Реферат: Стихійні лиха в гідросфері

Над щільною, твердою чи кам'янистою поверхнею утворюються без пилові бурі. Вони не є рідким явищем, але їх часто не помічають гак, як вони не спричиняють збитків.

Величина збитків та ефективність рятувальних операцій залежать від правильного зонування території, що підпадає під вплив бур, від точного виконання на них особливих будівельних норм та правил, від дотримання обмежень при розташуванні об'єктів народного господарства в небезпечних зонах.

Бурі часто повторюються та мають широке розповсюдження на території України тому важливим чинником для зменшення збитків має точність прогнозу, надійність профілактичних заходів га Особистий досвід людини, який визначає використання відомих заходів самозахисту та захисту матеріальних цінностей.

Точність прогнозу вихрових, пилових бур залежить від надійності синоптичної інформації. Великі бурі можуть бути розпізнані в місцях їх формування з космічних супутників погоди. На цій основі дають оперативні прогнози, як правило, за декілька годин до настання нього стихійного явища.

Профілактичні заходи, для зменшення негативних наслідків бур, включають: підготовку систем оповіщення населення, передачу інформації про швидкість вітру, розміри небезпечних зон, тривалість стихійного лиха. Профілактичні заходи захисту рекомендують до приходу бурі закріплювати техніку і інше обладнання та матеріальні цінності, які знаходяться на відкритих площадках і доступні діям вітру. До появи бурі припиняють рух наземних транспортних засобів і направляють його в гаражі та спеціальні укриття. В виробничих спорудах та жилих приміщеннях закривають двері, вікна, відключають електромережу, газ, воду і т.ін.

Рятувальні операції можуть включати поетапну евакуацію населення та проведення аварійно – відновлювальних робіт після припинення стихійного лиха. Населення, яке постраждало внаслідок стихії отримує відповідну допомогу. Завалені та пошкоджені під час лиха споруди та будівлі розбирають або ремонтують.

Ефективність рятувально-відновлюваних робіт на території яка зазнала стихійного лиха буде залежати від якості завчасно підготовленої техніки і рятувальників, забезпечення зони робіт засобам механізації та транспортними засобами.

Смерчі – грізне і шкідливе явище природи, утворюються в багатьох областях земної кулі, проте в Європі це явище спостерігається значно рідше, ніж, наприклад в Північній Америці.

Батьківщина велетенських піщаних смерчів – пустеля Сахара. У США їх називають «торнадо», від іспанського «торнадо» – «той, що обертається».

Точні підрахунки про частоту та тривалість смерчів над територією України відсутні. Однак, є відомості про те, що загальна кількість смерчів над Європою, включаючи територію України, не перевищує однієї тисячі в рік. Південні смерчі спостерігаються на Чорному та Азовському морях.

Достовірних даних про величину збитків від смерчів і супутніх їм стихійних бід природного походження на території України немає. € окремі повідомлення в засобах масової інформації про те, що ь тих чи інших місцях смерч призвів до великих збитків, поранення та загибелі людей.

У три трильйони карбованців оцінено збитки, спричинені буревієм з дощем і сильним градом, який пронісся 27 червня 1996 р. над Одесою І дев'ятьма районами Одеської області. Пошкоджено 116 електропідстанцій, виведено з ладу три високовольтні лінії електропередач повністю знищено врожай на сільгоспугіддях площею понад і 5 тисяч гектарів.

Мешканці Західної Європи час від часу зазнають справжнього лиха від смерчів, один із яких увійшов в історію як най руйнівніший.

Це сталося 4.05.1952 р. на території Німеччини в районі міста Геттінгена. Після виснажливої спеки почалася сильна гроза. Виникаючий смерч наче ножем пронісся на землі дві борозни завдовжки 13 і 16 кілометрів. Смерч на своєму шляху повалив 56 000 дерев і зруйнував багато будівель. Ввібравши пилюку, пісок, каміння, уламки будівель, смерч ламав сторічні дерева, наче сірники, місцевість перетворив в напівпустелю.

