Реферат: Стихійні лиха в гідросфері
повінь смерч рятувальний операція
Повені – це тимчасове обширне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річках, озерах чи на морі. Повені є наслідком сніготанення,сильних злив,вітрових нагонів води зі сторони моря в устя річок,а також під час руйнування дамб, плотин та інших гідротехнічних споруд чи захаращенню русел льодом (весною)або шугою (осінню).
До особливого типу відносяться повені що виникають внаслідок затоплення прибережних територій озер, морів та океанів при вітровому нагоні,сильних штормах,цунамі чи опусканні поверхні суші
Нагонні повені на Україні виникають переважно при сильних вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Нагонні повені дуже небезпечні в першу чергу своєю раптовістю,інтенсивністю,висотою хвилі, високим підйомом води.
Повені це найбільш розповсюджені стихійні лиха. На їх долю випадає біля 40% всіх стихійних лих природного походження.
В тій чи іншій мірі повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро,Дністер,Прип'ять,Західний Буї,Тіса та ін. Повені бувають також на невеликих річках та в районах,де взагалі немає визначених русел. В цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів
З точки зору матеріальних збитків особливо небезпечними бувають повені на річках дощового чи льодовикового живлення або ж на річках одночасно и к дощового так і льодовикового живлення.В межах України в тій чи іншій мірі значні дощові та снігові повені бувають на річках практично щорічно,але вони не спричиняють великихзбитків там де запобіжні роботи виконуються завчасно. До непередбачених наслідків призвела весняна повінь 1996 р. в деяких районах Рівненської області. Згідно із загальними підсумками на Рівненщині було затоплено територію площею 2000 км2 ; у тому числі 18.5 тисячі га посівів,під топлено 77 населених пунктів,біля 2000 дворів та 25 підприємств. У зону затоплення потрапило 70 км автомобільних доріг,з них 6.7 км зруйновано. Були затоплені великі ділянки автомобільного шляху першої категорії Київ – Чоп. Було пошкоджено 25 автомобільних доріг, 23 км ліній електрозв'язку, 18.6 км водопроводів. Виведено з ладу 15 артезіанських свердловин Гощанського водозабору.
Стихія завдала збитків там де менше всього її очікували. У південних районах,Здолбунівському,Радивилівському,Демянівському та інших районах стихія призвела до непередбачуваних наслідків. Зі складу у Південному парку станції Здолбунів до озера біля села Старомильськ потрапили нафтопродукти.
У ході проведення невідкладних робіт було підсипано та посилено 50 км дамб,прокладено біля 28 км водопровідних каналів,підсипано 28 км доріг. Із зон затоплення населення було тимчасово відселено, а сільськогосподарських тварин перегнано до безпечних місць. Для виконання всіх необхідних робіт під час повені щодоби залучалося понад 1000 чоловіків та 250 – 300 одиниць техніки.
Масштаби розповсюдження річкових повеней в основному визначаються:
інтенсивністю та тривалістю танення снігових покровів;
рельєфом,розміром та формою річкового басейну та пойми.
Повені на річках умовно поділяють на 4 типи:
однопікові, характерні для річок з максимальним стоком від танення снігів на рівнинах;
багатопікові, спостерігаються в гірських річках з максимальним стоком від танення гірських снігів та льодовиків
багатопікові на річках,що протікають в районах де виникають часті та сильні дощі, які формують максимальні витрати та об'єми стоку;
багатопікові,характеризуються весняними повенями від танення енну та вільних дощів в восени.
Повені залежно лід терміну дії поділяються на короткі рокові (під декільком годин до 1–2 неділь)та тривалі (понад 2 неділі).
До негативних наслідків річкових повені відноситься реальна небезпеки для липи та здоров'я людей. Під час повені затоплюються шаром води різної товщини великі території, руйнуються споруди, псується обладнання та комунікації, гинуть тварини, а також посіви та матеріальні цінності, що опинилися під водою внаслідок тривалого стояння максимального рівня повеневих вод.
Небезпека повені визначається:
швидкісне підняття на місцевості рівня води;
кількістю та видом матеріалу, що зливається в русло та переміщується водою з великою швидкістю;
видом, кількістю та характером перешкод, що виникають на шляху руху повеневої води;
Сила річкової повені залежить від геологічної та гідрогеологічної будови басейну, з якою вода потрапляє в затоплюваний район, переважаючої рельєф водозабору, кліматичних та гідрометеорологічних характеристик району і т. ін.
Підвищенню інтенсивності повені сприяють також затяжні проливні дощі, швидке танення снігів та льоду, слабка інфільтрація води в; ґрунти, ріки переходи від гірських русел річок до рівнинних, заторні, та інші явища.
За висотою підйому рівня води в річках, розміром та величиною топленої площі, а також за величиною нанесених збитків повені поділяються на 4 категорії: малі, високі, великі та катастрофічні.
Малі повені спостерігаються на рівнинних річках та повторюються приблизноодин раз в 3–10 років. Такі повені майже не порушують життєдіяльність районів, що близько розташовані біля річки.
Високі повені супроводжуються значним затопленням великих ділянок й річкових долин і іноді суттєво порушують господарські та побутові чинники життєдіяльності населення. Такі повені спостерігаються один раз в 20–25 років.
Великі повені охоплюють цілі річкові басейни, паралізують господарську діяльність, різко порушують господарські та побутові умови життєдіяльності (вселення, наносять великі матеріальні га моральні збитки державі. Такі повені повторюються приблизно один раз в 50–100 років.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--