Реферат: Способи з’єднання деталей одягу

Прокол голкою роблять праворуч ліворуч, а накладення стібків – у зворотному напрямку.

Шов «ялинка» застосовується для підшивки підкладки і у якості оздоблювального. Виконується він у такий спосіб: зробивши перший прокол, виводять голку, нитку направляють похило на 0,5 см вправо, роблять петлю, затискуючи нитку великим пальцем лівої руки, потім цей прийом чергують то вправо, то вліво.

Вафлі (рис. 13) також застосовуються в якості прикраси. При виконанні цього виду шва на тканині по вертикалі загладжують складки глибиною 0,5 см , які скріпляють стібками на відстані 1,5–2 см. Наступні ряди скріпляють у шаховому порядку.

Зубчики (рис.14), що застосовуються для прикрашання, роблять так: смужку тканини шириною в 2 – 3 см ріжуть наквадратики. Кожен квадратик двічі перегинають по діагоналі. Отримані трикутники вкладаютьодин в інший, прострочують на машині, смужку з кутників застосовують як оздоблення.

Трикутники (рис.15) служать для прикрашання, закріпки складок і строчок.

Рис. 13. Вафлі.	Рис. 14. Буфи	Рис. 15. Трикутники.

Виконується трикутник наступним чином: на тканину шовковими нитками наноситься його контур, потім перший прокол голкою роблять з вивороту на лице від вершини трикутника. Виведену на лицьову сторону нитку прокладають на стороні трикутника, заповнюючи його. Нитки потрібно укладати щільно одну біля іншої з однаковим натягом.

1.2 Машинні шви

Зшивний шов (рис.16) найпоширеніший. Застосовується він для зшивання двох відрізків тканини.

Виворітний шов (рис.17) застосовується для пошиття наволочок і підодіяльників. Дві деталі складаються виворотом усередину і зшиваються зшивним швом шириною 0,3 см. Потім верхню і нижню деталі вивертають навиворіт і зшивають другою строчкою шва шириною 0,5 см.

Запошивочний шов застосовується при пошитті білизни. Спочатку зшивають на машині два зрізи тканини так, щоб нижній зріз виступав на 0,5 см. Шов розправляють, частину тканини, що виступає підгинають усередину й прострочують на відстані 0,1 см від згину.

Підрубочний шов (рис. 18) застосовується при підшивці низу виробів. Обрізний край підгинається навиворіт на 0,3 см, потім підгинається вдруге на 0,5 – 1 см і прострочується на відстані 0,1 см від підігнутого краю.

Рис. 16. Зшивний шов.	Рис. 17. Виворітний шов.

Вузький шов (рис. 19) застосовується при підшивці оборок, воланів і низу плаття. Виконується цей шов у такий спосіб: обрізний край тканини підгинають усередину на 0,5 см і прострочують на відстані 0,15 – 0,2 см від краю згину, потім край підігнутої тканини зрізують до машинної строчки, підгинають вдруге на 0,15 – 0,2 смі прострочують з вивороту.

Рис. 18. Підрубочний шов.	Рис. 19. Вузький шов.

Окантовочний шов (рис. 20) застосовується при обробці низу плаття, горловини і зрізу в грубих і сипучих тканинах. Низ плаття і горловина оброблюються косою смужкою тканини (рис. 20а), шириною 2 см, що приточують до краю виробу з лицьової сторони, потім обгинають шов притачки (рис. 20.б), підгинають обрізний край на 0,5 см її підшивають вручну. При закладенні зрізу в товстих і сипучих тканих застосовується також поперечна або часткова смужка тканини

Рис. 20. Окантовка косою смужкою	Рис. 20. Окантовка частковий смужкою

(рис. 21) шириною 2,5 – 3 см, яку накладають на .лицьову сторону до зрізу, приточують швом шириною 0.4 см, потім, обгинають шов приточки. закриваючи зріз, і прострочують з лицьової сторони біля шва приточки смужки. Окантованннй зріз підгинають і підшивають таємними стібками.

Рис. 22. Настрочний шов	Рис. 23. Накладний шов

Настрочний шов (рис. 23) застосовується при з'єднанні кокетки з виробом, при настрочуванні складок і в якості оздоблювального.

Накладний шов (рис. 23) застосовується при сточуванні бортової парусини. Для цього зріз одного шматка тканини накладається на інший і прострочується.

Розстрочний шов (рис. 24) застосовується у виробах з. грубої тканини. Дві деталі з'єднують швом, потім шов. розправляють і по одну або по обидві сторони з лицевої сторони прокладають строчку.

Рис. 24. Розстрочний шов.	Рис. 25. Простий рельєфний шов.

Рельєфний шов (рис. 25) застосовується при оздобленні виробу. По зовнішньому вигляді рельєфні шви бувають прямі і фігурні. Шов виконується наступним чином: на деталь наносять лінію по формі рельєфу, потім деталь складають по нанесеній лінії лицевої сторони тканини всередину і прострочують по згину швом шириною 0,2 – 0,3 см від згину.

2. Клеєне з’єднання деталей одягу

У швейному виробництві усе більше поширення набувають способи з'єднання деталей за допомогою клеїв БФ–6, ПВБ–К1 і ін.

Клей БФ–6 являє собою спиртовий розчин спеціальної синтетичної смоли. Клей ПВБ–К1 – розчин полівінілбутераляклеєвого в етиловому спирті–ректифікаті, що пластифіцирований дибутилфталатом і касторовою олією.

Клей застосовується у вигляді клейової плівки, що прокладається між деталями, що склеюються або у вигляді шару, нанесеного на одну сторону тканини.

Клейові матеріали надходять на швейні фабрики у виді клейової плівки, тканини з клейовим покриттям, а також у виді клейового порошку.

Нанесення клею на тканину може бути суцільним і не суцільним (наприклад, смужками або у вигляді крапок при використанні клейового порошку).

Тканина, що має суцільний клейовий шар, нанесений на одну сторону поверхні, називають кромочною тканиною.

В міру розвитку нової технології виготовлення швейних виробів, що відрізняється широкою механізацією процесів, область застосування кромочною тканини з нанесеним на неї клейовим шаром усе більше розширюється.

Клейові матеріали повинні зберігатися в сухому приміщенні, термін їх збереження не більш чотирьох місяців.