Реферат: Розвиток інформаційних технологій в системі охорони здоров’я України
Широке впровадження ГІС у систему схорони здоров'я України має велике значення для ефективного управління лікувально-профілактичним закладом, підвищення рівня якості й об'єктивності діагностики.
У складі ГІС функціонують комп'ютерні діагностичні системи (комп'ютерна електрокардіографія; електрокардіографія високого рівня розв'язування; комп'ютерні електроенцефалографія, реоенцефалографія, пневмографія; системи оброблення рентген та ЯМР-зображень тощо).
Широкий набір функціонально орієнтованих прикладних програм ГІС дозволяє створювати різноманітні інформаційно-обчислювальні мережі, орієнтовані на рішення всього спектра задач організації управління лікувальним і лікувально-профілактичним процесом у різних медичних закладах — лікарнях, поліклініках, диспансерах, медсанчастинах тощо.
Набуло поширення у закладах охорони здоров'я використання комп'ютерної техніки для опрацювання фінансової документації. При цьому скорочується термін виконання фінансових операцій і зменшується число помилок.
Електронна історія хвороби забезпечує оперативний облік витрат, пов'язаних із діагностичними та лікувальними процедурами, використанням медикаментів і матеріалів, оплатою послуг медичного персоналу тощо, що має ключове значення для впровадження страхової медицини.
Українські вчені активно розробляють ГІС, які забезпечуватимуть оперативне одержання даних про фактичні витрати в лікувальних закладах.
Розвиток обчислювальної техніки і, зокрема, поява величезних можливостей запам'ятовування і збереження впорядкованих даних стали могутнім поштовхом до розвитку реєстрів і баз даних медичного призначення. Вивчення світового досвіду щодо створення таких реєстрів є суттєвим підґрунтям для формування на сучасному рівні програми в галузі охорони здоров'я нашої держави. Так, наприклад, у США розроблена й успішно функціонує база даних із соціальної роботи, що містить дані про соціальний і клінічний статус пацієнтів. У цій базі реалізовано високоефективний метод доступу до даних, що дозволяє ефективно й оперативно одержувати інформацію про пацієнта. Для аналізу даних використовується адекватне спеціальне програмне забезпечення для планування епідеміологічних досліджень. Розроблено методику побудови інтегральних систем на основі об'єктно-орієнтованого підходу, що доцільно використовувати в охороні здоров'я і для вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я населення.
У пострадянському просторі однією з найважливіших проблем є формування й оптимальне використання даних про ліквідаторів Чорнобильської аварії та потерпілих у ній. Наявність баз даних з великим обсягом інформації, що переробляється, вимагає використання автоматизованих інформаційних систем оцінки здоров'я й інформаційного супроводу необхідного обсягу лікувально-оздоровчих заходів для забруднених радіонуклідами районів. Дані, які заносяться в комп'ютер, приведені до єдиної стандартної форми, що не тільки полегшує їх опрацювання, а й уможливлює використання їх в інших інформаційних системах.
У Росії створений і функціонує спеціальний Чорнобильський реєстр, використання якого переслідує дві цілі:
- спостереження за медичними наслідками і щорічна аналітична оцінка виявлених ефектів, формування рекомендацій з диспансеризації населення;
- радіаційно-епідеміологічний аналіз нових даних про стан здоров'я осіб з груп ризику.
Цей реєстр містить дані про понад 500 тис. осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і більше ніж у п'ять разів перевищує Японський реєстр, що діє у зв'язку з бомбардуваннями Хіросіми і Нагасакі.
Україна, яка найбільше постраждала від, Чорнобильської катастрофи, має найстарішій і найоб'ємнішій реєстр. Він налічує інформацію про понад 1 млн. ліквідаторів та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії. Однак нині виникають проблеми щодо експлуатації цього реєстру, пов'язані з необхідністю застосування сучасних технологій побудови і ведення баз даних.
Одним із могутніх сучасних інструментів проведення медико-соціальних і медико-екологічних досліджень є географічні інформаційні системи (ГеІС). Кожна країна, маючи мережу моніторингування здоров'я населення, демографічних характеристик, екологічних, економічних і соціальних параметрів, проводить детальний аналіз захворюваності та смертності населення залежно від шкідливих чинників середовища. Медичні географічні системи дозволяють включати просторовий і часовий аналіз параметрів середовища як чинник, який впливає на здоров'я населення і демографічну ситуацію. Відтак виникає чимало питань, спрямованих на розроблення комплексної системи моделювання і прогнозування показників здоров'я і використання їх у формуванні географічних систем.
