Основу системи медичного страхування складає програма "Медікер", згідно якої всьому населенню сплачується 85% вартості різних медичних послуг, окрім стоматологічної, оптикометричної та швидкої допомоги. Фінансування виконується за рахунок страхових внесків у розмірі 1% заробітної плати. Добровільне медичне страхування малорозвинуте та надає додаткові послуги.

4. Проблема реформи медичного страхування

У Сполучених Штатах нині точаться національні дебати навколо проекту реформи системи охорони здоров’я і медичного страхування. Чим спричинена необхідність реформи?

Усі учасники дебатів, як прихильники, так і опоненти реформи, погоджуються на тому, що система охорони здоров’я чим далі дорожчає, але десь 47 мільйонів американців не мають медичної страховки. Одначе, як зазначає журнал «Time» у номері від 10-го серпня, більшість американців забезпечені страховкою, і 86 відсотків населення, згідно з опитуванням, задоволені медичним обслуговуванням, навіть ті, хто не має ніякої страховки.

За законом, лікарні зобов’язані допомагати будь-кому, хто звертається у разі необхідності, навіть якщо пацієнт є нелегальним іммігрантом, безробітним, безпритульним тощо.

Однією з чільних обіцянок Барака Обами у перебігу президентської кампанії було здійснити реформу системи охорони здоров’я. Це одна з традиційних ідей Демократичної партії, і невдалі спроби робилися ще на початку президентства Білла Клінтона, у 90-х роках минулого сторіччя. Нині, коли демократи мають як свого президента у Білому домі, так і переважну більшість в обох палатах Конгресу, вони намагаються здійснити реформу.

План президента Барака Обами передбачає істотну роль уряду у регулюванні медичного обслуговування. Це суперечить ідейним засадам Республіканської партії, яка принципово виступає проти втручання уряду у життя суспільства. Треба сказати, що проти плану Обами виступають не лише республіканці, а й чимало демократів. Цей план вони сприймають як збільшення урядової бюрократії коштом збільшення податків.

Нині президент подорожує по штатах, агітуючи населення на мітингах. Але подекуди його зустрічають неприємними запитаннями. Так було, наприклад, на мітингу у штаті Вісконсин. Хезер Блиш, яка, за її словами, є «звичайною мамою з сусідньої вулиці і не належить до жодної політичної партії», запитала президента: «Де ви візьмете кошти на нові бюрократичні установи, якщо не збільшуватимете наші податки?» Мирон Куропась, коментатор англомовного тижневикa «Ukrainian Weekly», пише в останньому номері: «Якщо існуючим медичним програмам федерального уряду забракне грошей, то де гарантія, що нова програма, здійснювана тим-таки федеральним урядом, вирішить проблему?»

Опозиція новій програмі Білого дому досить поширена і популярність президента відчутно зменшилася. За соціологічними даними Інституту Расмуссена, 41 відсоток американців негативно оцінюють діяльність президента.

Президент щодня виступає перед місцевими громадами по штатах, переконуючи їх у необхідності ухвалити законопроект, що його нині обговорює Конгрес. На скептичні запитання, наприклад, чи він сам читав увесь текст документу обсягом 1088 сторінок, Обама відповів у традиційному суботньому радіозверненні: «Які б там не були чутки, кожен американець повинен знати наступне: якщо у вас немає медичної страховки, то як тільки ми ухвалимо реформу, ви нарешті матимете можливість якісного й доступного вибору. Якщо ви маєте медичну страховку, то ми зробимо так, що ані страхова компанія, ані бюрократ-посадовець не стануть між вами й медичним обслуговуванням, якого ви потребуєте. І ми зробимо це з фінансовою відповідальністю. Я розумію, що люди по-справжньому стурбовані й скептично налаштовані. Я розумію, що під час економічних зрушень ідея змін може непокоїти, і мені відомо, що є люди, які вважають, що уряд не повинен втручатися у їхні особисті проблеми. Існують зрозумілі розходження, і потрібна справжня дискусія».

За словами президента Барака Обами, треба лише знизити гучність наших голосів, дослухатися один до одного і говорити про різницю в поглядах. Дискусія триває.

Висновок

Запроваджена у США система державного соціального страхування дає право непрацюючій дружині пенсіонера і його неповнолітнім дітям на одержання додаткової допомоги в розмірі до половини його пенсії кожному. Розлучена жінка, яка прожила з чоловіком понад десять років і не вийшла більше заміж, отримує пенсію (по старості чи як вдова) на правах дружини.

Вік виходу на пенсію — 62 роки як для чоловіків, так і для жінок, які мають трудовий стаж не менш ніж вісім років і платили внески в фонди державного соціального страхування також не менш ніж вісім років. При виході на пенсію не в 62, а в 65 років пенсія збільшується на чверть у США. Як і в більшості країн Заходу, розмір пенсії коливається від 50 до 80% передпенсійного фонду.

Пенсіонери мають право працювати. Для осіб, старших за 65 років немає обмеження на розмір пенсії, якщо заробіток не перевищує 860 доларів на місяць. За кожні 3 долари, зароблені вище від цієї суми, розмір пенсії знижується на 1 долар. Позитивним наслідком цього, поряд з іншим, є високий ступінь мотивації до праці, зростання інтересу працівників до продовження трудової діяльності.

У системі регулювання зайнятістю, що функціонує у США, важливим елементом є молодіжна політика зайнятості, яка включає в себе цілий ряд програм роботи для молоді з бідних сімей у віці від 16 до 21 року. Головна мета таких програм полягає в тому, щоб молоді, яка вступає у трудову діяльність, дати відповідний рівень професійної підготовки при одночасному створенні умов для широкого вибору підходящої роботи. Місцеві органи влади, комерційні організації забезпечують учасникам таких програм часткову чи повну зайнятість (із невеликою оплатою).

Список використаних джерел :

1. Базилевич В.Д. Страховий ринок США.- К.: Знання, 2002.

2. Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000.

3. Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посібник. — Х. : Бурун Книга, 2004.

4. Гутко Л.М. Досвід провідних країн світу в галузі страхування // Проблеми економіки. – 2007. – №11.

5. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006.

6. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. перероб – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

7. Матвійчук А.В. Аналіз і управління економічним ризиком. Навч. Посібник. – К.:ЦУЛ, 2005.

8. Осадець С.С. Страхування: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002.

9. Плиса В.Й. Страхування: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. — К. : Каравела, 2005.

10. Фурман В.М. Світові тенденції розвитку ринку страхових послуг // Економіст. – 2004. – № 8 (214).

11. Шелехов К.В., Бігдаш В.Д. Страхування. Страхові послуги: Навч.-метод. посіб. – К.: ІЕУГП, 2000.