Реферат: ВЕЛИКИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ПЕДАГОГ К.Д. УШИНСЬКИЙ
Без праці людина не може йти вперед, не може і залишатися па одному місці, вона буде йти назад: «Праця — не гра і не забава; вона завжди серйозна і важка».
У питаннях морального виховання людей, зокрема в процесі їх фізичної праці, Ушинський допускав і помилки, Особливо в перший період своєї педагогічної діяльності: деякі ' питання моралі й етики розглядав з точки зору релігійності та ідеалізації патріархальних відносин; вірив у можливість перевиховання і морального вдосконалення людей-в процесі їх трудової діяльності, не змінюючії при цьому суспільного ладу. \1 Педагогічно-дидактичні принципи. К. Д. Ушинський був видатним педагогом-методистом, який висловив багато цінних думок про організацію навчання та виховання учнів у школі. Щоб правильно навчати дітей, розвивати їх розумові здібності, говорив він, треба добре знати їх індивідуальні та психологічні особливості, загальнопедагогічні і дидактичні принципи навчання. У навчанні треба передбачати: зміст і дозування навчального матеріалу, посильність його для учнів, послідовність і систематичність вивчення, розвиток свідомості, діяльності й активності учнів, міцність засвоєння знань, виховуюче навчання та ін. Усі ці педагогічно-дидактичні принципи навчання детально розроблено в його творах.
Велику увагу приділяв Ушинський розвитку пам'яті у дітей у процесі навчання, радив всіляко розвивати два види пам'яті — пасивну • (мимовільну) і активну (довільну), а для цього слід частіше повторювати навчальний матеріал, уникати механічного «заучування напам'ять», тобто зубріння. Головну увагу необхідно приділяти розвитку активного виду пам'яті, що має велике значення в розумовому розвитку і практичному житті. Навчальний матеріал для запам'ятовування треба підбирати відповідно до віку учнів, використовуючи при цьому всі попередні їхні знання, набуті ще в дошкільному віці. Перевантажувати учнів заняттями не можна, особливо в молодших класах: перевтома учнів у процесі навчання — шкідлива; але навчання не може бути й розвагою. Для засвоювання знань велике значення має наочність. Ушинський підкреслював, що діти,, мислять формами, фарбами, звуками, відчуттями, отже, корисно вдаватися до всіх наочних засобів навчання з тим, щоб органи чуттів дітей брали безпосередню участь у сприйманні навчального матеріалу.
Ушинський писав: «Ви навчаєте дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і бачите, що вона мучиться над ними довго і даремно, але зв'яжіть з малюнками двадцять таких слів і — дитина засвоїть їх швидко». Надаючи великого значення розповідям педагога по малюнках, він водночас застерігав, що їх треба проводити так, щоб дрібниці в цих малюнках не затемнювали головного, щоб розповіді і малюнки були цікавими для учніи, легко запам'ятовувались. Предметом таких розповідей може бути все, що доступне розумінню учнів. Уміле використання наочності на уроці допомагає учням краще пізнати навколишній світ—природу і жіптя людей. Проте Ушииський виступав проти надмірного захоплення наочністю в навчанні, не переоцінював її значення, радив розумно і в міру користуватись нею.
Прикладом умілого використання наочності в навчанні можуть бути його книжки для дітей — «Родное слово» і «Детский мир».
Заслуга Ушинського полягає в тому, що дидактичні принципи навчання він розглядав у тісному зв'язку з формами та методами навчання. Будучи представником класно-урочної системи навчання, він велику увагу приділяв розробці методики роботи вчителя на уроці, радив запроваджувати різноманітні, найефективніші методи і способи навчання: пояснення нового матеріалу, повторення пройденого, вправи, письмові і графічні роботи учнів, індивідуальні і фронтальні заняття учнів, проведення обліку знань учнів тощо.
Кожний урок, на думку Ушинського, повинен мати. освітнє і виховне значення. Щоб привчити учнів до самостійної роботи і виховати в них інтерес до навчання, треба багато працювати з учнями, допомагати їм у навчанні, розвивати мислення, виховувати працездатність. Аналізуючи дві теорії освіти, що існували в той час — «формальну» (розвиток пам'яті, уваги, мислення, мови) і «матеріальну» (вивчення матеріалу навчальних предметів), він .виступав за розумне поєднання в процесі навчання обох теорій освіти, надаючи великого значення як визначенню змісту навчання, іак і розвитку в учнів мислення, пам'яті, уваги і мови.
