Реферат: Способи з’єднання деталей одягу

1. З'єднання деталей одягу за допомогою швів

1.1 Ручні шви.

1.2 Машинні шви

2. Клеєне з’єднання деталей одягу

3. Література

1. З'єднання деталей одягу за допомогою швів.

1.1 Ручні шви .

Прокладочний шов (рис.1) застосовується для позначення середини виробу, а також для позначення виправлень, відзначених шпильками під час примірки. Відстань між точкою проколу і виходу голки, з тканини приймається 2–3 мм, а довжина стібка –2 – 3 см . При накладенні стібків на тканину нитку не натягують. Проколи голкою роблять праворуч і ліворуч.

Сільця (рис.2) застосовуються для переносу ліній (знаків) на однойменні деталі, наприклад, із правої полочки на ліву, а також для позначення величини припуску (запасу) по бокових і плечових краях виробу. З цією метою по позначеній крейдою лінії прокладають сметочные стібки, причому нитку не натягають. Стібки утворюють петельки величиною 1,5–2 см. Після накладень сілець деталі розсовують, нитки стібків між ними натягують і розрізають.

Виступаючі з тканини кінці ниток визначають напрям наміченої лінії.

Рис. 1. Прокладочный шов	Рис.2. Сільця

Сметочный шов (рис.3) застосовується в усіх випадках тимчасового скріплення деталей між собою. Довжина сметочного стьобання залежить від його призначення і товщини тканини.

Рис. 3. Сметочный шов	Рис. 4. Обметувальний шов.

Обметувальний шов (рис.4) застосовується для захисту зрізів тканини від випадання ниток і на відкритих швах при пошитті виробів без підкладки.

Петельний шов (рис.5) застосовується головним чином для обшивання петель і обметування зрізу сипучих тканин. Прокол голкою робиться на відстані 1–3 мм від краю зрізу. Нитка при виході на лицьову сторону тканини, утворивши петельку, обгинає край тканини і входить біля центра петельки. Стібок затягують і петелька щільно охоплює пропущену в неї нитку.

Потайний шов (рис.6) застосовується для підшивки низу плаття, рукавів і горловини. При виконанні цього шва підігнутий і злегка відвернений край тканини проколюють голкою усередині тканини, проштовхують голку на 0,5 – 1 см , біля виходу голки проколюють нижню тканину, захвачуючи 1 – 2 нитки, потім на відстані 1 мм від виходу голки проколюють нижню тканину, захоплюючи лише одну нитку, і т.д.

Косий шов застосовують тоді, коли потрібно по увігнутому зрізі вставити надставку і при цьому необхідно щоб був сполучений малюнок.

Рис.5. Петельний шов.	Рис. 6. Потайний шов.

У таких випадках підігнутий край деталі приметують дрібними косими стіжками по лицьовій стороні, потім тканину відгинають і зшивають з вивороту.

Шов «через край» (рис. 7) застосовується в тих випадках, коли потрібно з’єднати два краї тканини, а також: при вставці клинів у нижні і нічні сорочки.

Підшивний відкритий шов (рис. 8) застосовується для підшивки підігнутих країв тканин. Краї тканини підгинають і підшивають, тримаючи виріб підігнутим краєм до верху (наприклад, манжети і коміри).

Шов „брижі” (рис. 9) застосовується для збирання тканини в брижі , а також як оздоблювальний (рис. 9,б).

Ручний шов–строчка (рис. 10) по зовнішньому виду нагадує машинний. При його виконанні голка уколюється в місце виходу її в попередньому стьобанню. Довжина кожного стібка цього шва на вивороті дорівнює двом стежкам з лицьової сторони. На лицьовій стороні стіжки повинні сходитися щільно один до іншого. Ручний шов виконується в тих випадках, коли потрібен щільний і міцний рядок, а застосувати машинний шов неможливо

.

Рис. 7. Шов «через край».	Рис. 8. Підшивний відкритий шов.	Рис. 9. Шов „брижі”

Шов «за голкою» застосовується при наметуванні тканин у смужку і клітку. Виконується він так само, як ручний шов, однак стібки його не прилягають щільно один до одного і між ними допускається деякий інтервал.

Рис. 10. Ручний шов–рядок.

Штуковка (рис. 11) застосовується при порізах шерстяних і сукняних виробів. Мета штуковки – зашити проріз міцно і непомітно. У шерстяних виробах штуковку виконують у наступному порядку. Уводять голку трохи відступаючи від краю порізу виробу і роблять стібки через край взад–вперед голкою, як при штопанні, злегка притягаючи один край порізу до іншого (рис. 11,а). При цьому найкраще користуватися ниткою, висмикнутої з цієї ж тканини.

Штуковка прямого порізу в грубих тканинах (сукно, драп) вимагає особливого прийому. Голку уводять в край порізу, не проходячи всієї товщини тканини (рис. 11,б), а лише доходячи до верхнього кута порізу.

Стібки долають не через край, а усередину з краю порізу взад–вперед голкою. Потім з вивороту прокладають шов через край, не проколюючи голкою всієї тканини, а лише захоплюючи виворітний щар. Другий шов (рис. 11,в) виконують для міцності зашитого порізу.

Нитки підбирають відповідно кольору і товщини тканини.

Рис.11. Штуковка

Оздоблювальні шви

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--