Реферат: Ткани

Маючи велику здатність до регенерації бере участь у загоюванні ран, утворюючи сполучнотканинні рубці.

Сполучна тканина має дуже багато перехідних форм тому її класифікація дуже складна і частіше всього грунтується на функціях.

Сполучна тканина

Трофічні тканини Опорно-трофічні тканини Опорні тканини

Кров Лімфа / | \ Хрящі Кістки

Спеціальні Рихла Щільна

види: рети- Сухожилля

кулярна, (зформована) і

жирова, незформована

пігментна

Звичайно, такий поділ досить умовний.

Однією з сполучних тканин є кров.

У людини крові 6-8% маси тіла. В середньому це 4,5-5,5 літрів. Складається із проміжної речовини, якою є плазма крові, та форменних елемнтів. В’язкість крові - 5, плазми крові 1,7-2,2. Питома вага крові - 1,050-1,060, еритроцитів - 1,090, плазми - 1,025-1,034. Осмотичний тиск крові - 7,6 атм. Температура замерзання нижче “0” на 0,56-0,58 °С. рН крові коливається в межах 7,35-7,40.

Плазма крові містіть 90-92% води і 8-10% сухого залишку. У плазмі є білки - 7-8% сухого залишку; вуглеводи -0,12%; жири - 0,7-0,8%; мінеральні речовини - 0,9%. Серед білків - альбуміни (» 4,5%), глобуліни (2-3%), фібриноген (один з глобулінів; 0,2-0,4%).

Функції: транспортна (дихальна, живлення, виділення, регуляція тощо) та захисна (фагоцитоз та утворення антитіл; зсідання).

Кров знаходиться у тісному контакті з тканинною рідиною і лімфою, забезпечуючи гомеостаз тканин.

Гематокрит: 40-45% форманних елементів і 55-60% плазми.

Серед форменних елементів: еритроцити, лейкоцити і тромбоцити.

Еритроцити - 4-7 ^. 10¹² у літрі. Частина з них у депо. Двоввігнуті диски діметром 7-8,5 мк. Безядерні клітини. Червоного кольору надає гемоглобін - складний білок із Fe. Транспорт кисню. Живуть 2-3 місяці.

Лейкоцити (білі кров’яні клітини), ядерні. 3-9^. 10⁹ у літрі. Основні функції лейкоцити виконують поза межами кровотоку - у тканинах. Вони проникають між клітинами ендотелію, потрапляють в сполучну тканину, можуть проходити і між клітинами епітелію. Лейкоцити - це фагоцити. Лімфоцити беруть участь у формуванні імунних тіл. Здатні до активного переміщення (хемотаксис). Виділяють зернисті (гарнулоцити) і незернисті (агранулоцити).

Гранулоцити: еозинофіли, базофіли і нейтрофіли.

Агранулоцити: лимфоцити (активна участь у формуванні імунітету - утворення антитіл) і моноцити (фагоцити - макрофаги).

Процентне співвідношення різних лейкоцитів складає лейкоцитарну формулу, яка має значення для уточнення діагнозу хвороби.

Кров’яні пластинки (тромбоцити) дрібні безбарвні тільця 2-5 мк. Це ділянки цитоплазми кровотвірної тканини. Мають значення у зсіданні крові. 200-400 ^. 10⁹ у літрі.

Клітини крові утворюються із стовбурних кровотвірних клітин. Це малодиференційовані клітини: які дають початок усім видам кров’яних клітин. Еритроцити, гранулоцити, моноцити, тромбоцити утворюються у червоному кістковому мозку, а лімфоцити у лімфатичних вузлах і селезінці. В селезінці людини можуть виникати і інші лейкоцити, тромбоцити і еритроцити.

Лімфа - між кровоносними капілярами і клітинами тканин, у прошарках сполучної тканини є проміжки (міжклітинні щілини), які заповнені міжклітинною рідиною. Ця тканинна рідина утворюється за рахунок проникнення речовин із кровоносних капілярів та виділення клітинами своїх продуктів. Значна частина міжклітинної рідини повертається у кров’яне русло, а частина її надходить у лімфатичні капіляри і перетворюється у лімфу. По лімфатичних капілярах лімфа надходить до лімфатичних вузлів. Тут вона збагачується лімфоцитами і моноцитами.

Лімфатичні узли є органами імунної системи. Розрізняють кілька типів вузлів. До вузлів першого етапу підходить 6 і більше приносних лімфатичних судин, виходить - 2-4 виносні судини. Виносні судини приносять лімфу у вузли другого етапу, а звідси до наступних етапів. Розміри лімфовузлів різні - 0,5-1 ÷ 50-75 мм. Кожний вузол має сполучнотканинну капсулу, від якої до сусідніх тканин відходять тяжі до сусідніх тканин. Місце виходу судин у вузлі називають його воротами - тут є невелике заглиблення. Внутрішня тканина (строма) вузла розташована між сполучнотканинними тяжами, які зв’язані із зовнішньою капсулою. Строма побудована із ретикулярних волокон і ретикулярних клітин, які утворюють тримірну сітку з петлями різної величини і форми. У петлях ретикулярної тканини розташовуються клітинні елементи лімфоїдного ряду.

Рихла незформована сполучна тканина супроводжує кровоносні судини, тим самим присутня у кожній ділянці органа. Основа багатьох органів побудована із цієї тканини.

Міжклітинна речовина цієї тканини включає в себе основну речовину, колагенові, еластичні і ретикулінові волокна.

Основна (аморфна) речовина гомогенна - мукополісахариди з білками. Від рідкого до желеподібного стану.

Колагенові (клейдающі) волокна - смужки або стрічки товщиною до 12 мк. Білок - колаген.