Реферат: Соціокультурний діалог в умовах глобалізації і мусульманського "ренесансу"

Внаслідок порівняльного аналізу уявлень про поняття глобалізації у західних дослідників, а також у представників арабської думки, з'ясувалося що і ті, та інші погоджуються з думкою про те, що глобалізація містить в собі як негативні, так і позитивні сторони.

Таким чином, глобалізація не є непереборною перешкодою на шляху побудови конструктивного соціокультурного діалогу за умови, що з цим процесом не буде тісно пов'язуватися загроза культурної уніфікації за західним або східним зразком, наслідком якої може стати знищення соціокультурного різноманіття. У такому випадку глобалізація як джерело поширення аутентичного знання про Інше, за допомогою сучасних інформаційних технологій і Інтернету може стати позитивним чинником у побудові соціокультурного діалогу між Заходом і Сходом.

У ісламі спостерігається посилення фундаменталістських тенденцій, метою яких е огородити суспільство від нововведень і неприйнятних цінностей, що створює тимчасові труднощі для соціокультурного діалогу між Заходом мусульманським Сходом.

Мусульманський “ренесанс” збігся з новим періодом, коли частина Умми знаходиться в діаспорі і вимушена жити, вступаючи в мультикультурні та крос-культурні відносини, що створює непрості соціокультурні проблеми. З іншого боку, у зв'язку з відродженням ісламу з'являються радикальні ісламістські тенденції і пов'язані з ними терористичні акти, що не мають нічого спільного з ісламом як релігією і культурною основою Умми.

Не виключена ймовірність нового спалаху мусульманського “ренесансу” в зв'язку з прагненням Іранської Республіки зайняти лідируючі позиції в ісламському світі. Небезпека полягає в тому, що такі претензії уряду Ірану можуть призвести і до розколу мусульманської общини, а, значить, до сповільнення процесів інтеграції мусульманських держав і до звуження простору для соціокультурного діалогу з Заходом. Однак не виключений і той варіант, що чергова хвиля відродження ісламу в новій, модернізованій, формі може привести до того, що арабо-мусульманський соціокультурний світ буде вимушений тяжіти до побудови паритетних відносин із Заходом і Європою.

Для здійснення продуктивного діалогу, по-перше, необхідно долати ті негативні стереотипи і спотворені образи взаємного сприйняття, що нагромадилися протягом довгого часу, спираючись на когнітивну парадигму взаємного сприйняття – і тут свою роль повинні зіграти інтелектуальні еліти; по-друге, всі відносини між двома соціокультурними світами необхідно будувати на нових принципах: паритетності, взаємної культурної емпатії і домінанти Іншого.

Активна взаємодія і внутрішній соціокультурний діалог народів України і Криму є одним із найбільш істотних чинників сучасної історії української держави. В історії міжконфесійних відносин важлива роль відводиться взаємовідносинам представників західної і східної культури.

Надзвичайно насичений культурний простір України і Криму, де розташовуються самобутні і яскраві традиційні культури, різнорідний світогляд тощо демонструє, що, незважаючи на деяку напруженість, все-таки в українському суспільстві має місце гармонійна єдність, толерантні способи спілкування, здатність і можливість будувати внутрішній соціокультурний діалог.

З набору сценаріїв можливого майбутнього, серед яких більшість катастрофічних, людство має відшукати найбільш сприятливі, що забезпечують не тільки його виживання, але і сталий розвиток. Таким сценарієм, на наш погляд, є сценарій соціокультурного діалогу, побудований на запропонованих нами принципах: паритетності у відносинах, взаємної культурної емпатії і домінанти Іншого.

Список опублікованих робіт з теми дисертації

Статті:

1.АтикА.А. Запад и мусульманский мир: проблема взаимного восприятия/ А.А.Атик// Культура народов Причерноморья.–2006.– № 73. – С. 210– 214

2.АтикА.А. Диалог цивилизаций:имагинативнаяи когнитивная парадигмы/ А. А. Атик// ВестникСевГТУ.–2006. – № 78. –С. 80– 88.

3. Атик А.А. Принципы межкультурного диалога Востока и Запада в условиях глобализации/ А.А. Атик// Культура народов Причерноморья. – 2007. – № 106. –С. 125 – 128.

4. АтикА. А. Запад и мусульманский Восток: две парадигмы взаимного восприятия/ А. А. Атик// Сходознавство. – 2007. – № 38. –С. 29 – 36.

Тези:

1. Атик А. А. Запад и мусульманский мир: проблемы взаимного восприятия / А. А. Атик// Актуальные проблемы философии: Общество, политика, культура: ХХХIVнауч.конф. профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов, 19-22 апреля 2005 г. : тезисыдокл. – Симферополь, 2005. – С. 29–30.

2. Атик А.А. Глобализация и региональные культуры (на примере АР Крым)/ А.А. Атик// “Наука та освіта – 2006”: IXмеждунр.науч.-практ. конф. 23-31 січня 2006 р. :тезисы докл. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 25–26.

3. Атик А. А. Гуманитарные технологии в противостоянии Востока и Запада / А. А. Атик// Актуальные проблемы философии: Общество, политика, культура: ХХХVнауч. конф. профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов, 25-28 апреля 2006 г. : тезисы докл. – Симферополь, 2006. – С. 43–45.

4. Атик А. А. Мусульманский Восток и христианский Запад: две парадигмы взаимного восприятия / А. А. Атик// Ученые записки Таврического Национального Университета им. В.И. Вернадского. –2006. – Том 19 (58) №1. – С. 118–120.

5. Атик А. А. Новое в мусульманском “ренессансе”/ А. А. Атик// Актуальные проблемы философии: Общество, политика культура: ХХХVIнауч. конф. профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов, 23-27 апреля 2007 г. : тезисы докл. – Симферополь, 2007. – С. 54 –56.

Анотація

АтікА.А. Соціокультурний діалог в умовах глобалізації і мусульманського “ренесансу” . – Рукопис.

Дисертаціяназдобуття наукового ступенякандидатафілософськихнаук за спеціальністю09.00.03. – соціальна філософіятафілософія історії. – Таврійськийнаціональний університетім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2008.

У дисертації досліджуються особливості соціокультурного діалогу і способи його реалізації в умовах глобалізації і мусульманського “ренесансу”, коли з одного боку відбувається процес культурної уніфікації за західним зразком, а з іншого – відродження національних культур і релігій, викликане необхідністю збереження своїй ідентичності.

У роботі підкреслюється необхідність переходу від імагінативної парадигми сприйняття Іншого, обтяженої негативними образами, стереотипами і забобонами, до когнітивної парадигми, заснованої на раціональних підходах до пояснення і розуміння характеру та особливостей Іншої культури та Іншого соціуму.

Звертається увага на той факт, що в поліетнічному суспільстві України відвіку існують діалогові інтенції, які завжди були підставою для мирного співіснування і регулювання виниклих ускладнень. Проте на сучасному етапі українське суспільство знаходиться в стані розколу як політичного, так і ідеологічного, що спричиняє соціальні, економічні і політичні ускладнення, які, в свою чергу, актуалізують проблему пошуку шляхів взаємодії і діалогу на основі паритетності, толерантності і взаємної емпатії.

Ключові слова: соціокультурний діалог, глобалізація, мусульманський “ренесанс”, імагінативна парадигма, когнітивна парадигма.

Аннотация

АтикА.А.Cоциокультурный диалог в условиях глобализации и мусульманского “ренессанса”. – Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата философских наук по специально