Реферат: Розвиток інформаційних технологій в системі охорони здоров’я України
Методи зниження інформаційних перевантажень:
- підвищення змістовності повідомлень, даних;
- стиск інформації;
- упорядкованість передачі інформації.
Дезінформація - це перекручені, неповні, неточні знання, зведення, повідомлення, що формують у свідомості людей неправильні уявлення про дійсність.
Дезінформація може бути стихійна і навмисна.
За ступенем відповідності повідомлень дійсності вона може існувати у вигляді:
- неправди - вираження, в основі якого лежить помилка чи неповне знання;
- брехні-свідомого перекручування істини, яку насправді знають;
- обману - напівправди, що може провокувати розуміючу її людину на помилкові висновки з достовірних фактів.
Слухи - це такі процеси поширення, інтерпретації і коментування інформації, що одночасно є джерелами суспільної думки і одним зі способів міжособистісного спілкування. Ці процеси включають опис подій, настроїв, думок.
Навмисні слухи - засіб маніпулювання суспільною думкою.
Слухи можна використовувати під час діагностики організаційних проблем.
«Зворотний зв'язок» - це опорна реакція на почуте, прочитане чи побачене; інформація (у вербальному чи невербальному оформленні) відсилається назад відправнику, що свідчить про ступінь розуміння, довіри до повідомлення, засвоєння і згоди з ним. Ефективний обмін інформацією повинен бути двобічно спрямованим: зворотний зв'язок необхідний, щоб зрозуміти, якою мірою повідомлення було сприйнято і зрозуміло. Керівник не може думати, що все, сказане чи написане ним, буде в точності зрозуміло так, як він задумав. Спираючись на таку невірну думку керівник відділяє себе від реальності. Якщо керівник не налагодить зворотний зв'язок для одержувача інформації, ефективність його управлінських дій різко знизиться. Аналогічним чином, якщо зворотний зв'язок із працівниками заблокований, керівник виявиться ізольованим або обманюваним.
2. Розвиток інформаційних систем в медичних закладах
В умовах прискореного науково-технічного прогресу особливої актуальності набуває подальше впровадження інформаційних технологій в різні сфери медицини. Останнім часом накопичено позитивний досвід застосування інформаційних технологій в управлінні охороною здоров'я, комп'ютерній діагностиці (в тому числі телемедичній діагностиці), в медичній освіті та науці.
За роки незалежності в державі проведена значна робота з формування теоретичних основ та практичного застосування в охороні здоров'я новітніх комп'ютерних технологій. Розроблена і успішно втілюється у життя Концепція державної політики інформатизації охорони здоров'я в Україні, Державною політикою інформатизації охорони здоров'я передбачено заходи, спрямовані на ліквідацію відставання у цій сфері від передових світових держав і прискорення входження в інформаційний простір міжнародного співтовариства з метою підняти на сучасний рівень системи практичної медицини, медичної освіти, науки.
Реалізація цієї політики здійснюється в декількох основних напрямах:
- розроблення нормативно-правової бази інформатизації охорони здоров'я;
- удосконалення її організаційного та кадрового забезпечення; формування відповідної технічної бази та засобів інформатизації; залучення громадських організацій до інформатизації галузі.
Перший з цих напрямів вже достатньо розвинений. Він ґрунтується на 5 законах України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, наказах Міністерства охорони здоров'я
Основою подальшої інформатизації охорони здоров'я є створення єдиного медичного інформаційного простору України. Процес його формування базується не новітніх інформаційних, телекомунікаційних технологіях та медичних інформаційно-аналітичних системах. До його складу включаються галузеві та регіональні бази даних. системи медико-статистичного аналізу інформації.
Створення такого інформаційного середовища сприяло забезпеченню процесу управління охороною здоров'я своєчасною та достовірною інформацією.
Провідну роль в інформатизації охорони здоров'я України відіграють громадські організації. Найбільша й найстаріша з них — Українська асоціація "Комп'ютерна, медицина" (УАКМ) — сьогодні об'єднує близьке 80 установ та організацій (науково-дослідних установи, вищі медичні навчальні заклади наукові товариства, науково-виробничі об'єднання) і понад 1500 індивідуальних членів.
Завдяки тому, що УАКМ є національним членом Міжнародної Асоціації медичної інформатики (ІМІА) та Європейсько: Федерації медичної інформатики (ЕРМЇ). українські фахівці беруть участь у роботі міжнародних робочих груп з опрацювання міжнародних проектів у галузі медичної інформатики та телемедицини. У складі УАКМ працює вчена рада, до якої входить понад 60 фахівців, у тому числі й відомі зарубіжні експерти — спеціалісти з різних напрямів медичної науки, які мають великий досвід створення медичних інформаційних технологій.
За угодою з Європейською комісією з телемедицини на базі кафедри клінічної Інформатики та інформаційних технологій в управлінні охороною здоров'я Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО) створено і функціонує з 1997 р. Український сервер Європейської обсерваторії з телемедицини (ЕНТО), який входить до всесвітньої мережі серверів (www.ehto-ukr.cit-ua.net) на національних мовах. До цієї мережі також входять Франція, Швеція, Португалія, Фінляндія, Греція, Іспанія, Аргентина.
Усе це дає змогу розвивати процес інформатизації системи охорони здоров'я на сучасному рівні, інтегрувати систему охорони здоров'я України у світовий інформаційний простір.
Як відомо, суттєвий внесок у зменшення втрат здоров'я активної частини населення забезпечують такі форми медичного обслуговування, як первинна медико-санітарна допомога, швидка медична допомога, реанімація, акушерство тощо. Тому інформатизація цих служб розглядається як стратегічний пріоритетний напрям побудови єдиного медичного інформаційного простору, спрямований на поліпшення роботи системи лікувально-профілактичної допомоги.
3. Госпітальні інформаційні системи (ГІС)
Проведений аналіз інформаційних потреб лікарів показує, що впровадження електронних засобів збору, накопичення та опрацювання інформації про пацієнтів дозволяє ефективно опрацьовувати великі обсяги даних без втручання людини.
Одним із напрямів побудови медичних інформаційних систем є госпітальні інформаційні системи (ГІС). Ними оснащуються різні медичні заклади та їх підрозділи. До складу таких систем входять автоматизована реєстратура, формалізовані амбулаторні карти прикріпленого контингенту, облік і аналіз відвідуваності, захворюваності, профілактичних оглядів, диспансеризації, тимчасової непрацездатності, щеплень, флюорографічних досліджень, планування й облік роботи лікарів, формування всієї звітно-статистичної документації про діяльність поліклініки і її підрозділів.