Реферат: Туристична діяльність та ії вплив на економіку України

ВСТУП

Сучасний туризм - це явище, вплив якого помітно позначається на політично­му, економічному та соціальному житті населення країни. В ст. З Закону України «Протуризм» цю сферу діяльності проголошено пріоритетною галузею економіки держави.

Туризм стимулює розвиток більшості галузей господарства: промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, фінансової діяльності, страхування, зв'язку, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, надання побуто­вих послуг, культури, мистецтва, спорту тощо.

Існує велика кількість наукових підходів визначення впливу туризму на розвиток економіки, які використовують певні аналітичні та економіко-математичні методи дослі­дження. На мою думку, туризм повинен розглядатися в першу чергу в контексті загаль­ноекономічної політики і планування, тобто з точки зору макроекономіки.

Свого часу дослідженнями проблем розвитку інфраструктури займалися вчені різних країн світу, серед яких варто виділити П.Розенштейна-Родана як першого, хто застосував термін «інфраструктура» в економічній літературі, та Р. Йохімсена, який вважається од­ним з найбільш відомих дослідників питань формування та розвитку інфраструктури. Отже, інтерес вчених з різних регіонів України до проблем, що розглядаються, додатково доводить їх актуальність, а необхідність подальших досліджень пояснюється відсутністю методичних підходів до визначення ефективності функціону­вання цієї інфраструктури.

За існуючих умов, коли наявні статистичні дані не відображають реального стано­вища речей, про що свідчать розбіжності в інформації різних органів, коли відсутні відповідні методики обчислення та система­тичні дослідження, дуже складно оцінити внесок туризму у формування бюджету та ство­рення ВВП. Але не можна не погодитись з тим, що за необхідної державної підтримки віддача від цієї галузі відчувається на цілому комплексі сфер життєдіяльності людини.

По-перше, завдяки туристичній діяльності забезпечується можливість відновлення та зростання фізичного, духовного та емоційного потенціалу людини, отримання новихзнань і вражень.

По-друге, загальновизнано, що в сфері туристичних послуг активно відбувається процес створення робочих місць. Так, у 2000 р. в туристичних підприємствах України бу­ло зайнято 113,3 тис. осіб у 2001 р. — 126,7 тис. осіб, у 2002 р. — 144,1 тис. осіб. За прогнозами спеціалістів, до 2010р. безпосередньо в туризмі буде створено ще 76 тис. нових робочих місць, що зумовить зростання загальної кількості працівників у підприємствах туризму нашої держави до 220 тис. осіб. Функціонування підприємств туристичної галузі опосеред­ковано зумовлює виробництво товарів та послуг в інших сферах економіки, пов'язаних із задоволенням споживчих потреб туристів і, таким чином, щороку сприяє зайнятості насе­лення в суміжних галузях (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, громадське харчу­вання тощо). Якщо враховувати робочі місця, забезпечені в інших галузях економіки, а також прийняти до уваги сезонну зайнятість, у 2000 р. туризм сприяв працевлаштуванню 1,86 млн. осіб, у 2001 - 2,25 млн. осіб, а у 2002 р. - 2,37 млн. осіб. Фахівці вважають, що у 2005 р. опосередкована зайнятість у туризмі сягне 2,79 млн. осіб, а до 2010 р. — зросте ще на 840 тис. осіб. і становитиме 3,63 млн. Осіб.

По-третє, розвинутий туризм робить країну привабливим об'єктом для іноземних ін­весторів, стимулює розвиток міжнародного підприємництва й ділового співробітництва вдержаві.

По-четверте, туризм, як вже неодноразово зазначалося, є важливим джерелом валю­тних надходжень до країни та доходів у бюджети всіх рівнів .

Доходи окремих галузей і підгалузей економіки значною мірою залежать безпосере­дньо від туристичної активності. За розрахунками спеціалістів Туристичної адміністрації України, питома вага доходів від обслуговування туристів (за умови віднесення громадян до цієї категорії відповідно до методики ВТО) складає у загальному обсязі доходів, %:

- туристсько-екскурсійні послуги - 100;

- санаторно-курортні та оздоровчі - 90;

- пасажирські перевезення на транспорті - 80-90;

- послуги сувенірної промисловості - 80-90;

- готельних підприємств - 60-70;

- послуги з видачі віз та консульських дій - 60-70;

- послуги фотокінолабораторій - 40-50;

- виробництво товарів спортивного і туристського призначення - 30-40;

- телефонний зв'язок (міжнародний та міжміський) - 30-40;

- послуги підприємств громадського харчування - 30-40;

- пунктів прокату - 30-40;

- закладів культури, фізичної культури і спорту - 30-40.

Таким чином, від функціонування ринку туристичних послуг безпосередньо зале­жить життєдіяльність окремих галузей господарства, великої кількості підприємств (знач­на частина з яких продовжує працювати в теперішній перехідний період саме завдяки ту­ризму). Відрахування зазначених підприємств (3,2 млрд. грн.) надходять до державного та місцевих бюджетів, пенсійного та інших соціальних фондів.

Для становлення туризму як високорентабельної галузі економіки необхідно забез­печити всебічну підтримку його діяльності.

Розвиток ринку туристичних послуг залежить від багатьох чинників політичного, соціально-економічного, демографічного та культурологічного характеру. До того ж ефективність його функціонування потребує високого рівня взаємодії усіх без винятку йо­го елементів та наявності певного механізму, що компенсував би постійно зростаючу з його розвитком різноманітність товарів та послуг, просторову розосередженість об'єктів та суб'єктів, невпорядкованість та різнобічність впливів зовнішнього середовища. Систе­мою, що має названі якості та створює необхідні умови розвитку ринку туристичних по­слуг, є його інфраструктура.

Подальший розвиток туризму в Україні передбачає перш за все розбудову інфраструктури ринку туристичних послуг, яка відповідала б потребам вітчизняних та іноземних споживачів. Актуальність досліджень пояснюється фактичною відсутністю інфраструктури туризму як цілісної системи в економіці України. Питання, що стосуються змісту поняття інфраструктури ринку туристичних послуг як економічної категорії, її складових елементів та впливу інфраструктури на ефективність суспільного виробництва, розроблені науковцями недостатньо як в теоретичному, так і в практичному плані. В той же час існують проблеми, які потребують подальшого більш глибокого вив­чення, що пов'язане з їх складністю і важливістю: на теперішній час не існує загально­прийнятої науково-обгрунтованої концепції розвитку інфраструктури підприємств туриз­му.

Основними цілями даної курсової роботи є визначення сутності інфраструктури ринку турис­тичних послуг як економічної категорії, розробка її галузевої класифікації та аналіз тепе­рішнього стану окремих її частин та як туризм впливає на економвку України.

РОЗДІЛ 1. ТУРИЗМ УКРАЇНИ.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--