Реферат: Умови дійсності угод

Класифікація та види недійсних угод.

Юридичні наслідки недійсності угод:

* двостороння реституція;

* одностороння реституція;

* недопущення реституції;

* відшкодування збитків.

Момент, з якого угода вважається недійсною.

Наслідки недісності частини угоди.

-1-

ПОНЯТТЯ НЕДІЙСНИХ УГОД

На жаль, діючий Цивільний Кодекс України не містить визначення поняття недійсної угоди, але в доктрині цивілього права розроблено чимало визначень цього поняття. Найбільш вдалим, на мою думку, є таке визначення недійсної угоди / проф. А.А.Пушкін /.

Недійсними угодами є дій громадян та юридичних осіб, хоча і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, але не породжують цих юридичних наслідків внаслідок невідповідності вчиненних дій вимогам закону.

Це означає, що обумовлені угодою права та обов`язки не виникають, а наступають передбачені законодавством правові наслідки, що несприятливі для учасників угоди та є санкцією за вчинене правопорушення.

Недійсною через невідповідність вимогам закону може бути лише угода, що вже укладена. У випадках, коли сторони ще домовляються та не уклали в письмовій формі попереднього договору, а знаходяться в стадії переговорів, їх дії не можна вважати угодою. Питання про юридичне значення таких дій вирішується згідно правил, регламентуючих порядок укладення угод, а не згідно норм, встановлюючих їх дійсність.

- 2 -

КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ВИДИ НЕДІЙСНИХ УГОД

У цивільному законодавстві проведено класифікацію недійсних угод, в основу якої покладено такий критерій, як ступінь недійсності . За цією класифікацією угоди поділяються на дві основні групи:

* абсолютно недійсні або нікчемні угоди;

* відносно дійсні абозаперечні угоди.

Нікчемна угода недійсна в силу норми права в момент її укладення, тому судового рішення про визнання її недійсною не треба. Нікчемна угода не підлягає виконанню. На нікчемність угоди вправі посилатися та вимагати в судовому порядку застосування наслідків її недійсності будь - які зацікавлені особи. Суд або арбітражний суд, встановивши при розгляді справи факт укладення нікчемної угоди, констатує її недійсність та вправі застосувати наслідки її недійсності за власною ініціативою.

На нікчемність угоди вказують слова статтей ЦКУ: “Недійсною є угода…” та “…недійсність угоди…”.

В свою чергу нікчемні угоди поділяються на такі види:

угоди, укладені з недодержанням обов`язкової простої письмової форми /ст. 46 ЦКУ/;

угоди, укладені з недодержанням обов`язкової нотаріальної форми /ст. 47 ЦКУ/;

угоди, що не відповідають вимогам закону /ст. 48 ЦКУ/;

угоди, укладені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства /ст. 49 ЦКУ/;

угоди юридичної особи, що суперечать цілям її діяльності /ст. 50 ЦКУ/;

угоди, укладені неповнолітнім, який не досяг п`ятнадцяти років /ст. 51 ЦКУ/;

угоди, укладені громадянам, визнаним недієздатним /ст. 52 ЦКУ/;

мнимі та удавані угоди /ст. 58 ЦКУ/.

Другу групу недійсних угод за цією класифікацією складають заперечні угоди . Заперечною є угода, що в момент її укладення породжує притаманні дійсній угоді правові наслідки, але ці наслідки мають нестійкий характер, так як на вимогу вичерпно визначеного кола осіб така угода може бути визнана недійсною на підставах, встановлених законом. Саме тому вони називаються відносно дійсними або заперечними угодами.

В свою чергу заперечні угоди поділяються на види:

угоди, укладені неповнолітнім віком від п`ятнадцяти до вісімнадцяти років /ст. 53 ЦКУ/;