Реферат: Сировина для текстильної промисловості і тканини промислового призначення
Вступ
1. Товарознавчі аспекти і тенденції розвитку ринку текстильної продукції.
2. Класифікація текстильних волокон.
3. Технічні характеристики текстильних волокон.
4. Класифікація пряжі.
5. Класифікація ниток.
6. Класифікація тканин промислового призначення за функціональним призначенням так обробкою.
7. Характеристика асортименту тканин промислового призначення.
Вступ
Текстильна промисловість і тканини промислового призначення відіграють неабияку роль у житті людини. Адже з текстилем ми зустрічаємося кожен день. Зараз ми не можемо уявити свого життя без нього. Тому на теперішній стадії розвитку виробництва його виготовлення зросло у кілька разів, порівняно з минулим та позаминулим роками.
Виробництво текстилю є однією з ведучих галузей промисловості.
До текстильної продукції відносять текстильні волокна, пряжу, нитки, трикотажні волокна, полотна, комплексні текстильні матеріали та основу для нанесення покриття (штучні і синтетичні шкіри, виробів будівельного призначення).
Як сировина для текстилю найширше використовують такі текстильні волокна:
-- Бавовна;
-- шовк ( натуральний, сирець та ін.);
-- вовна;
-- льон;
-- джут;
-- та ін.
Отже ми повинні і надалі підтримувати розвиток виробництва текстилю, а також всіма шляхами покращувати його якість і сам процес виготовлення. Адже, як ми знаємо – можна досягти будь-чого, для чого варто тільки захотіти і почати діяти.
1. Товарознавчі аспекти і тенденції розвитку ринку текстильної продукції
Особливе значення текстилю в сучасному народному гоподарстві у тому, що це одна з найголовніших галузей господарської діяльності людства.
Завдяки швидкому обігу капіталу і високій рентабельності (20 – 40 %), текстильне виробництво – надійне джерело поповнення держбюджету.
До текстильної продукції відносять текстильні волокна, пряжу, нитки, трикотажні волокна, полотна, комплексні текстильні матеріали та основу для нанесення покриття (штучні і синтетичні шкіри, виробів будівельного призначення).
Не зважаючи на зменшення частки природних текстильних волокон у загальному обсязі виробництва у світі (58 % - 1980 р.; 43 % - 2000 р.), текстильне виробництво в Україні із 1990-х рр. характеризується спадом (2000 р. – 15 % рівня 1990 р.) і погіршенням показників серед галузей промисловості. На негативну динаміку вплинули неконтрольований притік дешевого імпортного текстилю; розрив виробничих зв’язків з традиційними постачальниками сировини; несприятливе фінансове становище підприємств, що недозволяє закуповувати необхідну сировину, виплачувати заробітню плату, оновлювати обладнання; низька виробнича спроможність підприємств через амортизацію основних фондів; маркетингова стратегія, попит.
Сучасне населення України споживає в 3,8 рази менше виробів легкої промисловості, ніж у 2002 р. (у т.ч. тканин – в 4,3, одягу і білизни – у 3,9). За останні п’ять років середньостатистичний українець оновив свій гардероб на 35 – 40 % (житель західих країн – на 90 – 95 %), і споживає в середньому 1,5м2 бавовняних та по 0,5м2 вовняних, лляних та шовкових тканин. Середньостатистичний дорослий українець на одяг, тканини і взуття витрачає 5 – 7 % щомісячних грошових витрат.
Національний ринок легкої промисловості зріс (5,9 млрд.грн – 2004 р., 6,4 млрд.грн – 2006 р.). Спостерігається незначний стійкий темп приросту (3,5 – 5 %), насичення його характеризується як достатньо повне (88 – 95 %), а окремі товарні ніші (літні люди, діти), ще ненасичені (один із шляхів їх насичення – ширше використання текстилю на основі вовни у виготовленні взуття, поєднання їх з іншими волокнами у виготовленні одягу).
Співвідношення експорту – імпорту в Україні (за складовими тенденціями розвитку ринку текстилю, одягу і взуття) аналогічні США, Великобританнії, Франції де власне виробництво цих товарів у 2,5 – 3,5 рази менше ніж їх внутрішнє соживання, а основна частка ринку заповнює імпорт зі Сходу; проте більшість українців текстиль купує на речових ринках, де наявний задовільний асортимент, доступніші ціни і покупця менше цікавить виробник товару, більше – добротність і ціна.
2. Класифікація текстильних волокон
Термін «текстильне волокно» стандартизований практично в усіх країнах СОТ, у загальному означає тонкі видовжені тіла з площею поперечного перерізу значно меншою довжини, та міцністю і еластичністю, які дозволяють скручуванням переробляти їх на пряжу і полотна.
Як сировина для текстилю найширше використовують такі текстильні волокна:
Бавовна – натуральне, органічне, насінневе волокно, яке поділяється на чотири види:
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--