Реферат: Світовий ринок озброєнь

одиниць дає можливість знизити вартість кожного літака на 15%, а

подальше нарощування потужності і доведення до 1200 одиниць - ще на

13%.

Одним із головних чинників, які знижують попит на основні види

озброєння та військової техніки на світовому ринку 90-х років, стала

насиченість ринків країн, що розвиваються, внаслідок великих

закупівель зброї цими країнами у 70-і роки. До початку заміни цього

потужного військового арсеналу потрібен певний, досить значний період

у часі, аж поки не виникне потреба відповідно збільшити кількість

контрактів на модернізацію застарілої техніки, а отже, на поставки

запасних агрегатів, приладів та блоків.

Новим же чинником, здатним постійно підсилювати вплив на світовий

ринок озброєння та військової техніки, стане більш активне проникнення

на нього країн-постачальників, які у 80-і роки тільки-но почали

впливати на функціонування ринку, на його стабільність та рівень цін,

перебуваючи, так би мовити, поки що на узбіччі основних потоків

озброєнь. Відповідна частка групи цих країн в загальному обсязі

світової торгівлі зросла з 1% в 1970-у до 6% у 1990 р. До такої групи

можуть бути віднесені як окремі країни з розвинутою промисловістю

(Австрія, Ізраїль, Швейцарія, Швеція), так і країни, що розвиваються

(Бразилія, Індія, Південна Корея), а також КНР [51].

Поряд з цим спостерігається зменшення кількості надійних фінансово

спроможних покупців, що пов'язано з погіршенням фінансового стану

багатьох країн-імпортерів. Практично всі розвинуті країни скоротили

свої програми допомоги, за якими фінансувалася основна закупівля

озброєння у 60-80-і роки, експортери переходять, або вже перейшли, на

комерційні умови торгівлі.

Різноспрямований процес (збільшення кількості постачальників зброї та

зменшення кількості потенційних покупців) суттєво підсилить