Реферат: Умови дійсності угод

угоди, укладені громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій /ст. 55 ЦКУ/;

угоди, укладені внаслідок помилки /ст. 56 ЦКУ/;

угоди, укладені внаслідок обману, насильства, погрози, злонавмисної уоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких обставин /ст. 57 ЦКУ/.

В науці цивільного права існує ще інакша класифікація, критерієм в якій використано умову дійсності угоди , внаслідок порушення якої угоду було визнано недійсною. За цією класифікацією угоди поділяються на 4 групи:

* угоди з дефектом форми угоди;

* угоди з дефектом суб`єктного складу;

* угоди з дефектом волі;

* угоди з дефектом змісту.

До угод з дефектом форми угоди належать:

угоди, укладені з недодержанням обов`язкової письмової форми /ст. 46 ЦКУ/;

угоди, укладені з недодержанням обов`язкової нотаріальної форми /ст. 47 ЦКУ/.

До угод з дефектом суб`єктного складу належать:

угоди, укладені неповнолітнім, який не досяг п`ятнадцяти років /ст. 51 ЦКУ/;

угода, укладена громадянином, визнаним недієздатним /ст. 52 ЦКУ/;

угоди, укладені неповнолітнім віком від п`ятнадцяти до вісімнадцяти років /ст. 53 ЦКУ/;

угоди, укладені громадянином, обмежаним у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами /ст. 54 ЦКУ/;

угоди, укладені громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій /ст. 55 ЦКУ/.

До угод з дефектом волі належать:

угоди, укладені внаслідок помилки /ст. 56 ЦКУ/;

угоди, укладені внаслідок обману, насильства, погрози, злонавмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких обставин /ст. 57 ЦКУ/;

мнимі та удавані угоди /ст. 58 ЦКУ/.

До угод з дефектом змісту належать:

1. угоди, що не відповідають вимогам закону /ст. 48 ЦКУ/;

2. угоди, укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства /ст. 49 ЦКУ/;

3. угоди юридичної особи, що суперечать цілям її діяльності /ст. 50 ЦКУ/.

- 3 -

ЮРИДИЧНІ НАСЛІДКИ НЕДІЙСНОСТІ УГОД

Недійсна угода - це неправомірна дія, тому неможливо вимагати її виконання, якщо вона невиконана. У випадках визнання її недійсною питання про наслідки за такою угодою не виникає. В данному разі може йти мова про недопущення її виконання. А в тих випадках, коли угода виконана повністю або частково, повинно бути вирішенно питання про те, як бути з виконаним однією чи обома сторонами та належним від іншої сторони. Тому статті ЦКУ встановлюють різні правові наслідки частково або повністю виконаних угод, які поділяються в залежності від підстави недійсності угоди.

Основні наслідки недійсності угоди пов`язані з визначенням правової долі отриманого сторонами за угодою. Загальне правило, що регулює правову долю отриманого сторонами за угодою, встановлено ч. ст. 48 ЦКУ.

Це правило, що в науці цивіьного права називається двосторонньою реституцією , зобов`язує кожну з сторін повернути другій стороні все одежане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі /також і тоді, коли отримане виражається в користуванні майном, виконаній роботі чи наданій послузі/ - відшкодувати його вартість у грошах. Так, наприклад, якщо була укладена угода з особою, визнаною судом недієздатною /ст. 52 ЦКУ/, то все передане сторонами за такою угодою майно повинно бути повернуто тій стороні, яка передала його іншій.

Це правило не обмежується за своєю дією лише окремими видами недійсних угод, предбаченими в цивільному кодексі. Воно має загальний характер і застосовується кожний раз, коли спеціальною нормою для того або інакшого виду недійсної угоди не встановлені інші наслідки. Застосування інших наслідків дозволяється лише в тих випадках, коли є прямий припис на те закону. Якщо такого припису немає, то застосовується загальне правило про поновлення в попередньому стані обох сторін. Одним з таких інших наслідків недійсної угоди закоодавцем передбачено поновлення лише однієї сторони за угодою в попередньому стані, що в цивілістичній науці називається односторонньою реституцією.