Реферат: Символічні структури давньої драми в контексті психоаналітичного дискурсу З. Фройда

У цій же бароковій п’єсі образ Бога також представлений завдяки префігураціям – таким персонажам давньої драми, котрі, хоча й мали розроблену характеристику, мало що значили самі по собі. Основна їх функція полягала у вказівці, у натякові на іншого героя. Вони були його одухотвореною паралеллю.

Префігураціями постаті Бога в драмі "Царство Натури Людской" виступають такі дійові особи, як Всемогуща Сила (атрибут божества), Гнів Божий, Скарга Гніву Божого, Милосердя, Милість Божа.

У сцені другій першого акту драми "Царство Натури Людской" подається самохарактеристика Всемогущої Сили:

Всемогущая Сила.

Вся могу, разумЂю, вся вижу, вся знаю,

Всемогущая Сила аз ся нарицаю.

Единому бозтву всесоединенна,

От нераздЂлной троици ни нераздЂленна,

Тричисленному лицу, богови едину,

Хвалою и славою равно честна вину;

Я богом, а бог мною все что начинаем,

То со собою вкупЂ всегда навершаем

[8; 268].

Цей образ-персоніфікація представляє філософські уявлення людини барокової епохи про вічне існування сакральної сили, буття якої характеризується нескінченністю:

Царица соцарствую на вишнем престолЂ;

Не имат моя битность конца ни начала

[8; 268].

Караючу "батьківську" функцію психічної структурии Над –Я в драмі " Царство Натури Людской" також представляє в сцені п’ятій першого акту образ-персоніфікація - Гнів Божий:

ГнЂв божий.

За дерзость, за лакомство, за преступство збуру,

Винищу и потреблю Людскую Натуру,

И нЂст иже измет ю от моею руку;

Пошлю огненны стрЂли з напраженна луку.

Раскаяся бог, яко зозда человЂка,

Что его Натура бЂ во злобах велика.

Посла мя, ГнЂв божий, да отмщу обиди,

Предам Людску Натуру в незноснии бЂди

[8; 273-274].

У ремарці сцени п’ятої першого акту драми "Царство Натури Людской" оповідається про те, що "ГнЂв божий на Натуру Людскую, преступившую заповЂд Всемощной Сили, зЂло ярится и молнию с небес низводит, его же Милость божая благает, но Істинна, Суд божий принуждает на отмщение, и Натуру Людскую внЂ рая изгнати Декрет повелЂвает Херувиму " [8; 273].