План

1 Загал ьні принципи та основні напрямки роботи МВФ

2. Досвід співробітництва України з МВФ

3 Особливості Програми EFF

4 Перспективи співробітництва України з МВФ

Загальні принципи та основні напрямки роботи МВФ

Ідея створення МВФ виникла після Велико ї Депресії 1930-х років, коли впродовж чотирьох років обсяги міжнародної торгівлі скоротилися на 63% через торговельні війни та протекціонізм краї н, що сп одівалися вийти з кризи за рахунок торговельних партнерів. Реалізована ідея МВФ була у 1945 році, і нині П членами є 183 краї ни. Головне завдання МВФ — налагодження міжнародної співпраці у валютно-фінансовій сфері та сп рияння розвитку міжнародної торгівлі.

З точки зору фінансової організації МВФ ., працює як кредитна спілка: краї ни роблять внески і з цього кооперативного “пулу” (конвертовані валюти на суму 195 млрд. доларів США) надаються кошти тим країнам, які звернулися за ними і забезпечуватимуть такі зміни, що не тільки поліпшать ситуацію з дефіцитом платіжного балансу, але й забезпечать пове рнення кредитів до фонду (як чинить кожний банк чи кредитна спілка). Внески до фонду роблять залежно від квоти краї ни і доступ до фінансових ресурсів також залежить, як правило, від квоти. Квота обраховує ться на підстав і складних формул, куди входять показники ВВП, обсяги зовнішньої торгівлі та валютних резервів краї ни, а також варіабельність зовнішньої торгівлі (краї ни, торгове льно- платіжний баланс яких не сталий, можуть претен дувати на розширений доступ до ресурсів МВФ).

За статутом, штаб- квартира МВФ розміщується в краї ні із найбільшою квотою. Зараз це США (18,25% від сукупності всіх квот, Украї на, для порівняння, має квоту в розмірі 0,68% від сукупності всіх квот).

Украї на посідає у МВФ 21 місц е за розміром своєї квоти, яка складах близько 1,4 млрд. доларів США

¹ СПЗ - Спеці альні права з апозичення, міжнаро дна ра хункова одиниця, варт іст ь якої роз раховує ться на основі вартості п'яти основних валют: дол ару США, німецько ї марю) . Японсько ї іє ни, франц уз ьк ого франку та фунту стерлінгів. Станом на 22 грудня 1998 року к урс СПЗ до долару дорівнював: 1 СПЗ=1,406 дол. США млн. СПЗ в рамках Дев'ятого загальн ого перегляду квот у 1992 році). На сьогодні відбувається Одинадц ятий загальний перегля д квот краї н-членів МВФ, згідно з яким квоту Украї ни буде збільшено (близько 1,9 млрд. доларів США).

МВФ не лише надає фінансові ресурси. Серед статутних завдань фонду:

- здійснення досл іджень, аналізу та прогнозування розвитку світової економіки та міжнародних фінансових ринків;

- спостереження за макроекономічною політикою членів фонду: щорічне відвідання кожної країни-члена фонду місією МВФ та підготовка щорічної доповіді для Ради Директорів із оцінками економічної політики, результати конфіденційного обговорення та оцінки МВФ надсилаються до відп овідальних керівних державних службовців зацікавленої краї ни, а загальні підсумки обговорення та в исновки експертів фонду оприлюднюються (за згодою відповідної країни);

- розроблення, широке обговорення та затвердже ння міжнародних стандартів щодо валютообмінних операцій, грошової та фіскальної політики, статистики плат іжного балансу:

- надання та координація технічної допомоги з питань монетарної політики. валютного та банківського регулюванн я, фіскальної політики;

- кредитування тих краї н-членів фонду, які, відчуваючи валютну кризу або кризу платіжного балансу, згодні вживати погоджені з експертами фонду заходи дл я покращання ситуації , чим забезп ечувати також і повернення наданих кредитів до МВФ.

МВФ є так званим кредитором “першої руки”, тобто ресурси фонду (як і Світовому банку) треба повертати в першу чергу. МВФ також відіграє вирішальну роль у Паризькому клубі офіційних кредиторів та все більш вагому роль - у Лондонському клубі комерційних кредиторів. МВФ разом із Світовим банком також координують в разі наявності програми фінансової співпраці з краї ною-членом також і двостронню фінансову грантову допомогу, двосторонні кредитні програми, та кредитні програми інших міжнародних організацій для такої країни. Засобом згаданої координації є проведення засідань спеціальних консультативних груп донорів та кредиторів.

Фінансові програми чи, як їх часто називають, кредитні програми, МВФ за станом на кінець 1998 року здійснював із 60 країнами, які винні фондові 91 млрд. дол. Ще близько 60 млрд. дол. асигнувань затверджено Радою Директорів МВФ, але ще не виплачено.

Фінансові ресурси фонду надаються за такими механізмами:

Програма “стендбай” - SBA - триває від 12 до 18 місяців, повертати кошти треба починати після трьох з половиною років після одержання і повністю повернути через 5 років.

Програма фонду спеціальних трансформацій - STF - спеціальна початкова програма для перехідних економік (нею скористалися всі без винятку країни з перехідною економікою), повертати треба починаючи через чотири з половиною роки і повністю повернути за 10 років.

Також пільговою з точки зору повернення коштів є програма фонду розширеного кредитування - ЕРР - кошти надаються на 10 років.

Для найбідніших країн аналогом EFF є програма ESAF, де процентні ставки є субсидовані. Проте останнім часом коштів для субсидування не вистачає, тому деякі із бідних країн вимушені користуватися змішаними програмами, де лише частина є субсидованою (EPP-ESAP blend).

Програма компенсації втрати експортних надходжень або додаткових витрат на імпорт зерна - CCFP - компенсує важко передбачувані обставини (неврожай, криза ринків, падіння експортних цін, тощо), але доступ по такій програмі обмежений 60% від квоти у порівнянні із 100-300% від квоти по інших програмах.

Програма додаткових резервів - SRF - на випадок валютно-фінансової кризи — можна запросити дуже значні фінансові ресурси — понад 300% від квоти. Але такі кошти треба повернути протягом 12-18 місяців, або сплачувати практично ринкові відсоткові ставки за користування ресурсами протягом довшого періоду (саме такі кошти виділялися, зокрема, враженим кризою азійським країнам, Pofft, Бразилії).

Спільні програми з МВФ здійснюють десять країн колишнього СРСР, більшість країн Східної та Центральної Європи. Взагалі ж різними країнами сапу нині здійснюється понад 60 програм, спільних з МВФ. З них: 12 програм Stend-by, в тому числі в Естонії, Латвії, Болгарії, 15 програм “Механізм розширеного фінансування”, в тому числі в Україні, Азербайджані та Молдові. Додатково здійснюється 31 програма посиленої структурної перебудови, аналогічна механізму розширеного фінансування, але для країн з нижчими рівнями середньодушових доходів (з перехідних економік — Грузія, Киргизія, Вірменія, Македонія, Монголія).

Ресурси, отримані від МВФ, спрямовуються на збільшення валютних резервів з метою зменшення дефіциту платіжного балансу і досягнення стабілізації грошово-кредитної системи. Розпорядником ресурсів, наданих МВФ Україні, виступає Національний банк України.

Досвід співробітництва України з МВФ

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--