Реферат: Шевченкове кредо і сучасне відродження України

Чим саме стала висока могила Кобзаря, мабуть, найкраще охарактеризував наприкінці другої половини минулого сторіччя наш визначний вчений Олександр Барвінський, який, відвідавши її в 1885 році і принісши привіт Шевченкові від галицьких та буковинських українців, пише: "Сонце вже западало... Навкруги нас налягла гробова тиша. У мене мимохіть хлинули сльози, скоро тільки вступив я на могилу безсмертного Батька України.

У моїй душі ожили всі спогади про великого мученика народного. Мені не стало віддиху, я не міг промовити і слова... Хоч., тіло безсмертного Кобзаря і, "спочиває". Зате дух його оживляє, цілу Україну та проникає щораз дальше і ширше, навіть в широкі верстви народу українського в Галичині і Буковині. Це тривожить тих, які раді б стерти з лиця землі український народ і цілу Україну. Але даремна їх робота! Зерно, що посіяв безсмертний Тарас на рідній ниві, не пропаде ніколи!".

Постійно зростаючий культ безсмертного Кобзаря тривожив, тривожить і далі буде тривожити всіх окупантів відвічних земель нашого народу, які не спроможні знищити його огненне і животворне слово, що розбудило український народ до нового життя, що закликає його безнастанно до боротьби за волю. Його визвольні кличі, які пролунали на всіх просторах знедоленої України майже 150 років тому, не перестають нуртувати в душі кожного національно свідомого члена української спільноти ще й сьогодні.

Коли його політичні концепції та високі ідеї - оновлені та посилені визначнішими шістдесятниками - не лише продовжують жити серед сучасної провідної верстви на наших рідних землях, але й стали основною рушійною силою в процесі остаточного відродження України, то ми при сьогоднішнім нашім урочистім святі, вшановуючи пам'ять безсмертного Кобзаря, розгорнім перед собою його священну Книгу, розгорнім її не на здогад, не випадково, лише з ясним поглядом! скупченою увагою" і вичитаймо з неї всі ті поради та безнастанні упімнення, які він нам за подав. Уявім собі, що його непоборний дух витає тут - між нами. Уявімо собі, що його наболілі уста можуть промовити до нас, розсварених і роз'єднаних, живе огненне слово. Звернемося до нього, як добрі діти до рідного батька, - вилиймо перед ним все, що нас найбільше болить, що мучить душу і наповнює її тривогою за майбутнє національної спільноти не лише на рідних землях, але і в цілій діаспорі, я потім звернімся очима в найглибші надра нашої розгубленої душі, послухаймо його священного і животворного слова і пригадаймо собі все, що він написав, у своїй віщій Книзі... Тоді, напевно, знайдемо не лише відповіді на всі болючі питання, які тривожать і непокоять нас і всю нашу національну спільноту, але й з глибини душі прошепочемо разом з Шевченком до Всевишнього молитву:

Всім нам укупі на землі

Єдиномишліє подай

І братолюбіє пошли!

Література

1. Шевченко Т.Г. Зібрання творів у шести томах. К 2003

2. В сім’ї вольній, новій. Шевченківський збірник. К 1989

3. Коцюбинська Н. Етюди про поетику Шевченка. К 1990

4. Попомарчук Г. Нескорений Прометей. К 1968

5. Пархоменко В. Незбагненний апостол. Ч 1994

6. Шагинян М. Тарас Шевченко. М 1964

7. Рильський М., Дейч О. Тарас Шевченко. К 1964

8. Руденко О., Петренко Н. Вічний як народ. К 1998

9. Матеріали періодичної преси.

К-во Просмотров: 108
Бесплатно скачать Реферат: Шевченкове кредо і сучасне відродження України