Реферат: Структура провадження в адміністративному суді першої інстанції

адміністративний процес судовий провадження

Процесуальний порядок вирішення адміністративним судом адміністративної справи спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Аналіз судової практики свідчить про існування проблем процесуального порядку розгляду адміністративних справ: наявність конкуруючої юрисдикції із господарськими судами, спірність норм, що визначають окремі процесуальні строки, необґрунтоване повернення позовної заяви, залишення її без руху чи без розгляду та відмова у відкритті провадження у справі тощо [4; 136].

??????? ????????????????? ??????? ????????????? ? ???????? ?? ???????? ????????? [7, ?. 491?492]. ??????? ????? ????????????????? ??????? ????????? ???? ?? ???????????? ??????? ??????? ???????? ? ????????? ?????????????-?????????? (????????????????) ?????, ?? ????????? ? ????? ?????????? ??????????, ?????????? ?????????????? ?? ?? ???????? (?????????? ???????) ??, ? ??????????? ????????, ?????????? (??????????) ??????. ???????????????? ?????? ? ???????? ????????? ????????????? ? ??????? ?????????????? ??????? ???????? ????? ??? ??????????????? ?????????????? ? ???????????? ?? ??????????????? ???????????????? ????????.???????? ?????? ???? ???? ?????????? ????????????????? ??????? ? ???????? ????????? ? ??????, ???? ??????????? ?????????? ???????? ????????????????? ??????? ?? ???? ?????????? ???????, ?? ??????????? ??????? ???????? ?? ????????? ?????????? ????????? ???????????????? ?????, ?? ????????? ?? ?????? ???????????????-?????????????? ????? ?????????? ?????????? ??????? ???????, ?? ????????? ????, ? ????? ????? ????????????? ??ᒺ???? ? ?????????? ???? ????????????? ????????????????? ?????, ? ? ???? ???????? ? ? ???????????? ???? ????? ??????? ?????. ??? ????? ???????????? ??? ???????????????? ?????? ?? ????????? ? ????????? ?????????? ?????????? ??????? ????????????? ?????????? [19, ?. 14]. ????? ?????? ??? ????????????? ? 2001 ?, ???? ?? ?? ???? ???????????? ??????????????? ???????????. ?????? ???? ???????????? ????? ???? ??? ???????????????? ?????? ?? ???????????? ???????????????-?????????????? ??????? ?????????? ????????????? ??ᒺ????, ?????????? ?? ?????????? ???? ??????????? ???????????? ??????? ????? ? ???? ???????? ? ????????? ?????????????-?????????? ????? [8, ?. 126].????????? ?????? ???????? ???????? ???? ?????????? ???????? ????????? ????????????????? ??????? ???? ?????????? ?????????? ?????????, ??????? ???????? ???????? ???????? ????????????????? ??????????? ???????, ???? ??????????? ?????????? ????? ????????????? ??????? ????????? ?????? ? ????????-???????? ????? ? ?????? ?????????? ????????? ???????????. ????????? ??????????? ? ?? ??? ????? ?? ????????????? ?????? ???????????? ?????????? ???????????????? ????? ? ???????????????? ????????????. ???? ????, ??????? ? ?????????????? ????????, ???????? ??. 3 ??? ??????? ??????? ????????? ????????????????? ??????? ?? ??????????????, ?? ??????????? ??? ??? ?????????? ????????????????? ???????????. ?????????, ??????????, ? ????????? ????????? ????? ???? ??? ??????? ???????????? ??????? ???????????????? ?????????? ???????? ?????????? ??ᒺ???? ????????? ?????????????. ???, ???????????????? ?????????? ?????????? ???????????? ?????????????? ??????? ???????? ?? ????????? ???????????????? ????? ??ᒺ????? ????????? ?????????????. ???????????????? ?????? ???????????? ????????? ?? ???????????? ??????? ????????????????? ?????????????? ????? ??????????????, ?? ????????? ??? ???????????????? ?????, ????????? ?? ?????? ?????????? ???????????????? ??????, ? ??????? ???????? ?? ????????? ??? ????? ????????-???????? ??????, ?????????? ???? ?, ??-?????, ??ᒺ??? ????????-??????? ???????????, ??-?????, ??????? ?? ???????? ????? [9, ?. 45?53].????, ????? ?????????, ?? ?????? ?????? ????????? ????????????????? ??????? ?? ???? ??????? ???????? ?????????????? ??????? ???????? ???????????????? ????? ???????????????? ????????????????? ??????. ? ???????? ??????????? ???????????? ???????????? ????????????? ?????? ????????????????-??????? ??????? [7, ?. 492]. ?.?. ????????, ??????????? ???????? ???????? ????????????????? ?????????????? ?????, ????????, ?? ??????? ??????? ???? ? ????????? ????????????????? ?????????????? ????? ??????? ? ????, ??? ???????? ????? ??????????? ??????? ?????, ??????? ?? ?????????, ??????? ? ????????? ??????????? ???????? ????????????? ??????????????? ????????? ???????? ????????????????? ???????. ??????? ???????????????? ?????? ? ?? ??????? ???????????????? ???????? ???? ?????????? ????????????? ??ᒺ????, ?? ??????????? ? ?????????? ?????????? ? ???????????????? ???????, ???????????? ????????????????? ?????????????? ??????? [13, ?. 36?39]. ?????? ????????, ?? ??????? ???????????????? ?????? ? ?? ??????????? ??????, ???????? ??????, ?????????? ?????? ?????, ???????, ?????, ?????? ?, ?? ? ????-??? ???? ? ?????????, ?? ????? ???? ??????? ? ????????? ?? ???????????? ? ?????????? ??????? [16, ?. 41].

