Зміст

Вступ.........................................................................................................................2

1. Загальна географічна характеристика..............................................................4

1.1. Історія відкриття Антарктиди....................................................................4

1.2. Географічне положення та коротка характеристика природних

умов.................................................................................................................6

2. Освоєння та наукові дослідження в Антарктиці...........................................14

2.1. Антарктика в системі міжнародного співробітництва..........................14

2.2. Дослідження Антарктики ........................................................................20

3. Україна в Антарктиці.......................................................................................23

3.1. Історія утвердження українців в Антарктиці........................................23

3.1. Географічне положення та характеристика природних умов станції “Академік Вернадський”.......................................................................27

3.2. Наукові дослідження на станції “Академік Вернадський”...............28

4. Перспективи українських наукових досліджень в Антарктиці...................37

4.1. Правове забезпечення антарктичної діяльності України...................37

4.2. Основні напрямки розвитку українських наукових досліджень в Антарктиці..............................................................................................41

Висновки................................................................................................................46

Перелік посилань...................................................................................................50

Додаток 1. Загальні відомості про мережу антарктичних станцій...................51

Додаток 2. Картосхема та перелік антарктичних станцій.................................52

Додаток 3. Українська антарктична станція “Академік Вернадський”...........56

Вступ

Антарктида – унікальна, таємнича, сувора, але водночас прекрасна земля. Завдячуючи складним природним умовам, віддаленості від Старого Світу Антарктида була відкрита останньою і стала материком миру, міжнародного співробітництва, центром єднання людства.

Природа Антарктиди часто лякає з першого погляду і назавжди захоплює з наступного. Про свої перші враження від Антарктиди Д.Кук писав: “Ці землі, приречені природою на постійний холод, позбавлені тепла сонячних променів; у мене недостатньо слів для опису цього жахливого та дикого вигляду”. Незважаючи на це дослідники з усього світу, мов заворожені, прямували і прямують до Льодового континенту.

І це не дивно. В снігах Антарктиди заховався Південний полюс, в її льодах акумульовано близько 80% прісної води Планети. Кристалічні породи вкриті потужним льодовим панциром, який несе в собі інформацію про кліматичні умови та фізико-хімічні характеристики середовища минулих часів. Саме льодовий покрив робить Антарктиду найвищим материком світу, що суттєво впливає на особливості природи материка. Тут формується найчистіше повітря. Це, а також значні абсолютні висоти створюють досить сприятливі умови для дослідження верхніх шарів атмосфери та ближнього космосу.

Унікальні флора та фауна приховують в собі секрети процесів пристосування організмів до глобальних кліматичних змін, що складає особливий інтерес для вивчення, зокрема, з огляду на досить поширені у науковому світі уявлення про глобальне потепління.

Характеристики природного середовища в Антарктиді є екстремальними для людини. Вивчення самопочуття, змін фізіологічних процесів, психічного стану людини, що перебуває на материку практично ізольовано від зовнішнього світу та звичних умов існування становить великий інтерес для фізіологів та психологів.

Таким чином Антарктида – це унікальна лабораторія-заповідник, реальна цінність якої людству ще невідома.

Отже, об’єктом дослідження даної роботи є Антарктика, як неповторна екосистема та унікальна науково-дослідна лабораторія Землі.

Метою даної роботи є вивчення основних етапів та значення для України наукових досліджень в Антарктиці. Україна - досить молода держава, яка має значну кількість проблем, що потребують негайного вирішення. Економічне становище нашої держави ще недостатньо потужне, особливо, якщо порівнювати з іншими антарктичними країнами, такими як США, Велика Британія або Японія. Однак, незважаючи на усі труднощі Україна все ж таки стала антарктичною державою. Хоча часом дехто ще піднімає питання щодо доцільності ведення дослідницької діяльності в Антарктиці.

Задля реалізації поставленої мети в роботі розглянуто історію відкриття, природні умови Антарктики, її місце в системі міжнародного співробітництва, завдяки чому розкривається цінність вивчення материка. Також звернено увагу на наукові дослідження, що проводяться в Антарктиці вченими світової спільноти та України зокрема, на їх пріоритетні напрямки.

Все це створює достатньо повну картину, яка покликана дати відповідь на запитання - чи необхідно для України вести наукову діяльність в Антарктиці?

Значну допомогу у підготовці роботи надали працівники Українського антарктичного центру, за що висловлюю їм щиру подяку.

1. Загальна географічна характеристика

1.1. Історія відкриття Антарктиди

Відкриття “шостого материка” – яскрава та дискусійна сторінка в історії географічних відкриттів. Різні народи по-різному визначають першовідкривача Антарктиди.

Так англійці вважають першовідкривачем Південного материка Джеймса Кука. Він справді здійснив плавання навколо, як нам тепер відомо, Антарктиди в період 1772 – 1775 роках в гранично можливих південних широтах. На той час вчені вважали, що на півдні існує південний материк, який має забезпечувати рівновагу північної та південної півкуль. Вони стверджували, що за умови порушеної рівноваги Земля буде весь час повернена до Сонця стороною з більшою масою, тобто за тогочасними даними північною півкулею. Отже саме в пошуках цього південного материка Кук здійснював своє плавання. Він сподівався відкрити таку ж квітучу та багату землю, як південна Америка. Але його висновки свідчили про інше: “Значний холод, велика кількість льодових островів та плаваючого льоду, все це доводить, що земля на півдні має бути...” Д.Кук не дістався Південного материка, хоча і був переконаний в тому, що він має існувати, але, слід зазначити, не бачив користі в його відкритті. [1].

Через 50 років, в період з 5 липня 1819 р. по 5 серпня 1821 р., російські мореплавці під командуванням Ф. Белінгаузена (за походженням – естонця) на кораблях “Восток” та “Мирний” (капітан останнього М.П. Лазарєв) здійснили плавання в тих же широтах, де пройшли кораблі Кука. Часом їх маршрут проходив південніше маршруту Кука, часом – північніше. Із записів Лазарєва 28 січня 1820 року видно, що російські мореплавці підходили так близько до Антарктиди, що могли бачити материковий лід, що лежить на континенті. Але безпосередньо наблизитися до нього їм не вдалося, через непрохідний лід. Незважаючи на це росіяни вважають Ф. Белінгаузена та М. Лазарєва першовідкривачами Антарктиди. [1].

За іншою версією першою людиною, що побачила узбережжя Антарктичного півострова, став інший відомий мореплавець та дослідник Едвард Брансфілд. Це трапилося 30 січня 1820 року. Цю землю він назвав Трініт Ланд - тепер півострів Трініті. [7].

Детальне вивчення деяких старовинних карт приводить істориків та географів до висновку, що про Антарктиду люди знали задовго до експедицій Д.Кука, Ф.Белінгаузена, Н.Палмера.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--