Реферат: Технологія проблемного навчання
*відбір та структурування змісту навчальних дисциплін здійснюється при активній участі студентів.
Навчальна технологія колективно-індивідуальної взаємодії містить нове розуміння професійної підготовки фахівців системи управління, розвитку та саморозвитку студентів, забезпечує системне, безперервне засвоєння змісту навчального матеріалу, практичних навичок.
У технології програмованого навчання домінують алгоритмічні процеси. Алгоритм-вказівка, що визначає коло операцій, які треба послідовно виконувати з метою розв'язання завдань певного класу. Алгоритм-ці система розумів і правил виконання низки дій, він являє собою інформацію й одночасно з цим забезпечує можливість обробки інформації.
У 50-ті роки американський психолог Скіннер запропонував концепцію програмованого навчання, головним елементом якого стала програма як упорядкована послідовність рекомендацій (завдань), що передаються за допомогою дидактичної машини або програмованого посібника. Залежно від характерові навчання й передбачуваних відповідей, розрізняють лінійні, розгалужені та змішані програми. Програми передбачають керування процесом засвоєння знань кожним учнем, але не враховують ані індивідуальних особливостей, ані рівня розвитку тихнув, хто навчається.
Аналіз особливостей технології програмованого навчання обумовлюється тім, що вона:
1) забезпечує стабільне підсилення діяльності тихнув, хто навчається;
2) зменшує можливість пропусків (прогалин) у знаннях, труднощів у навчанні, здійснює безпосередній зворотний зв'язок для виявлення труднощів тихнув, хто навчається, і недоліків самої програми, має місце постійний контроль:
3) сприяє індивідуалізації темпові навчання та міри допомоги;
4) має виховуюче та розвиваюче значення, оскільки воно побічно сприяє працездатності, пунктуальності, послідовності.
Технологія програмованого навчання вважається початком нової технології навчання, яка має тенденцію до гармонійного поєднання в дидактичному процесі традиційного, проблемного та програмованого навчання. Ідея поєднання знайшла свою реалізацію в технології модульному навчанні.
Розглянуті вище ідеї знайшли свою реалізацію в технології модульного підходу до навчання. Модульний підхід, базуючись на автономних порціях адаптованого навчального матеріалу до інтелектуальних можливостей тихнув, хто навчається, дає змогу більш самостійно, або зовсім самостійно працювати із запропонованою індивідуальною програмою, яка містить цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо шляхів досягнення поставлених дидактичних цілей.
Дидактичний процес, який дістав назву модульного, будується на основі застосування системи принципів:
модульності навчання
характеризується структурованістю навчального матеріалу, його відповідністю дидактичним цілям, гнучкістю, варіативністю, зв'язком змісту навчального матеріалу з процесуальною стороною навчання;
—індивідуалізації навчання
—передбачається вільний вибір засобів, темпові, годині навчання, одержання індивідуальної допомоги;
суб'єктивної ролі того, хто навчається,
обумовлює цілеспрямовану та вибіркову діяльність, оптимальний варіант якої обирається самостійно;
усвідомлення перспективи
передбачення у свідомості результатові, на досягнення якого спрямовано дії;
зворотного зв'язку
забезпечення оперативного контролеві і самоконтролеві;
завершеності навчання
забезпечення розумів для оволодіння кожним навчальним елементом на заданому рівні.
Модульна технологія навчання визначається, як засіб організації навчання, спрямований на структурування елементів теоретичного і практичного знання на прості незалежні одиниці. Такий розподіл змісту в практиці навчання не є новим, але є новою позначка такого розподілу, тобто створення основи для прогресу шкірного, хто навчається.
Модульний підхід до навчання передбачає застосування сукупності засобів, методів та прийомів, які допомагають розширити та модернізувати знання, уміння і навички залежно від своїх індивідуальних можливостей.
Рушійною силою пошуків нових технологій навчання була і є впевненість у тому, що треба реалізовувати ідеї індивідуалізації навчання.
Дослідження багатьох учених - Б.М. Ананьєва, П.П. Блонського, Л.С. Виготського, Л.В. Занкова, В.А. Крутецького та ін. свідчать, що індивідуалізація навчання обумовлює таку організацію навчального процесу, при якій здійснюється вибір способів, прийомів, темпові навчання з урахуванням індивідуальних особливостей тихнув, хто навчається, та рівня їх здібностей до навчання.
Література
1.Аркас Микола. Історія України – Русі. - К.: Вища шк., 2008.- 456 с.
2.Гессен С.И. Основи педагогіки: Введення в прикладну філософію: Навчальний посібник для вузів.-М.: Школа – Пресс, 2008. -448с.
3.Закон України <<Про внесення змін і доповнень до Законові Української РСР ”Про освіту”>>//Законі України / Верховна Рада України, Інститут законодавства. - К.,1997.-Т.10.-С.168-192.
4.Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. –ДО.: В освіти України, 1994.-Вип.1.-336 с.
5.Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / В.Зубко; Нац. Ун-т ”Києво-Могилянська академія ”. К.: КМ Academia, 2009.-290 с.