Реферат: Роздержавлення та приватизація

Становлення малого бізнесу без надання пільгової допомоги у формуванні стартового капіталу на підставі оцінки інвестицій­ної обґрунтованості бізнес-планів є проблематичним. Вивчення досвіду малого підприємництва в розвинутих країнах свідчить, що сприяти його розвитку можна лише шляхом поєднання, узгод­ження, комбінування різних форм, методів, засобів регулювання і підтримки, головними серед яких є: фінансово-кредитна підтрим­ка, яка передбачає прямі гарантовані позики, цільове субсидію­вання, пільгове кредитування, гарантії перед кредитними товари­ствами, цільове бюджетне фінансування, створення різних кре­дитно-фінансових та інвестиційних організацій; сприятлива по­даткова політика, яка передбачає формування системи пільгового оподаткування, надання права прискореної амортизації і вилучен­ня амортизаційних відрахувань з об'єктів оподаткування; інфор­маційно-консультативна підтримка, що забезпечує інформаційне обслуговування, надання консультативної допомоги з усіх питань становлення і функціонування малих бізнесових структур; орга­нізаційно-управлінська підтримка - технологічне навчання, до­помога в інноваційній сфері, технічна допомога.

Перелічені форми і засоби сприяння розвитку малого бізне­су в більшості країн передбачені державними програмами, спря­мованими на підтримку і стимулювання розвитку МП. Несистемність та непослідовність дій на підтримку малого бізнесу в Україні зумовили повільні темпи його розвитку. Тому Президент України указом від 12 травня 1998р., №456/98 "Про державну підтримку малого підприємництва" визначив таке.

1. Вважати підтримку малого підприємництва одним з най­важливіших завдань державної політики, яку вести за такими на­прямами:

- формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва;

- створення сприятливих умов для використання суб'єктами малого підприємництва державних фінансових, матеріально-тех­нічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій;

- запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;

- удосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення ква­ліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

- фінансова підтримка інноваційних проектів.

2. Державна підтримка малого підприємництва ведеться згідно з державною та регіональними програмами підтримки малого підприємництва, які затверджують відповідно до законодавства.

Державна та регіональні програми підтримки малого підпри­ємництва спрямовані на реалізацію таких головних заходів:

- удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку і підтримки малого підприємництва;

- фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;

- створення бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультацій­них та інформаційних систем тощо;

- удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підви­щення кваліфікації кадрів для малого підприємництва;

- створення сприятливих умов для залучення до підприємниць­кої діяльності соціальне незахищених категорій населення -інвалідів, жінок, молоді, звільнених у запас військовослужбовців, безробітних тощо;

- сприяння в отриманні суб'єктами малого підприємництва приміщень (будівель), обладнання, потрібних для ведення підпри­ємницької діяльності, а також інформаційних матеріалів;

- залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання на­уково-технічних і соціально-економічних програм, поставок про­дукції (робіт, послуг) для державних потреб;

- фінансового забезпечення програм підтримки малого підпри­ємництва з коштів державного та місцевих бюджетів, позабюд­жетних коштів, у тому числі, одержаних від приватизації держав­ного майна та інших джерел фінансування.

Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку малого підприємництва визначений у видатковій частині Державного бюд­жету України та Державній програмі приватизації. Розпорядни­ком цих коштів є Державний комітет України з питань розвитку підприємництва.

Державну підтримку малого підприємництва забезпечують Державний комітет України з питань розвитку підприємництва, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місце­вого самоврядування.

Органам державної влади та місцевого самоврядування ре­комендовано виділяти для підтримки малого підприємництва кошти у розмірі не менше 0,5 % річних доходів відповідних бюд­жетів.

До Закону України "Про підприємництво" внесено низку змін, зокрема, щодо суб'єктів малого підприємництва. На підставі цьо­го Закону суб'єктом малого підприємництва є юридична або фізич­на особа, яка займається підприємницькою діяльністю і відпові­дає одночасно таким чотирьом вимогам:

- кількість усіх працівників не перевищує 50 осіб (враховую­чи сумісників, контрактників, працівників усіх філій і підрозділів);

- обсяг виторгу від продажу товарів (робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн;

- у статутному фонді засновники (учасники) - юридичні осо­би, які самі не є суб'єктами малого підприємництва - можуть мати частку не більше 25%;

- суб'єктом малого підприємництва не може бути довірче то­вариство, страхова компанія, банк, інша фінансово-кредитна та небанківська фінансова установа.

Введено також поняття мікропідприємства , яким є суб'єкт малого підприємництва, у якого всіх працівників не більше 10 осіб, а обсяг виторгу від продажу товарів (робіт, послуг) - не більше 250 тис. грн. за рік.

Міністерство економіки України 30 вересня 1998 р. на вико­нання відповідного указу Президента затвердило Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку для суб'єктів малогобізнесу, які оберуть спрощене оподаткування. Ця форма передба­чає два варіанти;

1) просту форму бухгалтерського обліку;