Реферат: Софійський собор - видатна памята доби Київської Русі

Над передвівтарною аркою збереглися залишки ліпного декоративного фронтону початку17 ст., який прикрашав вхід в усипальницю до перебудови галереї в боковий вівтар. Неабияку цінність також представляє значно пізніший настінний живопис цього приміщення. Дві фігури «Вогняних серафимів» на передвітарній арці - це рідкісні зразки клейового розпису собору кінця 17 ст., виконані після перебудови галереї та усипальниці в закритий боковий вівтар.

Інші розписи приміщення виконані олійною фарбою в 20-30 р. 18 ст. Вони є цінними зразками українського монументального живопису і дають уявлення про систему живописного декору цього періоду. Оглядом північної зовнішньої галереї закінчується екскурсійний маршрут по Софійському собору. Поза маршрутом залишаються другі поверхи та башти, що їх відвідувачі можуть оглянути самостійно.

Б А Ш Т И

Гвинтовими сходами двох башт можна піднятися на другий поверх. Вхід до південної башти знаходиться в західній частині колишньої південної зовнішньої галереї, вхід до північної башти - в північній частині західної внутрішньої галереї.

У давнину баштовими сходами піднімались на другий поверх (хори, або полаті) члени княжої родини і найближчі придворні. Башти мали входи тільки ззовні і були цілком ізольовані від приміщень першого поверху. Вхід до північної башти був на західному фасаді, вхід до південної-на південному фасаді собору. Під час перебудови собору в 17-18 ст. обидва зовнішні прорізи були замуровані, а входи до башт зроблені зсередини собору.

Стіни, склепіння, стовпи і підсходові простори башт були прикрашені фресковим розписом, більша частина якого збереглася до наших днів. Своїм змістом і манерою виконання ці фрески займають особливе місце в системі розпису собору. Тут відсутні релігійні сюжети. Фрески зображають картини побуту константинопольського імператорського і київського княжого дворів, різноманітні сцени полювання, театральні і циркові видовища, народні розваги та ін.

Однак, як показали останні дослідження доктора історичних наук С.О.Висоцького, головною темою, що об’єднувала розписи обох башт, була розповідь про важливу політичну і культурну подію в житті Київської Русі середини 10 ст.- про візит в столицю Візантійської імперії Константинополь прабабки Ярослава Мудрого київської княгині Ольги і про зустріч її з імператором Костянтином Багрянородним.

І в північній, і в південній баштах загальне розташування розписів, їх композиційна побудова і рух фігур у кожній сцені передбачають огляд фресок знизу вгору, в міру підйому на другий поверх.

ПІВНІЧНА БАШТА

Сучасний вхід до північної башти зроблено на початку 19 ст. Праворуч від входу, у підсходовому просторі є дверний проріз кінця 17 - початку 18 століття. Первісний вхід до башти міститься навпроти сучасного і закритий заскленою рамою. Косяки прорізу прикрашені фресковими орнаментами. Збереглись древня шиферна плита порога і дві сходинки із залишками мозаїки на підсходинках.

Під час пізніших перебудов стародавні гвинтові сходи башти були закриті новими сходинками, які не збігалися з первісними. Під час архітектурно-археологічних досліджень сходам повернуто первісні форми, своєрідність яких полягає в поєднанні крутих сходинок з пологим пандусом. Склепіння башти піднімаються східчасто.

Фрескові розписи башти збереглися фрагментарно. Розпис центрального стовпа майже не вцілів. На склепінні башти зображені орнаменти, грифони, восьмиконечні хрести в медальйонах. У нижній частині башти, праворуч від теперішнь