони повернулися на Дон і отаборилися на о. Кагальник. Саме сюди почав збиратися простий люд, закликаючи Разіна заступитися за народ.
Степан Разін з козаками пішов на Волгу і без бою здобув Царицин. У червні разінці підійшли до Астрахані. З допомогою посадських людей вони оволоділи містом.
У "звабливих листах" Степан Разін закликав винищувати воєвод, бояр, поміщиків. До Разіна приєднувалися тисячі селян. У Московській державі розпочалася селянська війна. Разінці оточили м. Симбірськ.
Селянські виступи відбувалися на величезній території держави. На Середньому Дону та у Слобідській Україні діяв загін брата Разіна — Фрола. Розмах подій змусив Москву усвідомити страшну загрозу.
Цар Олексій Михайлович направив до Симбірська армію, разінці, зазнавши поразки, відступили. Тяжкопораненого Степана Разіна його прихильники привезли на о. Кагальник.
На Дону Степан Разін намагався зібрати нове військо, але козацька старшина зрадила його. Відважного отамана полонили і видали царському уряду. 1671р. після жахливих тортур його стратили в Москві. Остаточно придушити селянський рух царю вдалося лише восени 1671р.
У XVIIст. відбувалося активне освоєння Сибіру і Далекого Сходу. Козаки під проводом Семена Дежнєва досягли східного краю євразійського материка, який дістав пізніше назву мису Дежнєва, а експедиція Єро-фея Хабарова загарбала Приамур'я.
Використана література
1. Архипов Дмитрий Борисович. Краткая всемирная история. Наукометрический анализ / РАН; Институт аналитического приборостроения. — С.Пб. : Наука, 1999. — 189с.
2. Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр. : Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. — М. : Современник, 1998. — 315
3. Белоножко Сергей Владимирович, Бирюлев Илья Михайлович, Давлетов Александр Рашидович, Космина Виталий Григорьевич, Нестеренко Людмила Алексеевна, Турченко Федор Григорьевич. Всемирная история. Новое время. 9 класс: Учебник для сред. общеобразоват. заведений — 2-е изд. — К. : Генеза, 2002.
4. Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). — М. : Культура и спорт, 1997. — 496с.
5. Абдулатипов Рамазан Гаджимурадович. Федерализм в истории России: [В 3 кн.] / Р. Г. Абдулатипов, Л. Ф. Болтенкова, Ю. Ф. Яров. — М. : Республика, 1992.
6. Аграрная эволюция России и США в XIX - начале XX века: Материалы сов.-амер. симпозиумов / Отв. ред. И. Д. Ковальченко, В. А. Тишков. — М. : Наука, 1991. — 358,[1] с
7. Бобович Ирина Михайловна. Экономическая история России, 1861-1914 годы: Учеб. пособие / И. М. Бобович; Санкт-Петербург. ун-т экономики и финансов, Каф. экон. истории. — СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. ун-та экономики и финансов, 1995. — 135,[1] с.
8. Вернадский Георгий Владимирович. Московское царство / Е.П. Беренштейн (пер.). — Тверь : ЛЕАН, 1997. — 512с. — (История России).