Відзначають серйозні розбіжності і в оперуванні термінами «процес» і «процедура». Одні вчені впевнені в тому, що процес включає процедуру, другі, навпаки, переконують, що він є елементом процедури, треті взагалі вважають, що ці поняття не слід розрізняти [4, с. 27].

Отже, сучасний науковий пошук у напрямку визначення сутності і змісту категорій «адміністративний процес», «адміністративна процедура» характеризується відсутністю єдиного наукового підходу. Існуючі напрацювання можна вважати початком формування відповідного категоріально-понятійного апарату.

Вбачається, що науковий підхід до визначення сутності і змісту єдиної категорії щодо процесуального порядку розгляду адміністративних справ адміністративними судами, обґрунтований В.С. Стефанюком, дозволяє уникнути термінологічної плутанини і є доктринально обґрунтованим. Так, Ю.М. Грошевий зазначав, що нові кодекси України – Цивільний процесуальний, Кодекс адміністративного судочинства, Господарський процесуальний, розробка проекту Кримінально-процесуального кодексу свідчать, що норми, які їх складають, мають багато спільного. Це зумовлюється спільністю джерел правового регулювання, їх принципів, цілей, властивостей, які закладені не тільки в самій природі процесуального права, але й у природі суду як органу, наділеного від імені держави функцією здійснення правосуддя [40, с. 28]. Таким чином, доцільним є використання терміна «судовий адміністративний процес» стосовно процесуального порядку розгляду адміністративних справ адміністративними судами.

Судовий адміністративний процес є різновидом юридичного процесу, оскільки відповідає всім ознакам останнього. До ознак юридичного процесу належать: 1) вираження через здійснення операцій із нормами права у зв’язку з вирішенням певних юридичних справ; 2) здійснення уповноваженим органом держави на користь зацікавлених суб’єктів права; 3) закріплення у відповідних правових актах – офіційних документах; 4) регулювання процесуально-процедурними норами; 5) забезпечення відповідними способами юридичної техніки; 6) є юридичною формою діяльності відповідної гілки державної влади і повною мірою відображає особливості її функціонування; 7) є динамічним і характеризує досить складну діяльність відповідних органів державної влади; 8) є стадійним; 9) стадії є послідовними [6, с. 40–44].

Отже, судовий адміністративний процес спрямований на вирішення адміністративної справи і виражається через здійснення операцій з нормами адміністративного процесуального права. Компетенція у сфері захисту прав і свобод засобами адміністративної юстиції покладається на орган державної судової влади – адміністративний суд. Рішення адміністративних судів закріплюються в офіційних актах-документах – постановах, ухвалах, які складаються із дотриманням вимог юридичної техніки.

Однією зі складових комплексної проблеми підвищення ефективності судового захисту прав і свобод людини і громадянина у публічно-правових відносинах є проблема вдосконалення процесуального порядку розгляду справ адміністративними судами, вирішення якої неможливе без визначення структури судового адміністративного процесу.

Стадійність визначається як загальна ознака юридичного процесу. У найпростішому вигляді стадію юридичного процесу представляють як сукупність однорідних процесуальних дій учасників процесуальних правовідносин, здійснюваних у відносно визначений період часу для досягнення єдиної конкретної процесуальної мети. Її визначають як динамічну, відносно замкнуту сукупність закріплених чинним законодавством способів, методів, форм, які виражають чи визначають чітке і неухильне здійснення процедурно-процесуальних вимог, що характеризують просторово-часові аспекти процесуальної діяльності і які забезпечують логіко-функціональну послідовність здійснення конкретних дій, спрямованих на досягнення остаточного, матеріально обумовленого правового процесуального результату [9, с. 44]. Ознаками стадій називають:

1) внутрішню структурованість,

2) єдність конструктивних елементів у рамках локальної мети провадження,

3) логічну та часову послідовність, 4) офіційне закріплення підсумкового результату у процесуальному документі [8, с. 326].

Отже, на підставі зазначених ознак стадій та враховуючи специфіку судового адміністративного процесу як різновиду юридичного процесу, можна сформулювати ознаки стадії судового адміністративного процесу:

є порівняно самостійною частиною судового адміністративного процесу;

спрямована на досягнення мети процесу – вирішення адміністративної справи по суті;

виконує власні завдання, але у межах загального завдання усього судового адміністративного процесу – захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин;

складається з певних елементів, які поєднані у межах локальної мети судового адміністративного процесу;

елементи послідовно розташовані за логікою процесуального порядку розгляду та в часі, оскільки кожна процесуальна дія не може розпочатися раніше, ніж закінчиться попередня;

підсумковий результат стадії процесу закріплюється офіційно у формі певного індивідуального процесуального акта-документа, який має правові наслідки.

