Реферат: Страхування в Сільському господарстві
5. Страховикповиненматизбалансований„страховийпортфель". Цеозначає, щострахуваннямповиннібутиохопленінелише кліматичненестабільнірайони, айрегіониіздостатньостабільними кліматичнимиумовами. Наприклад, засухауВінницькійобласті трапляютьсяразнап'ятьроків, ауКримуізп'ятироківзасушливимиєчотири. Томудлякожногорегіонурозробляютьсясвої страховітарифи. НаЗакарпаттітавКримувонивищі, ауЦентральнихобластяхУкраїнинижчі.
6. Дискусійнимєпитаннястосовноучастіусільськогосподарськомустрахуваннідрібнихфірм. Зарубіжнапрактиказасвідчує, щонаринкустрахуванняповинніпрацюватилишепотужнікомпанії, якімаютьфіліалиіможутьстрахувативусійУкраїні. Невеликі страховікомпаніїбудутьнерентабельними, якщоїхопераціїзі страхуванняризиківбудутьздійснюватисяурегіонах, деймовірність виникненнястраховоїподіїдужевисока. Однакзметоюзабез-печенняконкуренціїнастраховомуринкусільгоспвиробникмає правоальтернативноговиборустраховика, втомучислійзарубіжного.
7. Необхідностворитинадійнусистемуперестрахування. Проблемаполягаєвтому, щобидляперестрахуванняризикукритерії йогооцінкизбігалисяякустраховика, такіперестраховика. Для зарубіжнихперестраховиківповиннабутизрозумілоюметодика перестрахування. Дужечастокритеріїзахіднихстраховихкомпаній незбігаютьсязукраїнськими. Це, зокрема, стосуєтьсявеличини страховоготарифу. Вусьомусвітісільськогосподарськіризики найскладнішіітарифинанихвисокі. ВУкраїнідлязаохочення аграріївтарифидострахуваннязалишаютьсянизькими. ПерестрахуванняпочинаєрозвиватисявУкраїні. Так, компанія„АгроРИск" спільноздвомаперестраховимифірмами (УППСРіУССР) запропонувалана 2003-2004 рр. новийпродуктстрахуванняозимої пшеницівідусіхризиків. Особливістьцьогопродукту - низькі страховітарифи. Наприклад, уЧеркаськійобластітарифстановить 2,3%.
Існуютьпроблемиівстрахувальників. Важливоюєдіяпсихологічногочинника. Аграрнівиробникищенезнаютьдосконало своїхправіобов'язківякстрахувальники. Томунавітьнезначні суперечностіудіючомустраховомумеханізмівикликаютьуних підозруінедовіра. Необхіднопідвищуватистраховуграмотність селян.
Крімпсихологічного, важливийтакожекономічнийчинник. Аграріїзаразперебуваютьутакіситуації, коликожногороку, найчастішевесною, унихпостаєдилема: придбатиякісненасіння, добрива - чивиділитикоштинастрахування. Відсутністьефективногодовгостроковогокредитуунеможливлюєдостатністьобігових коштів. Цимтакожпояснюєтьсявідсутністьбажаннястрахуватися.
Надумкупредставниківнайбільшоїстраховоїкомпаніїв Україні„Оранта", інтересваграріївдообов'язковогострахування можнавизватичерезбюджетнукомпенсаціючастинистрахових внесків. Цеозначає, щоусільгоспстрахуванніобов'язковоповинна братиучастьдержава. Рольїїповинназводитисядозабезпечення такихзаходів:
1. Субсидуваннясільгоспстрахуваннявобсязінеменше 50%.
2. Участьуврегулюваннікатастрофічнихзбитків. Держава повиннаперестрахуватиризики, якістраховикинемаютьзмогипокрити.
3. Наданнядовгостроковихкредитівдрібнимісереднімфермерам.
4. Встановленняпрямихсанкційзанесплатустраховихвнесків.
5. Тіснаспівпрацядержавнихорганівізміжнароднимифінансовимиорганізаціями. Наприклад, Світовийбанкхочезапровадитив Українііндексстрахуванняісподіваєтьсянайогоефективність. Передбачається, щостраховіполісивиконуватимутьнелишефункціюдоговору, айфункціюцінногопаперу.
Очевидно, щоекономічнувигодувідстрахуванняаграрови-робникивідчуютьтоді, коливониматимутьзмогувиконатисвої зобов'язання, адержавапередбачитьубюджетікоштидлякомпенсаціїстраховихплатежів.