Реферат: Роздержавлення та приватизація

Процеси приватизації в Україні контролює держава. Голов­ним виконавчим органом, під керівництвом якого розробляють і виконують програми приватизації, є Фонд державного майна (ФДМ) України.

У 1994 р. було прийнято рішення про створення єдиної сис­теми органів приватизації. Зокрема, регіональні відділення Фон­ду в областях і органи приватизації областей були об'єднані й пе­ретворені у регіональні відділення Фонду. На рівні районів і міських підрозділів органів приватизації були створені представ­ництва Фонду в районах і містах. Це дало змогу вести єдину дер­жавну політику приватизації на всій території України. Одночас­но з формуванням структури ФДМ України, його регіональних відділень та представництв з'ясовували функції і завдання органів державного управління процесами приватизації.

У сучасних умовах ФДМ України е головним органом, який формує і провадить політику держави у сфері приватизації, є орен­додавцем і продавцем державного майна. ФДМ України підпо­рядкований Кабінету Міністрів України і підзвітний Верховній Раді України.

Відповідно до головних завдань сформована структура ФДМ України і система управління процесами приватизації в цілому.

Загальна структурна схема організації ФДМ показана на рис.1. Така громіздка структура центрального апарату зумов­лена, по-перше, великою кількістю функцій і завдань, які покла­дені урядом на цей орган, по-друге, неузгодженістю з іншими уря­довими структурами, по-третє, швидкими темпами реорганізації економіки України тощо.

У процесі приватизації застосовують такі способи:

- викуп об'єктів малої приватизації товариствами покупців, що ЇХ створили працівники цих об'єктів;

- викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації;

- викуп державного майна, зданого в оренду;

- викуп державного майна, зданого в оренду з викупом;

- продаж на аукціоні; продаж за некомерційним конкурсом;

- продаж акцій відкритих акціонерних товариств;

- продаж з відтермінуванням платежу.

Викуп об'єктів малої приватизації - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає товариство покупців, створене його працівниками. Приватизація об'єктів малої приватизації, до яких належать невеликі підприємства переробної і місцевої про­мисловості, легкої і харчової, промисловості будівельних матері­алів, будівництва, торгівлі і громадського харчування, побутово­го обслуговування населення, окремих видів транспорту, може відбуватися також шляхом продажу на аукціоні і за конкурсом.

Продаж на аукціоні - спосіб приватизації, коли власником об'єкта стає покупець, який запропонував найвищу ціну.

Продаж за некомерційним конкурсом - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував найліпші умови подальшої експлуатації об'єкта або за однакових умов - найвищу ціну.

Продаж за комерційним конкурсом - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який за фіксованих почат­кових умов запропонував найвищу ціну.

Продаж за конкурсом з відтермінуванням платежу - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який на конкурсних засадах здобув право оплати за придбаний об'єкт з відтермінуванням платежу на три роки за умови попереднього вне­сення 30% його вартості.

Викуп державного майна підприємства згідно з альтернатив­ним планом приватизації - спосіб приватизації, за яким власни­ком об'єкта (або його частки) стає товариство покупців, створене його працівниками, згідно з розробленим товариством покупців планом, що є альтернативним до плану, запропонованого комі­сією з приватизації.

Викуп державного майна, зданого в оренду з викупом, - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає орендар відпо­відно до договору оренди.

Продаж акцій відкритих акціонерних товариств - спосіб приватизації, за яким власниками акцій перетворених у відкриті акціонерні товариства державних підприємств на конкурсних за­садах стають покупці, які запропонували найвищу ціну за най­більшу кількість акцій після реалізації акцій на пільгових умо­вах.

Акціонування, як процес перетворення державних підприємств в акціонерні компанії з розміщенням акцій в інвес­тиційних банках, провадять шляхом випуску в обіг цінних па­перів. Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують пра­во володіння часткою капіталу, визначають взаємовідносини між організацією, яка їх випустила, та їхнім власником і передбача­ють виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових або інших прав на ці документи іншій особі. Головними видами цінних паперів є облігації та акції. Облігації - це цінні папери, які засвідчують про внесення їхнім власником грошових коштів і підтверджують зобов'язан­ня імітента (акціонерного товариства) покрити йому номінальну вартість у передбачений термін з оплатою фіксованого відсот­ка, якщо інше не передбачено умовами. Акції - це цінні папери без визначеного терміну обігу, які свідчать про внесення певно­го паю до статутного фонду, визначають можливість управління ними, дають право на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також участь у розділі майна у разі ліквідації акціо­нерного товариства. Акції, які випускають в обіг, бувають різно­го виду і різної категорії (привілейовані, прості, іменні, закриті, акумулюючі та ін.).

Особливим видом державних цінних паперів, які засвідчу­ють право власника на безоплатне одержання у процесі привати­зації частки майна державних підприємств, державного житлово­го фонду, земельного фонду, є приватизаційні папери . Вони мо­жуть бути лише іменними.

Для оплати придбаних об'єктів приватизації поряд з грошо­вими коштами на спеціальних приватизаційних рахунках грома­дян України застосовують приватизаційні майнові сертифікати. До випуску приватизаційних майнових сертифікатів зазначені платежі ведуть з приватизаційних депозитних рахунків грома­дян. Ці рахунки відкривають на суму номінальної вартості прива­тизаційного майнового сертифіката.

Державна підтримка малого підприємництва

Розвиток та підтримка підприємництва в сучасних умовах є одним із пріоритетів державної економічної політики. З цією метою Кабінет Міністрів України прийняв постанову від З квітня 1996 р. № 404 "Про концепцію державної політики роз­витку малого підприємництва".

Незважаючи на низку заходів для стимулювання підприєм­ництва, вжитих на державному рівні, зростання ділової активності малого бізнесу відбувається повільно.

Наразі немає дієвої системи фінансування, кредитування та страхування малого бізнесу. Обмеженість фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів зумовлює потребу розвивати франчайзингову систему співробітництва малого і великого підприємництва з метою формування договірних взаємовідно­син між ними, відродження виробництва, гуртово-роздрібної торгівлі та сфери обслуговування, залучення матеріально-фінан­сових ресурсів і використання навиків роботи кваліфікованих спеціалістів.