Критикуючи класичний напрям середньої освіти, засилля в них грецької та латинської мов, Ушинський відстоював реальний напрям середньої школи (реальні гімназії). Через те великого значення він надавав вивченню таких навчальних предметів, як рідна мова і література, нова іноземна мова, історія, географія, природознавство, математика та ін. В його книзі «Детский мир» подано дуже цікавий матеріал з природознавства.
Велика заслуга Ушинського в розробці питань вивчення рідної мови, завдання якого полягає в ТОМу, щоб розвинути в дітях ту природжену здібність, яку називають даром-.слова; навчити їх свідомо володіти цінностями рідної мови і граматики (пізнання логіки мови). Для ефективного засвоювання учнями рідної мови треба розвивати у них дар слова за допомогою усних і письмових вправ, поступово їх ускладнюючи. У вивченні учнями мови він радив використовувати кращі зразки народної творчості (билини, пісні, казки, прислів'я, загадки та ін.), а також кращі твори письменників (Пушкіна, Крилова, Лєрмонтова, Кольцова, Шевченка та ін.). Мова вчителя повинна бути зразковою для учнів, граматично правильною і милозвучною. Для учнів молодших класів велике значення мають книжки для читання, зразком яких була ного книга «Родное слово».
При вивченні граматики рідної мови, зауважував Ушинський, не повинно бути крайностей — надмірного захоплення або недооцінки її; потрібна певна, чітка система, а головне—свідоме вивчення граматичних правил літературної мови, вміле застосування усних і письмових вправ. Ушинський високо цінив проведення бесід з учнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. У навчанні грамоти (читанню) учнів він відстоював звуковий (аналітично-синтетичний) метод, за яким подав перші уроки письма і читання в своїй книжці «Родное слово»
Елементи природознавства, географії та історії в початкових класах, на думку Ушннського, треба вивчати в процесі пояснювального читання на уроках. Надаючи великого значення вивченню іноземних мов, Учіинський радив починати вивчати їх тільки тоді, «коли рідна мова пустила глибоке коріння в духовну природу дитини». Для вивчення рідної та іноземної мов велике значення має художня література, але її треба вміло підбирати, відповідно до віку та інтересів учнів.
Фізичне виховання. У педагогічних поглядах Ушинського знайшли своє відображення і питання фізичного виховання дітей, яке розглядалось як складова частина їх гармонійного розвитку. Організм людини, вказував він, це єдине ціле, що розвивається в процесі її повсякденної трудової діяльності і під впливом оточення, в якому вона перебуває (природа, сім'я, суспільство). Тому треба створювати такі умови життя, праці і навчання дітей, які сприяли б їх фізичному розвиткові, починаючи з раннього віку: нормальне харчування і сон, відповідний режим дома і в школі; фізична праця на свіжому повітрі; медичний нагляд; гімнастичні вправи та ігри; створення гігієнічних умов життя і праці; використання природних факторів (повітря, вода) та ін.
Релнке значення у фізичному вихованні дітей має, на ного думку, вивчення природознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Детскнй мир» (розділ «Про людину») Ушннськнй дуже цікаво розповів про будову організму людний, на цікавих прикладах показав роль її фізичного загартування. У третьому томі «Педаюгічної антропології» (розділ «Загальні зауваження про фізичне виховання») він зробив спробу обгрунтувати мету, зміст та форми фізичного виховання дітейі, виходячи • з основ анагоміі і фізіології людини, медицини, санітарії і гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів та вихованню у них волі різними засобами фізичного загартовування.
Навчальні книги. Серед педагогічних творів Ушинського почесне місце займають його навчальні книги для учнів початкової школи «Родное слово» і «Детский мир», які витримали багато видань і широко використовувалися в Росії та інших слов'янських країнах (у Болгарії, Чехословаччині, Польщі), а також були зразком для створення книжок для дітей іиш;і\ народів Росії (Т. Г. Лубенцем на Україні, Я. С. Гогебашпілі в Грузії та ін.). Книжка «Родное., слово» Ушииського написана для учнів І—III класів початкової школи: для першого класу--письмова і друкована азбука, малюнки, тексти для читання; для другого класу — матеріал для читання, поданий за такими рої-ділами: в школі і дома, свійські тварини, сад і город, на вулигі і на дорозі, пори року (весна, літо, осінь, зима); для третьою класу—практична граматика і хрестоматійні тексти. До псп частин книжки Ушинський написав «Руков.одство для обучечня по «Родному слову».
