Реферат: Товарознавча характеристика їстівних каштанів

Каштан японський (городчатий ) – зустрічається в гірських лісах Японії й Східного Китаю. Невисоке дерево (до 10 м) або чагарник з більше дрібними, витонченими, зубчато-пильчатими листами до 15 см довжиною, іноді зубці листової пластинки видозмінені в щетинки. Росте швидко, порівняно морозостійкий (витримує зниження температури до –25 °С, проте нетривале), вимогливий до вологості ґрунту й повітря. Самий великоплідний і ранній щодо вступання в плодоносіння вид. Стійкий до грибкових захворювань. Є гарною підщепою для культурних сортів і форм. Використовується в одиночних і групових посадках у якості декоративного й плодового дерева. У культурі зустрічається з XІ століття.Має багато декоративних форм, що розрізняються формою листя й крони. З них найпоширеніші: плакуча (f. pendula) – із побігами, що никнуть; їстівна (f.edulіs) – з великими, смачними плодами, а також ряд сортів із плодами, різними по величині, смаку й формі.

Каштан їстівний

Каштан їстівний (благородний або справжній) росте в умовах вологого теплого субтропічного клімату в місцях, де на рік випадає не менш ніж 1000 мм опадів і утворює масові насадження в Середній та Південній Франції, Іспанії та Італії. Цінна медоносна та горіхоплідна культура також зустрічається на південному березі Криму І дико росте в Закавказзі, Грузії, Абхазії, Кахетії, Молдові та у західних областях України. Дерево каштану досягає 35 м у висоту та 2 м у діаметрі, живе рослина, в середньому, 200–300 років. Проте в Краснодарському краї зустрічаються екземпляри діаметром біля 2,5 м, вік яких становить 600–800 років. У молодих рослин стовбур прямий, гладкий, що пізніше покривається темно-коричневою корою із глибокими поздовжніми тріщинами. По красі, потужності росту й довговічності каштан їстівний здатний конкурувати з дубом. Листя велике, до 25 см, довгасто-еліптичне або ланцетне, часто із серповидними зубцями. У молодості листя каштану червонувате, знизу опушене, улітку – жовтувато-темно-зелене, восени – яскраво-жовте. Широка розкидна крона каштану їстівного правильної яйцевидної або овальної форми досягає 18–20 м у поперечному обхваті.

Каштани-довгожителі доживають до 1000 років і більше: були описані дерева до 26 м в обхваті. Відомий каштан Етни, що складався з п'яти стовбурів, мав 64 м у діаметрі та вік 3000 років.

Каштани відрізняються високим темпом росту в молодості, вологість повітря і ґрунту є основними умовами для успішного їх розвитку. Цвіте каштан після розпускання листів. У низовинних місцях й у рідколіссях – з 10 по 25 липня, а в горах – на початку липня. Цвітіння рясне й триває 15–18 днів. Квітки каштана зібрані в довгі колосоподібні суцвіття. Довгі суцвіття чоловічих квіток (10–20 см) надають дереву особливу декоративність, особливо у вітряну погоду. На нижній частині квіткового стрижня розташовані жіночі квітки, а вище – чоловічі, білуваті та жовтим відтінком, приємно пахне.

Попри віддання переваги плодородним ґрунтам, каштан може рости на кам'янистих і_, навіть, на піщаних землях. Страждає від зимніх морозів, проте ще більше – від низьких температур весняних та осінніх ранків, дерево переносить помірне затінення і відносно мало та рідко зазнає ураження комахами, засуху в результаті сильно розвинутого вглиб коріння переносить цілком нормально.

Плодоносити дерево каштану починає з 25–30 років за умови росту на волі, та з 40–60 років – за умови росту в насадженні.

Одне із найкрасивіших листопадних дерев, зі струнким стовбуром, правильною округлою, густою, ясно-зеленою кроною й великим орнаментальним листям, що зафарблюється восени в чистий жовтий колір.

Відомі численні форми, що розрізняються конфігурацією й забарвленням листя, величиною й кольором плодів, строками їхнього дозрівання.

Найпоширеніші форми:

- пірамідальна (f. pyramіdalіs) і близька до неї (f. fastіgіata) – з гілками, спрямованими майже вертикально нагору й утворюючу пірамідальну крону;

- розрізнолисна (f. asplenіfolіa) – частина листя з нерівномірно-лопатевими або зубчастими краями, інші – майже типові, але більше глубокозубчасті;

- круглолисна (f. rotundіfolіa) – з листами округлої форми;

- золотаво-плямиста (f. aureo-maculata) – з жовтими плямами на листах;

- сріблисто-строката (f. argenfeo-varіegata) – з білими плямами на листах;

- золотисто-окаймлена (f. aureo-maіgіnata) – листя, облямоване жовтою смужкою;

- серебристо-окаймлена (f. aіgenteo-mangіnata) – листя, облямоване білою смужкою;

- пурпурна (f. purpurea) – з пурпуровим листям;

- гола (f. glabra) – з більшими, щільними, голими, блискучими листами.

Плоди каштану – горіхи, що знаходяться в колючій плюсці у кількості від 1 до 3 штук, мають блискучу, переважно голу, шкірно-деревнисту оболонку коричневого кольору. Сім'я плоду – гранисто-шаровидне, у тонкій оболонці буроватого відтінку. Сім'ядолі м'ясисті світло-кремового кольору, мають багатий хімічний склад та високу харчову цінність. Зовнішній вигляд плюски каштану зображено на рис. 4.

Географічне розповсюдження каштану їстівного значно широке, проте набагато більшою цінністю характеризуються плоди дерев, що ростуть у південних регіонах, оскільки мають вищу харчову цінність та кращі органолептичні властивості [2].

2. Хімічний склад плодів та загальна цінність каштану для природи та промисловості

Їстівний каштан є надзвичайно корисною культурою – основну цінність складають плоди горіхоплідної рослини в силу своєї харчової корисності: високої поживності та багатого вітамінного складу, каштан також активно використовується як будівельний матеріал завдяки своїй довговічності, застосовується у столярній справі та, як відомо, є рослиною-медоносом.

Плоди каштану – невеликі горішки масою до 20 г. (зовнішній вигляд плодів зображено на рис. 5), що достигають у жовтні та мають характерний каштановий колір з добре помітною світлою плямою в основі. Зазвичай у плоді наявне одне сім'я, проте може бути два або три. Горіхи є дуже поживними та смачними, їх вживають в їжу в сирому, вареному або ж смаженому вигляді, використовують для виготовлення тортів, тістечок, морозива, цукерок, печива та інших кондитерських виробів, розмелені плоди додаються в пшеничну муку та використовуються як замінник кави.

Плоди різних дерев відрізняються за вагою, формою, смаком та хімічним складом, проте, в загальному, хімічний склад горіхів є наступним.

У каштанах міститься:

- крохмаль – до 62%;

- цукри – приблизно 15% (переважно сахароза);

- білки – до 6%;