Реферат: Статистичне прогнозування кон’юнктури аграрного ринку в Україні

Основні зв’язки модифікованої імітаційної моделі ринку свинини зображено на рис. 1.

Рис. 1. Скорочена діаграма причинно-наслідкових зв’язків модифікованої автором імітаційної моделі ринку свинини.

Доведено, що з погляду на особливості формування попиту на свинину в Україні обов'язково необхідно враховувати рівень доходів споживачів цього товару, а також його вплив на обсяги споживання. Це зумовило необхідність доповнення моделі блоком “Формування доходів”.

Побудована модель цілком адекватно реагує на зміну ціни за кілограм живої ваги свині. Збільшення ціни на 5 грн. за кілограм веде до зниження споживання свинини в Україні на 5,9 тис. тон на рік, а зниження ціни на 5 грн. − до зростання споживання свинини на 16,9 тис. тон на рік.

Моделювання та аналіз прогнозу динаміки споживання свинини при доході на одну особу вище 1050 грн. на місяць дозволяє стверджувати, що збільшення доходу з 1050 до 1200 грн. дає значно менший приріст споживання свинини (3,1 тис. т), ніж збільшення доходу з 900 до 1050 грн. (14,1 тис. т). Це можна пояснити дією такої властивості споживання, як насичуваність товаром, тобто приріст доходу витрачається не на додаткову кількість свинини, а на інші товари. При доході на одну особу більш ніж 1200 грн. споживання свинини взагалі не змінюється, оскільки відбувається повне насичення споживача цим товаром.

Модифіковану й адаптовану базову імітаційну модель динаміки циклів товарного виробництва Д.Л.Медоуза, що розглядає весь цикл виробництва продукту від витрат на корми до споживання готової продукції населенням, доцільно використовувати для оперативного дослідження кон'юнктури ринків свинини та яловичини з урахуванням особливостей функціонування аграрного ринку України.

У третьому розділі –“Моделювання та прогнозування кон’юнктури національного аграрного ринку з використанням багатомірних статистичних методів ” – проведено моделювання сукупної пропозиції на аграрному регіональному ринку з використанням канонічного кореляційного аналізу; виділено та ранжовано основні фактори утворення кон’юнктури українського аграрного ринку; запропоновано методику прогнозування економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції ринку тваринництва в Україні.

При прогнозуванні кон'юнктури ринку канонічні кореляції дозволяють виявити фактори, що мають найбільший вплив на сукупний попит та сукупну пропозицію на ринку.

Для економіко-статистичного аналізу сукупної пропозиції на регіональних аграрних ринках з використанням канонічного аналізу на основі статистичного матеріалу, що відображує стан кон'юнктури аграрного ринку Харківської області у 2006 р., сформовано два блоки показників: факторний (17 показників) та результативний (4 показника).

Канонічний кореляційний аналіз дозволив вилучити неінформативні ознаки та виділити три пари змінних, кожна з яких характеризує максимальні зв’язки між відповідними результативними показниками сукупної пропозиції на аграрному ринку Харківської області та обраними факторними ознаками (табл. 2). Вихідні дані Х і Y було приведено до стандартизованого виду, тому коефіцієнти у виразах для канонічних змінних характеризують ступінь впливу відповідних ознак і показників, що дозволило отримати їхні ранжовані послідовності.

Таблиця 2

Пари канонічних змінних, отримані у результаті аналізу сукупної пропозиції на аграрному ринку Харківської області у 2006 р.

№ пари	Пари канонічних змінних
1	Х = 0,40X 1 –0,12X 2 –0,23X 3 –0,67X 4 –0,38X 8 +0,16X 9 –0,15X 10 –0,20X 11 +0,12X 15 Y = – 0,02Y 1 – 1,05Y 2 +0,13Y 3 – 0,03Y 4
2	Х = –1,21X 1 –0,19X 2 +0,79X 3 +0,65X 4 –0,52X 8 +0,48X 9 –0,42X 10 –0,35X 11 +0,07X 15 Y = – 0,42Y 1 + 0,31Y 2 –0,10Y 3 – 0,80Y 4
3	Х = 0,57X 1 –0,10X 2 –0,06X 3 +0,11X 4 +0,24X 8 +0,30X 9 –0,11X 10 –1,14X 11 – 0,20X 15 Y = – 0,70Y 1 – 0,30Y 2 +1,38Y 3 – 0,57Y 4

Пара № 1. Дуже щільний зв'язок () існує між обсягом реалізації молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами (Y ₂ ), з одного боку, та поголів'ям ВРХ у сільськогосподарських підприємствах (Х ₄ ), з іншого.

Пара № 2. Щільний зв'язок () між змінними другої пари зумовлений впливом площі ріллі (Х ₁ ) на обсяг реалізації зернових культур сільськогосподарськими підприємствами (Y ₄ ), а також залежністю обсягу реалізації худоби та птиці (Y ₁ ) від площі пасовища (Х ₃ ).

Пара № 3. Суттєвий зв'язок () змінних третьої пари свідчить про залежність між площею ріллі (Х ₁ ) та обсягами реалізації олійних культур сільськогосподарськими підприємствами (Y ₃ ), а також про залежність обсягу реалізації худоби та птиці (Y ₁ ) й зернових культур сільськогосподарськими підприємствами (Y ₄ ) від кількості господарських підприємств (Х ₁₁ ).

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що розвиток сільського господарства у Харківській області має екстенсивний характер, а аграрна економіка області спрямована на виробництво молока та молочних продуктів і на оброблення землі для вирощування зернових та олійних культур.

Для виділення факторів утворення кон’юнктури аграрного ринку України, які необхідно враховувати при прогнозуванні кон’юнктури, застосовано метод головних компонент та оброблено сукупність об’єктів (25 адміністративних одиниць України), що характеризувались 24 ознаками.

Проведене моделювання на основі методу головних компонент дозволило виділити з великої сукупності факторів лише декілька вагомих, а також дало можливість уникнути суб’єктивізму при визначенні таких факторів. До уваги було взято п’ять факторів (їхні власні числа більші за одиницю), які пояснюють 84,41% ринкових коливань (рис. 2). Для економічної інтерпретації після знаходження простої факторної структури в дослідженні використовувались лише ті факторні навантаження, значення яких більші ніж 0,7.

Перша головна компонента щільно пов’язана з доходами населення (Х ₁₃ ), викидами шкідливих речовин (Х ₁₄ ), споживанням дизельного пального (Х ₁₅ ), перевезенням вантажів автомобільним транспортом (Х ₁₆ ), інвестиціями в основний капітал (Х ₁₈ ), прямими інвестиціями в регіони (Х ₂₂ ), обсягами експорту (Х ₂₀ ) й імпорту (Х ₂₁ ) товарів та часткою продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (Х ₂₃ ). Ці ознаки не мають прямого зв'язку з сільським господарством. Тому перша головна компонента може бути проінтерпретована як загальноекономічна ситуація в Україні. Вона пояснює 37,24 % коливань кон’юнктури аграрного ринку.

Рис. 2. Сумарний внесок факторів (головних компонент) у коливання кон’юнктури аграрного ринку.

Друга компонента пов’язана з ознаками: Х ₂ – кількість діючих сільськогосподарських підприємств, Х ₃ – посівні площі сільськогосподарських культур, Х ₆ – валовий збір зернових культур. Найвпливовішими ознаками цієї компоненти є Х ₃ та Х ₆ , тому третьою компонентою є виробничо-сировинний потенціал рослинництва. Вона пояснює 20,73% коливань кон’юнктури аграрного ринку.