Реферат: Валяне взуття
Основними лінійними розмірами взуття є довжина сліду всередині, периметр обхвату в пучках і косому підйомі (через п'ятку), висота (рис. 1 ). Товщина стінок нормується вгорі халяви, на ділянках задника, голівки (щічок) і підошви.
За відсутності слідоміру довжину внутрішнього сліду можна визначити як різницю між довжиною зовнішнього сліду і товщиною стінок у носковій і п'ятковій частинах. Лінійні розміри вимірюють металевою лінійкою, рулеткою, вимірювальною стрічкою. Товщину визначають проколюванням стінок голкою або тонким шилом за різницею між загальною довжиною голки і тією частиною, що виступає над стінкою взуття. Товщина вгорі халяви вимірюється товщиноміром.
Рис. 1 . Місця контролю лінійних розмірів і товщини стінок валяних чобіт:
За перетиномВГ – периметр обхвату в пучках; АБ – периметр обхвату вгорі халяви; ДЕ – периметр внизу халяви. 1 – товщина задника; 2,3 – товщина підошви; 4,6 – товщина голівки (щічок); 5 – товщина халяви вгорі.
Вологість визначається методом висушування подрібненого зразка до постійної маси.
Густина стінок визначається на зразках розміром 50x50 або 40x20 мм (у дитячому взутті), вирізаних з халяви на відстані 5 см нижче лінії обрізування. Лінійні розміри зразків вимірюють штангенциркулем, а товщину товщиноміром. Густина зразка (г/см3 ) розраховується як відношення його маси при нормованій вологості (13 %) до об'єму. Густина стінок грубошерстного взуття залежить від статево-вікового призначення і артикула, нормується в межах 0,34-0,41 г/см3 , напівгрубошерстного – 0,38-0,40, фетрового – 0,38-0,45 г/см3 .
Вміст вільної сірчаної кислоти визначається титруванням розчином лугу водної витяжки висушеного до постійної маси подрібненого зразка. Норма – не більше 0,7 %.
Міцність фарбування до сухого тертя визначається за методикою, передбаченою для текстильних матеріалів. Візуально показник можна перевірити тертям білою бавовняною тканиною по внутрішній поверхні халяви. Зсідання після замочування визначається за показниками зменшення лінійних розмірів: довжини внутрішнього сліду, периметрів обхвату в пучках, вгорі і внизу халяви. Взуття зважують, у місцях вимірювання наносять лінії кольоровою крейдою, замочують у воді протягом години, витримують на стележах 30-40 хв, сушать при температурі 50-60 °С до попередньої маси й обмірюють по нанесених лініях. Різниця між попередніми показниками і розмірами після висушування, віднесена до попередніх розмірів, характеризує величину усадки. За нормами стандарту усадка грубошерстних чобіт не повинна перевищувати за довжиною сліду – 4 %, периметром у пучках – 3, внизу халяви – 6, вгорі халяви – 10 %.
Під час оцінювання лінійних розмірів, маси взуття і товщини стінок враховуються допустимі відхилення в більшу і меншу сторони, а також різниця в лінійних розмірах між півпарами.
Для чобіт з гумовим низом додатково нормуються товщина і міцність кріплення гумових деталей. Товщина підошви, залежно від статево-вікового призначення взуття, коливається в таких межах: при пресовій вулканізації – 3-7 мм, котловій вулканізації – 2-2,3, клейовому – 5-10, обсоюзки 0,6 мм. Нормується також висота обсоюзки (7-15 мм). Міцність кріплення підошви методом пресової вулканізації становить – 24-26 Н/см, котлової вулканізації – 12, клейовим методом – 25 Н/см. Міцність кріплення обсоюзки при пресовій вулканізації – 19, котловій – 11 Н/см. Міцність кріплення гумових деталей визначається за стандартами на шкіряне взуття.
Дефекти взуття виявляються зовнішнім оглядом. У взутті не допускаються: місцеве розшарування з внутрішнього і зовнішнього боків, потовщення і потоншення з різкою зміною товщини вище допусків стандарту, механічні пошкодження і відшарування гумових деталей.
У процесі сортування взуття з поділом на два сорти враховуються такі дефекти з обмеженням площі, висоти, товщини або глибини: дрібні частики реп'яхів, нитки і рослинні домішки з обмеженням глибини вкраплення; місцеві западини всередині взуття; плями та помарки; рубці, заломи та сліди їх зачищення на поверхні взуття; сліди від зачищення просічки; затиски на підйоми всередині взуття; жолобки на підошві і голівці; зачищені рубці на ходовій поверхні; плямистість зовнішньої поверхні від сировини різного кольору і нерівномірного пофарбування; вм'ятини, недопресування та пошкодження лакової плівки, раковини на поверхні гумових деталей, різниця у висоті каблуків і обсоюзок в одній парі.
Для оцінювання потовщення, потоншення, слідів від рубців і заломів враховуються допустимі відхилення від норм товщини на відповідних ділянках взуття.
Сорт пари взуття визначається за гіршою півпарою.
5. Маркування, пакування і зберігання взуття.
До кожної пари грубошерстного взуття прикріплюється товарний ярлик з позначеннями: назви підприємства-виготовлювача, артикула, розміру, штампа ВТК, сорту, року виготовлення, номера стандарту. Ярлик заповнюється друкуванням. Додатково па підошві кожної півпари проставляється розмір і сорт, допускається маркування товарного знака. У взутті із звичайної суміші шерсті допускається маркування всіх означень па підошовній частині кожної півпари. Маркування фарбами повинно бути чітким. У взутті з гумовим низом маркування наноситься па підошву кожної півпари відбитком, штемпелем або наклеюванням товарного ярлика.
Для транспортування взуття пакується у мішки, дерев'яні або картонні ящики. Маса пакувального місця не повинна перевищувати 50 кг.
Кожна пара дитячого взуття повинна пакуватися в картонну коробку або пакет з поліетиленової плівки. Кожна пара чобітків з гумовим низом пакується в картонну коробку, поліетиленовий пакет або обгортковий папір.
На кожне вантажне місце наклеюється пакувальний ярлик з позначенням необхідних реквізитів. Аналогічний ярлик вкладається всередину вантажного місця.
Взуття транспортується всіма видами транспорту в закритих транспортних засобах і в універсальних контейнерах.
Взуття повинно зберігатися в сухих провітрюваних приміщеннях. Висота штабелів не повинна перевищувати 1,5 м, а у дерев'яних ящиках – до 1.8 м; відстань штабеля від підлоги – 0,2 м.
Взуття з гумовим низом зберігається при температурі від 0 до +25 °С на відстані не менше 1 м від тепловипромінюючих приладів, має бути захищене від сонячного світла. Під час зберігання не рідше одного разу на 6 місяців взуття повинно оброблятися протимольннм препаратом.
У кожну пару взуття повинна вкладатися пам'ятка для покупця з вказівками стосовно його експлуатації.
Відповідність взуття вимогам стандартів гарантується виробником за умов дотримання транспортування і зберігання.
Гарантійний термін носіння грубошерстного взуття – 35 днів від дня продажу або початку сезону, грубошерстних, напівгрубошерстних і фетрових чобіт з гумовим низом – 40 днів, чобітків з гумовим низом –60 днів.