Реферат: Валяне взуття

Основними лінійними розмірами взуття є довжина сліду все­редині, периметр обхвату в пучках і косому підйомі (через п'ятку), висота (рис. 1 ). Товщина стінок нормується вгорі халяви, на ділянках задника, голівки (щічок) і підошви.

За відсутності слідоміру довжину внутрішнього сліду можна ви­значити як різницю між довжиною зовнішнього сліду і товщиною сті­нок у носковій і п'ятковій частинах. Лінійні розміри вимірюють металевою лінійкою, рулеткою, вимірювальною стрічкою. Товщину визначають проколюванням стінок голкою або тонким шилом за різницею між загальною довжиною голки і тією частиною, що виступає над стінкою взуття. Товщина вгорі халяви вимірюється товщиноміром.

Рис. 1 . Місця контролю лінійних розмірів і товщини стінок валяних чобіт:

За перетиномВГ – периметр обхвату в пучках; АБ – периметр обхвату вгорі халяви; ДЕ – периметр внизу халяви. 1 – товщина задника; 2,3 – товщина підошви; 4,6 – товщина голівки (щічок); 5 – товщина халяви вгорі.

Вологість визначається методом висушування подрібненого зразка до постійної маси.

Густина стінок визначається на зразках розміром 50x50 або 40x20 мм (у дитячому взутті), вирізаних з халяви на відстані 5 см нижче лінії обрізування. Лінійні розміри зразків вимірюють штангенциркулем, а товщину товщиноміром. Густина зразка (г/см3 ) розра­ховується як відношення його маси при нормованій вологості (13 %) до об'єму. Густина стінок грубошерстного взуття залежить від статево-вікового призначення і артикула, нормується в межах 0,34-0,41 г/см3 , напівгрубошерстного – 0,38-0,40, фетрового – 0,38-0,45 г/см3 .

Вміст вільної сірчаної кислоти визначається титруванням роз­чином лугу водної витяжки висушеного до постійної маси подріб­неного зразка. Норма – не більше 0,7 %.

Міцність фарбування до сухого тертя визначається за мето­дикою, передбаченою для текстильних матеріалів. Візуально показник можна перевірити тертям білою бавовняною тканиною по внутрішній поверхні халяви. Зсідання після замочування визначається за показ­никами зменшення лінійних розмірів: довжини внутрішнього сліду, периметрів обхвату в пучках, вгорі і внизу халяви. Взуття зважують, у місцях вимірювання наносять лінії кольоровою крейдою, замочують у воді протягом години, витримують на стележах 30-40 хв, сушать при температурі 50-60 °С до попередньої маси й обмірюють по нанесених лініях. Різниця між попередніми показниками і розмірами після вису­шування, віднесена до попередніх розмірів, характеризує величину усадки. За нормами стандарту усадка грубошерстних чобіт не повинна перевищувати за довжиною сліду – 4 %, периметром у пучках – 3, внизу халяви – 6, вгорі халяви – 10 %.

Під час оцінювання лінійних розмірів, маси взуття і товщини стінок враховуються допустимі відхилення в більшу і меншу сторони, а також різниця в лінійних розмірах між півпарами.

Для чобіт з гумовим низом додатково нормуються товщина і міцність кріплення гумових деталей. Товщина підошви, залежно від статево-вікового призначення взуття, коливається в таких межах: при пресовій вулканізації – 3-7 мм, котловій вулканізації – 2-2,3, клейо­вому – 5-10, обсоюзки 0,6 мм. Нормується також висота обсоюзки (7-15 мм). Міцність кріплення підошви методом пресової вулканізації становить – 24-26 Н/см, котлової вулканізації – 12, клейовим мето­дом – 25 Н/см. Міцність кріплення обсоюзки при пресовій вулканізації – 19, котловій – 11 Н/см. Міцність кріплення гумових деталей визначається за стандартами на шкіряне взуття.

Дефекти взуття виявляються зовнішнім оглядом. У взутті не до­пускаються: місцеве розшарування з внутрішнього і зовнішнього бо­ків, потовщення і потоншення з різкою зміною товщини вище допус­ків стандарту, механічні пошкодження і відшарування гумових деталей.

У процесі сортування взуття з поділом на два сорти врахо­вуються такі дефекти з обмеженням площі, висоти, товщини або гли­бини: дрібні частики реп'яхів, нитки і рослинні домішки з обмеженням глибини вкраплення; місцеві западини всередині взуття; плями та помарки; рубці, заломи та сліди їх зачищення на поверхні взуття; сліди від зачищення просічки; затиски на підйоми всередині взуття; жолобки на підошві і голівці; зачищені рубці на ходовій по­верхні; плямистість зовнішньої поверхні від сировини різного кольору і нерівномірного пофарбування; вм'ятини, недопресування та пошкод­ження лакової плівки, раковини на поверхні гумових деталей, різниця у висоті каблуків і обсоюзок в одній парі.

Для оцінювання потовщення, потоншення, слідів від рубців і заломів враховуються допустимі відхилення від норм товщини на відпо­відних ділянках взуття.

Сорт пари взуття визначається за гіршою півпарою.

5. Маркування, пакування і зберігання взуття.

До кожної пари грубошерстного взуття прикріплюється товар­ний ярлик з позначеннями: назви підприємства-виготовлювача, артикула, розміру, штампа ВТК, сорту, року виготовлення, номера стан­дарту. Ярлик заповнюється друкуванням. Додатково па підошві кож­ної півпари проставляється розмір і сорт, допускається маркування товарного знака. У взутті із звичайної суміші шерсті допускається маркування всіх означень па підошовній частині кожної півпари. Мар­кування фарбами повинно бути чітким. У взутті з гумовим низом мар­кування наноситься па підошву кожної півпари відбитком, штемпелем або наклеюванням товарного ярлика.

Для транспортування взуття пакується у мішки, дерев'яні або картонні ящики. Маса пакувального місця не повинна перевищувати 50 кг.

Кожна пара дитячого взуття повинна пакуватися в картонну ко­робку або пакет з поліетиленової плівки. Кожна пара чобітків з гумо­вим низом пакується в картонну коробку, поліетиленовий пакет або обгортковий папір.

На кожне вантажне місце наклеюється пакувальний ярлик з по­значенням необхідних реквізитів. Аналогічний ярлик вкладається все­редину вантажного місця.

Взуття транспортується всіма видами транспорту в закритих транспортних засобах і в універсальних контейнерах.

Взуття повинно зберігатися в сухих провітрюваних приміщен­нях. Висота штабелів не повинна перевищувати 1,5 м, а у дерев'яних ящиках – до 1.8 м; відстань штабеля від підлоги – 0,2 м.

Взуття з гумовим низом зберігається при температурі від 0 до +25 °С на відстані не менше 1 м від тепловипромінюючих приладів, має бути захищене від сонячного світла. Під час зберігання не рідше одного разу на 6 місяців взуття повинно оброблятися протимольннм препаратом.

У кожну пару взуття повинна вкладатися пам'ятка для покупця з вказівками стосовно його експлуатації.

Відповідність взуття вимогам стандартів гарантується вироб­ником за умов дотримання транспортування і зберігання.

Гарантійний термін носіння грубошерстного взуття – 35 днів від дня продажу або початку сезону, грубошерстних, напівгрубошерстних і фетрових чобіт з гумовим низом – 40 днів, чобітків з гумовим ни­зом –60 днів.

К-во Просмотров: 291
Бесплатно скачать Реферат: Валяне взуття