На підставі сформульованих ознак можна визначити поняття стадії судового адміністративного процесу.

Стадією судового адміністративного процесу є порівняно самостійна частина процесу, яка має внутрішню структуру, елементи якої послідовно та логічно поєднані у часі, спрямована на досягнення мети та вирішення власних завдань, але у межах загальних завдань усього процесу, і підсумковий результат якої закріплюється у процесуальному документі, що має офіційний характер. Стадії судового адміністративного процесу послідовно розташовані і являють собою логічно побудовану систему операцій з нормами адміністративного процесуального права.

При дослідженні питання щодо змісту юридичної процесуальної форми, В.М. Горшеньов говорив про забезпечення процесуальними стадіями послідовності здійснення повноважень. При цьому така послідовність є відображенням специфіки організаційної діяльності. У процесуальному судочинстві здійснюється професійність розгляду, що, у свою чергу, відображує характеристику організаційної діяльності за предметною позначкою [19, с. 17].

Проблемі визначення стадій судового адміністративного процесу в наукових дослідженнях з адміністративного права та процесу приділялося недостатньо уваги.

Відсутність єдиного науково обґрунтованого підходу щодо виділення стадій судового адміністративного процесу позначається, зокрема, на наявності різних думок щодо структури, наприклад, провадження в адміністративному суді першої інстанції. Так, стадії провадження в адміністративному суді першої інстанції виділяються за ознакою систематизації відповідних процесуальних дій в окремих структурних складових КАС України: 1) підготовчий розгляд позовного звернення; 2) попередній розгляд справи; 3) остаточний розгляд справи та прийняття рішення [8, с. 325]. Аналогічними за змістом стадіями названі також: 1) звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд справи та прийняття рішення. Дії, пов’язані із зверненням до адміністративного суду та відкриттям провадження в адміністративній справі регламентовані нормами гл. 1 розд. ІІІ КАС України. Підготовче провадження визначене нормами гл. 2 розд.у ІІІ КАС України. Процесуальні дії, пов’язані із судовим розглядом справи, визначені у гл.гл. 3, 6 розд. ІІІ КАС України. Причому у гл. 6 розд. ІІІ КАС України визначено окремі особливості судового розгляду адміністративної справи. Процесуальним діям, пов’язаним із прийняттям рішення судом першої інстанції, присвячені норми гл.гл. 4, 5 розд. ІІІ КАС України [12, с. 124–125].

Разом з тим, наведена вище точка зору не може бути визнана остаточною, оскільки ознака розміщення у певній структурній складовій КАС України ще не означає відповідності кожної з виділених вище стадій ознакам процесуальних стадій. Наприклад, першою стадією виділено підготовчий розгляд позовного звернення. Однак, існує думка про те, що підготовчі процесуальні дії, які передують ухвалі суду про прийняття заяви до попереднього розгляду, класифікуються як початковий етап стадії порушення адміністративної справи [10].

Невизначеність стадій судового адміністративного процесу в теоретичних дослідженнях означає, насамперед, недостатній ступінь формування теорії адміністративного процесу, оскільки категорія «стадія» є ключовою при вивченні проблем розвитку процесуальних відносин. Слід враховувати і таку обставину. Висновки, отримані у процесі здійснення теоретичних досліджень, можуть служити доктринальним підґрунтям удосконалення чинного адміністративного процесуального законодавства у частині нормативного забезпечення чіткості й однозначності процедур судового розгляду адміністративної справи в адміністративному суді.

При визначенні стадій судового адміністративного процесу доцільно звернутися до здобутків науки цивільного процесу. Можливість такого звернення обумовлена наявністю спільних за сутністю засад цивільного процесу та адміністративного процесу (адміністративного судочинства) – відповідних принципів. Так, обидва процеси – цивільний та адміністративний – засновані на таких принципах як змагальність сторін, диспозитивність, гласність та відкритість судового розгляду, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень.

У цивільному процесі виділяють шість стадій: 1) порушення справи; 2) підготовка справи до судового розгляду; 3) розгляд справи у суді першої інстанції; 4) оскарження рішень, які не вступили у законну силу (апеляційне провадження); 5) касаційне провадження; 6) провадження, що пов’язане із виконанням судових рішень [3, с. 32]. Така точка зору не є єдиною, оскільки виокремлюють й іншу кількість стадій – п’ять [14, с. 64–70], сім та вісім [7, с. 3]. Разом з тим, усі вчені-дослідники проблем цивільного процесу, виокремлювали стадії залежно від їх охоплення провадженнями у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, а також у зв’язку з виконанням судових рішень. Так, М.Й. Штефан виділяє такі стадії цивільного судочинства:

1) відкриття провадження у справі в суді;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--