Коли контури і рельєф місцевості зображають на карті за допомогою вимірів на перекриваючих аерознімках, а геодезичними методами будується тільки обґрунтування знімання, то такий метод називають стереофотограмметричним зніманням.

2.4 Визначення масштабу аерознімку

Якби місцевість була горизонтальною ділянкою і оптична вісь фотоапарата під час знімання була прямовисною, то аерознімок був би планом місцевості.

В цьому випадку масштаб аерознімка можна обчислити в залежності від фокусної відстані аерофотоапарата і від висоти Н = SO його об‘єктива S , яка називається висотою знімання (рис.2).

Рис.2. Визначення масштабу

Нехай на аерознімку отримали зображення a , b , c і d точок A , B , C i D місцевості. Із подібності трикутників a b S і A B S маємо

. (1)

Відношення довжини відрізка ab на знімку до довжини відповідної лінії AB на місцевості є числовим масштабом аерознімку.

, (2)

так що

. (3)

Тобто числовий масштаб аерознімку дорівнює відношенню фокусної віддалі аерофотоапарата до висоти знімання.

2.5 Дешифрування ситуації на аерофотознімку

Розпізнавання на аерознімку ситуації і рельєфу місцевості називається топографічним дешифруванням, а розпізнавання спеціальних об‘єктів – технічним дешифруванням.

При дешифруванні використовують прямі і посередні демаскуючі ознаки. Прямими демаскуючими ознаками є такі, які безпосередньо вказують на характер об‘єкту. До них відносять:

1) форма зображення – на знімку зберігаються характерні окреслення (річки, притоки, озера, будівлі і таке інше);

2) розміри зображення – маючи виміряну величину зображення предмета на аерознімку відомого масштабу, легко визначити розміри предмета на місцевості;

3) окреслення тіні – окреслення тіні дає можливість визначити форму предмету та його призначення;

4) тон зображення на аерознімку залежить від таких причин:

а) здатність поверхні відбивати від себе проміння світла;

б) характеру поверхні предмета – чим вона меншу має шаруватість тим світліша на аерознімку;

в) освітлення предмета – чим вона більша, тим світліше зображення на знімку;

г) світлочутливості фотографічної емульсії.

До посередніх демаскуючих ознак належать такі, які характеризують взаємне положення об‘єктів.

1. Населені пункти відрізняються наявністю груп будинків зображених чотирикутниками. На житлових будинках видно димоходи у вигляді точки.

2. Дороги. Автодороги на знімку зображаються у вигляді білих смуг з темними лінями по краях (канави).

3. Водневі поверхні зображуються темним тоном, піщане мілководдя – білими плямами.

4. Грунтово-рослинний покрив. Рілля виділяється своїми прямими окресленнями. Тон зображення ріллі різний в залежності від висоти і характеру посіву.