ГеІС, що функціонують на Європейському рівні, переслідують дві мети:
- географічне моніторингування середовища і нагляд за здоров'ям;
- оцінка ризику для здоров'я і розроблення рекомендацій з управління відомими небезпечними чинниками середовища. Зокрема, ГеІС, що об'єднує інформацію з 32 європейських країн ВООЗ, містить дані про забруднення повітря і здоров я 43 % міського населення. Це сприяє визначенню "гарячих точок" у середовищі та здоров'ї і є основою для обґрунтування національних та міжнародних дій.
Проте роль медичних ГеІС у виявленні несприятливих географічних чинників середовища не слід переоцінювати. Використання картографічного методу дослідження генофонду і захворюваності населення в Росії показало, що географічні зміни генофонду лише незначною мірою відбивають природну неоднорідність середовища. Саме генофонд виступає як домінуючий чинник в етіології багатьох відомих хвороб.
В Україні активно розробляються медичні ГеІС різного призначення. Особливу роль ,ці системи можуть зіграти в процесі управління галуззю та регіонами, надаючи управлінцям інформацію про території; які потребують посиленої уваги. Одним із напрямів використання медичних географічних систем є вивчення стану здорові населення України. Нині інтенсивне розвивається опорна зона інформатизації охорони здоров'я в Харківському регіон. З ініціативи Міністерства охорони здоров'я України та за підтримки Харківської обласної державної адміністрації розпочав роботу перший в Україні Харківський обласний медичний інформаційно-аналітичний цент (www.oblzdraw.ic.kharkov.ua) в якому вже функціонує географічна система медичного призначення.
На відміну від традиційних центрів статистики завдання цього центру значно ширші. Вони полягають у створенні регіональної компоненти галузевої медичної комп'ютерної мережі, створенні та наповненні спеціалізованих регіональних баз даних, організації телемедичних консультативних центрів, упровадженні сучасних комп'ютерних методів функціональної діагностики в лікувальних закладах тощо.
4. Телемедичні технології
Розповсюдження в останні роки мультимедійних комп'ютерів і комунікаційних технологій зумовило стрімкий розвиток телемедицини. Телемедичні технології однаково корисні для великих лікувальних закладів обласного рівня і для районних лікарень та кабінетів сімейного лікаря.
За їх допомогою на базі профільного НДІ або лікувального закладу обласного рівня організуються телемедичні консультаційні центри для обслуговування всіх закладів області. Використовуючи можливості цього центру, можна проконсультувати хворого в будь-якому провідному медичному центрі і за кордоном. Телемедичні технології застосовуються і в межах окремого лікувального закладу, коли реєстрацію діагностичних показників (ЕКГ, ЕЕГ, R-графія) здійснює у декількох кабінетах або відділеннях середній медичний персонал, а аналітичне опрацювання їх і діагностичні висновки — кваліфіковані фахівці в центральній лабораторії або у відділенні функціональної діагностики.
В Україні також функціонують телеконсультаційні медичні центри з транстелефонної ЕКГ (Харків, Житомир, Запоріжжя, Вінниця), телемедичний центр "Патолог" (Київ), телеконсультаційний центр з ЯМР-томографії (Київ). Цілком очевидно, що цього недостатньо.
Телемедичні технології суттєво покращують організацію служби санітарної авіації, дозволяють підвищити рівень надання кваліфікованої допомоги сільському населенню, ширше використовувати клінічний потенціал НДІ медичного профілю і кафедр вищих навчальних медичних закладів.
Телекомунікаційні технології впроваджуються в базову і в післядипломну медичну освіту.
Досі залишаються недостатньо використаними засоби телекомунікаційних технологій в наукових дослідженнях. Першочерговими завданнями в цьому напрямі є розширення міжнародного досвіду з організації та проведення наукових телеконференцій на регіональному та національному рівнях.
5. Інформаційні технології в медичній освіті та в науці
Робота галузі в умовах постійного нарощування інформаційних технологій вимагає постійної підготовки відповідних кадрів. Необхідно планувати підготовку нових кадрів, які спроможні обслуговувати, використовувати і розвивати інформатизаційну структуру системи охорони здоров'я.
Слід розширити вивчення медичних інформаційних технологій у вищих навчальних медичних закладах III—IV рівнів акредитації на весь період навчання, включаючи старші курси. Є потреба опрацювати питання про доцільність уведення нової медичної спеціальності "медична інформатика" із спеціалізацією "клінічна інформатика" та "інформаційні технології в управлінні охороною здоров'я". Досвід викладання цих дисциплін вже має перша в Україні кафедра клінічної інформатики та інформаційних технологій в управлінні охороною здоров'я, яка створена в Харківській медичній академії післядипломної освіти.
На порядку денному стоять питання про включення до переліку наукових спеціальностей спеціальності "медична інформатика" та про відкриття міжвідомчої спеціалізованої вченої ради з медичної інформатики в одній із науково-дослідних установ системи Міністерства охорони здоров'я.