Величина збитків та руйнувань залежить від того наскільки смерч здатний переміщувати, піднімати чи переносити та транспортувати або розплющувати будь-які об'єкти. Збитки залежать також від грозових злив та граду, що супроводжують смерч. Вони можуть формувати затоплення, селеві потоки, зсуви і т.ін. Однак, ці явища носять місцевий характер, «оскільки середня ширина смерчу має 350–400 м, а шлях який він проходить обмежується десятками кілометрів. Довжина шляху смерчів залежить від довжини шляху їх хмар, та тривалості дії. Розміри смерчової хмари, які породжують смерчові лійки невеликі: в поперек до 15 км, висотою до 4–5 км, іноді до 10–15 км.

Залежно від смерчових хмар буває три типи смерчових утворені,: роторні, низькі кільцеві та баштові іноді смерчові хмари рухаються над самою землею, а в рідкісних випадках – прямо по землі. При цьому лійка не утворюється, але сила горизонтальних вихорів не зменшується, а руйнування навіть збільшуються.

За місцем виникнення смерчі поділяються на такі, що сформувалися над сушею і такі, що сформувалися над водою.

За формою будови виділяють два типи смерчів: перший тип смерчів має лійки з щільними гладкими та різко окресленими стінками. Другий тип смерчів має лійки розпливчасті з неясно окресленими границями стінок.

За швидкістю руйнувань смерчі поділяються на три категорії: швидкі (секунди), середні по тривалості (хвилини) та повільні (десятки хвилин).

За швидкістю обертання вихорів у лійці виділяють: екстремальні 330 м/с, сильні – 150–300 м/с, слабкі до 150 м/с,

Уражаючі чинники смерчів:

потоки води, грязюка та інші матеріали, потоки повітря;

понижений відносно атмосферного тиск повітря у внутрішній порожнині (лійці);

спіралевидний чи вертикальний (вниз, вверх) рух повітряних потоків у стінках лійки, зливові опади та інтенсивні грози.

Вихрові рухи повітряних потоків смерчу можуть всмоктувати (піднімати) різноманітні предмети та матеріали; притискувати чи розплющувати об'єкти, що знаходяться на землі занурювати лійку у воду до кількох метрів. Глибина занурення лійки у воду залежить від глибини водоймища. Проходячи над водою, смерч іноді всмоктує, піднімає та переносить в будь-якому напрямку велику кількість води, яку потім виливає на землю на відстані декілька метрів чи кілометрів від водного об'єкта.

Сила (енергія) смерчу визначається швидкістю обертання повітря и лійці, а також швидкістю пересування лійки чи смерчової хмари. Швидкість вихорів повітря в стінках лійки може бути надзвуковою. Наповнена водою чи іншими матеріалами лійка чи смерчова хмара пересувається и швидкістю 50–80 км/годину та вище і може наносити бокові удари великої сили по перешкодам, які зустрічаються на її шляху. При цьому перешкоди руйнуються, зсуваються чи переносяться на відстань яка іноді досягти десятки кілометрів.

Швидкість та напрямок вихорів в лійці визначають підйомну силу смерчу. Висота підйому предметів та віт стань їх переміщення залежать віл ваги. Гак висота підйому предметів вагою до 300т не перевищує кількох метрів, в горизонтальному напрямку кількох десятків метрів. Предмет вагою в 50 кілограмів легко та в великій кількості піднімаються в лійках на висоту декілька десятків метрів і можуть переміщуватися в ній на декілька десятків кілометрів.

Інтенсивність смерчу визначається швидкістю обертання лійки іа напрямком вихрових потоків в стінках лійки. Ці швидкості не постійні,швидко змінюються, при цьому змінюється також кількість переносимо лійкою чи смерчовою хмарою різноманітного матеріалу (грязюки, води і т.ін.)» Тому вага смерчу коливається в широких межах і може досягати одного мільйона тон, залежно від здатності всмоктувати, утримувати та переносити в повітрі ту чи іншу кількість матеріалу.

Основними видами ураження людей при смерчах є закриті травми різних ділянок тіла, відкриті травми з кровотечами, переломи, с груш головного мозку і т.ін.