Реферат: Товарознавча характеристика їстівних каштанів

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика та походження каштану

2. Хімічний склад плодів та загальна цінність каштану для природи та промисловості

3. Хвороби каштану та його плодів

4. Якість, безпечність, умови транспортування і зберігання каштанів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Каштани належать до горіхоподібних плодів, які, як відомо, значно відрізняються від інших плодів своєю будовою, хімічним складом та харчовою цінністю.

Дерево каштану росте в умовах вологого субтропічного клімату (переважно у Франції та Іспанії), проте насадження його поширені і на півдні та заході України.

Їстівні каштани є надзвичайно корисною культурою – основну цінність складають плоди горіхоплідної рослини в силу своєї харчової корисності: високої поживності та багатого вітамінного складу. Горіхи каштану є дуже смачними, їх вживають в їжу в сирому, вареному або ж смаженому вигляді, використовують для виготовлення тортів, тістечок, рулетів, морозива, цукерок, печива та інших кондитерських виробів, розмелені плоди додаються в пшеничну муку та використовуються як замінник кави. Зокрема, на острові Корсика (Франція) їстівні каштани є основним продуктом харчування.

Плодами каштану в лісах харчуються дикі тварини, наприклад, вепри, каштанами також підкормлюють свиней та птицю.

Каштан є цінною рослиною для народної медицини. Листя каштану, що багаті на вітамін К і таніни, використовують у народній медицині при внутрішніх кровотечах.

Квітки каштану активно відвідують бджоли. Каштановий мед злегка темного кольору, не дуже густий, майже не кристалізується, має специфічний запах та трошки гірчить на смак. Мед з їстівного каштану придатний для годування бджіл зимою та має великий попит у кондитерській промисловості, після підігрівання на вогні придатний для споживання людьми.

Завдяки особливостям свого хімічного складу (багатого вмісту поживних речовин, вітамінів, мікроелементів та, крім того, низького вмісту жирів) каштани радять активно вживати в їжу людини.

1. Загальна характеристика та походження каштану

Каштан (від лат. Castanea) – рід дерев родини букових. Каштан являє собою дерево або чагарник із простими зубчастими листами. Квіти одностатеві: чоловічі зібрані стоячими сережками, жіночі – сидять по 3 при основі чоловічих сережок або окремо й одягнені загальним блюдцем або покривалом, що під кінець усаджено колючками або твердими бородавками й, розкриваючись неправильно або правильно, на 4 створи, випускає плоди. Каштан належить до горіхоплідних рослин.

Горіхоплідні поділяються на справжні та несправжні (кістянкові) горіхи. Каштан належить до несправжніх горіхів, тобто таких, що, на відміну від справжніх, вкриті не сухим, а м’ясистим оплоднем, який при дозріванні розтріскується і відпадає. Ядро кістянкових горіхів вкрите шкаралупою [1].

Необхідно зауважити, що існують дві зовсім різні деревні породи Aesculus (Каштан кінський, сімейство Hіppocastanaceae) і власне Castanea, які не слід плутати. У каштана Castanea листки прості рис (1а), квітки дрібні, роздільностатеві, колюча плюска містить 3 плоди. У каштана кінського листки пальчасті (рис. 1б), квітки великі, з білуватим віночком, обидвостатеві, плюски немає, плоди з колючим навколоплодником. Дуже важливо не переплутати їстівні каштани з декоративними. Плоди каштану кінського у їжу людиною не застосовуються.

Рід каштанів Castanea загалом налічує 30 видів у двох підродах:

1. Castanopsіs Spach : жіночі квіти в особливих суцвіттях, частіше самотні. Сюди належать близько 25 видів у тропічній Індії і Гонконгу й 1 вид у Каліфорнії й Орегоні.

2. Eucastanea : жіночі квіти містяться при основі чоловічих сережок, в основному по 3 у загальному блюдці. Сюди належать основні види горіхоплідних каштанів: Каштан звичайний (Castanea vulgarіs Lam.), Каштан їстівний (Castanea sativa Mill), Каштан американський (Castanea americana Rafin).

Наукова класифікація каштану зображена на рис. 2.

Рис. 2. Наукова класифікація каштану (Castanea)

Каштан звичайний

Каштан звичайний (лат. Castanea vulgarіs Lam.), досягає нерідко величезних розмірів і глибокої старості, а листи в нього прості, острозубчасті, подовжені (до 30 см), досить гарні. Квіти одностатеві, чоловічі і жіночі, бувають зібрані разом на довгих пазушних сережках: унизу жіночі квітки, а вгорі чоловічі, іноді сережка містить тільки чоловічі квіти. Квітки зібрані клубочками: чоловічі по 7, а жіночі по 2–3 у кожному клубочку. Чоловіча квітка має добре розвинуту шестилисту оцвітину й безліч тичинок, у жіночій оцвітина також шестилисна, маточка з нижньою 3-6-гніздовою зав'яззю й з 3-6-роздільним стовпчиком. Клубочок жіночих квіток оточений прицвітниками, що взаємно зростаються й представляють потім щетинистий покрив, що містить два або три плоди, що містять у дикоростучих по 2 і по 3 насінини, а в гарних оброблюваних сортів – одне сім’я. Ці однонасінні плоди, власне, і називаються у нас – каштани. Кращі сорти йдуть із Південного Тіролю, Південної Франції й з Італії; чим південніше, тим каштани краще. Родом каштан звичайний, імовірно, з Азії, але вже в далекій давнині поширився й здичавів по всьому південному узбережжю Європи. У північній Європі культурний каштан доходить до Берліна, але плоди його північніше 50° с. ш. уже не визрівають. Географічне поширення каштанів досить широке, тому, крім південно-західної Європи, він росте на південному березі Криму, у всьому Закавказькому краї, Малій Азії, в Алжирі, Північної Індії, у Японії й, нарешті, у Північній Америці, де його різновид var. amerіcana, що вважався колись за особливий вид, поширений до північних штатів включно. Дерево це може досягати віку в 200 і навіть в 1000 років.

Каштан американський

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--