Реферат: Шлунково-кишкові захворювання кролів. Поїдання плодів. Хвороби органів дихання у кролів

Шлунково-кишкові захворювання здебільшого виникають внаслідок неправильної годівлі кролів, згодовування їм недоброякісних або невідповідних їхньому віку кормів, різкої зміни їх. Найчастіше ці захворювання спостерігають у молодняка, особливо незабаром після його відлучення.

Нетравлення шлунка, або, як його часто називають, слинявість, є наслідком обгодовування кролів свіжою, соковитою травою або використання для годівлі кормів, що легко бродять.

Хвороба може часто спостерігатися серед кролів, яких утримують в антисанітарних і незадовільно вентильованих клітках і коли кормовий раціон складається з недоброякісних грубих трав'янистих залишків.

Клінічна картина. У кролів смертність від нетравлення шлунка не дуже велика, проте це захворювання може призвести до порушення фізіологічного стану молодих тварин.

Нетравленням шлунка найчастіше уражуються молоді тварини віком до 8 тижнів. У хворих тварин з рота виділяється так багато слини, що вона стікає на підборіддя, передні кінцівки, які стають мокрими і замазаними. Кролі втрачають апетит, сидять пригнічені у кутку клітки; їх шерсть стає скуйовдженою, втрачає блиск.

Профілактика та заходи боротьби. При наявності ознак хвороби кролів протягом кількох днів необхідно годувати сухим кормом або давати їм кип'ячене молоко і сухий хліб. Після цього тварини звичайно видужують. У тяжких випадках добрий результат дає випоювання 2—3 рази на день протягом кількох днів невеликих доз (0,5—1,0) розведеної в теплій воді двовуглекислої соди.

Гострий катар шлунка. Причини катару шлунка поділяються на первинні і вторинні. У кролів бувають ті і другі. До первинних належать головним чином хиби в годівлі, наприклад згодовування великої кількості грубих об'ємистих недоброякісних кормів, нерівномірність годівлі протягом дня, даванка надто гарячої або холодної води і дуже подразливих медикаментів. До вторинних причин можна віднести різні захворювання порожнини рота, пов'язані з неправильним стиранням зубів, наявністю деяких інфекційних хвороб та ін.

Клінічна картина. Втрата апетиту, кролі лижуть стіну та інші предмети. Часто спостерігають спотворений апетит, наприклад кролі поїдають забруднену підстилку. При цьому захворюванні язик буває вкритий сіро-білим нальотом, кал звичайно твердий, вкритий слизовою плівкою.

При розтині оболонка шлунка почервоніла, на ній густий шар слизу з домішкою злущеного епітелію. Іноді спостерігають крововиливи.

Діагноз. При діагностиці зважають на клінічну картину і дані патологоанатомічного розтину.

І. Г. Усачова поділяє катари шлунково-кишкового тракту кролів на три групи: кислі, лужні та простудні. Основною причиною кислих катарів є поїдання забруднених та великої кількості соковитих кормів; лугові розвиваються при поїданні великої кількості м'яких кормів; простудні виникають внаслідок переохолодження тіла.

Кислий катар. Кролі погано їдять, температура тіла у перший день нормальна, потім понижена, перистальтика посилена, дефекація часта; кал рідкий, коричнево-сірий, з домішками слизу та бульбашок газу. Реакція калу різко кисла. Хвороба триває 1—3 дні і часто закінчується загибеллю тварини. При наявності метеоризму або тимпанії перистальтика послаблена або відсутня, дефекація відбувається рідко, об'єм черева збільшений, при перкусії тимпанічний звук.

При розтині у шлунку виявляють напіврідкий вміст із різко кислим запахом, слизова вкрита білуватим слизом, іноді відшаровується, в окремих випадках трапляються гіперемійовані ділянки. Вміст тонкого відділу кишечника рідкий, з домішками слизу та газів, слизова оболонка гіперемійована і у товстому відділі кишечника вміст напіврідкий або рідкий, з відразливим запахом. У сліпій кишці значна кількість газів, на її серозній оболонці нерідко розлиті крововиливи, лімфатичні вузли дещо збільшені.

Лужний катар. Кролі втрачають апетит, температура їх тіла знижена, кал рідкий, темно-коричневий, із гнильним запахом, реакція його лужна, кролі звичайно гинуть протягом першої доби.

Патологоанатомічна картина: у шлунку багато неперетравлених кормів сирої консистенції, слизова оболонка відшаровується, вміст у тонких кишках рідкий, коричневого кольору, слизова оболонка кишок гіперемійована; вміст товстого відділу кишечника рідкий, темно-коричневого кольору, з гнильним запахом.

Простудний катар. Кролі погано поїдають корми, температура їх тіла підвищена, перистальтика посилена, дефекація відбувається часто, кал рідкий, коричнево-жовтий, іноді з домішками слизу, реакція його нейтральна (іноді малолужна); тривалість хвороби 3—5 днів.

Лікування. У перші дні хворих переводять на голодну дієту (воду дають). Призначають 3—5 г глауберової солі, для підвищення кислотності шлункового соку — соляну кислоту (0,1 — 0,5), а для розрідження слизу — карлобадську сіль по 0,3—0,5 г З рази на день. Через день після лікування годівлю слід починати малими порціями і давати лише доброякісні корми.

Профілактичні заходи. Необхідно додержувати зоогігієнічних умов годівлі й утримання тварин.

Гостре розширення шлунка. Ця хвороба характеризується переповненням шлунка газами.

Причини. Неправильна годівля (несвоєчасна годівля і згодовування великої кількості кормів), використання кормів, що бродять, запліснявілих і підгнилих, давання кормів, багатих на білки, наприклад вики, люцерни і бобових.

Як вторинне явище, гостре розширення шлунка спостерігається при закупорці кишки каловими масами, грижах (часто пупкових) у підсисних кроленят і молодняка.

Клінічні ознаки. Надмірне збільшення об'єму живота внаслідок наповнення шлунка газами. Кролі пригнічені, втрачають апетит, при огляді легко прощупується напруженість черевної стінки, а при легких ударах пальцями по напруженій стінці чути звуки, що нагадують барабанні. Хворі кролі звичайно лежать на животі.

Хвороба триває кілька днів, нерідко закінчується смертю, якщо не вжито заходів лікування. Смерть настає від задушення внаслідок тиску на легені або від перитоніту (внаслідок розриву стінки шлунка).

Діагноз. Наявність типових клінічних ознак дає змогу правильно поставити діагноз.

Лікування. Дають всередину у водному розчині 0,3—0,5 г молочної кислоти, яка зменшує утворення газу і сприяє розширенню кардіального відділу шлунка і звільненню його від газів, що скупчилися.

При тяжких випадках можна застосувати прокол троакаром, використовуючи товсту голку, якою беруть кров у великих тварин. Гази слід випускати поступово.

Зазначені причини гострого розширення шлунка можуть спричинити здуття кишечника.

Мукоїдний (слизовий) ентерит, або здуття, пов'язане з розладом травлення і звичайно зумовлюється недоброякісністю кормів.

Це захворювання, особливо серед молодняка до 4-місячного віку, може іноді дуже поширитись.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--