У книжці «Родное слово» подано цікаві тексти для читання (оповідання, вірші, пісні, байки, казки, приказки, загадки), а також маленькі уривки з творів Пушкіна, Тютчева, ГІлсіцсєпа, Крилова, Жуковського, Кольцова, Майкова, Нікітіиа, Огарьопл, Аксакова, Пекрасова та інших письменників. Сам Ушіпіськпй написав багато маленьких оповідань виховного значення. Книжка і добре художньо ілюстрована,
Незважаючи на перешкоди, що їх чинило Міністерство народної освіти в розповсюдженні книги «Родное слово», поча була дуже популярною, перша частина її перевидавалася 150 разів. У період політичної реакції 70—80-х років XIX сі. ця мінжка була заборонена царським урядом. Знову її почали пп-давати тільки на початку XX ст., але Міністерство народної освіти сгежнло, щоб цією книжкою не дуже захоплювались учні і вчителі, всіляко обмежувало її розповсюдження.
Друга книжка Ушннського для дітей «Детский мир» скпадається з двох частин. У першій матеріал розподілений за такими розділами: перше ознайомлення з дитячим світом (діти в гаю, діти в школі, друзі і вчитель, що робиться в класі, пори року, про людину); відомості про природу (тварини, птахи, риби, рослини, ірунт, мінерали, метали, речовини, погода, природні явища); ознайомлення з батьківщиною (столиця, губернії і повіти, міста і села, господарство, історичні події).
Друга частина книжки має такі розділи: відомості про природу, з історії та географії Росії, перші уроки логіки. У цій частині книги подано значно ширший і складніший матеріал, ніж у першій.
Після кожної частини книжки вміщено байки, оповідання, вірші, статті з природознавства, історії та географії. Ця книжкл також багато ілюстрована. В обох її частинах є мегодичш' етапі і матеріали для вчителів, в яких багато методично-дидактичних порад.
Незважаючи на велику цінність книжок-підручників Ушпи-ського «Родное слово» і «Детский мир», в них були й недоліки:
деякий матеріал мав релігійне спрямування, висвітлювався з ідеалістичних позицій, не мав чіткого класово-політичного характеру. Книжка Ушинського «Детский мир» витримала 70 видань, вона, як і «Родное слово», мала велике поширення в Росії; перевидавалася і в інших країнах. В наш час в читанках для початкової школи вміщено ряд оповідань з підручників Ушинського.
Про вчителя і його підготовку. Передова громадськість Росії називала Ушинського вчителем російських учителів. Такої назви і пошани він заслужив своєю педагогічною діяльністю і своїми педагогічними творами. Він високо цінив роль і значення вчителя в суспільстві, у вихованні дітей і молоді, був глибоко переконаний, що в освіті, навчанні і вихованні учнів педагог відіграє головну роль, що «особа вихователя означає все в справі вихованням. Через те Ушинський ставив до вчителя і великі вимоги
Справжній учитель повинен любити педагогічну професію, бути добре обізнаним з науковими основами психології і педагогіки, досконало знати свій предмет, володіти методикою навчання та виховання учнів.
Ушинський був незадоволений системою і практикою підго-іовки вчителів у царській Росії, дбав про її поліпшення, особливо вчителів початкових шкіл. У своїй статті «Проект учигель-ської семінарії» (1861) він накреслив цікавий і змістовний план створення в Росії вчительських семінарій у невеликих містах і навіть селах, вважаючи, що туди треба приймати насамперед молодь — вихідців із селян, які добре знають сільське життя і охоче готуватимуться до роботи в сільських школах.
У своєму проекті вчительських семінарій Ушинський передбачив вивчення таких навчальних предметів: російська мова і література, історія, географія, природознавство, арифметика, креслення, малювання, каліграфія, співи, ручна праця, психологія, педагогіка, методика початкового навчання. Для| проходження педагогічної практики семінаристами при кожній учительській семінарії має бути своя зразкова початкова школа, а в разі потреби педагогічну практику семінаристи зможуть проходити і в інших школах.
Після закінчення семінарії випускники її повинні пройти річне педагогічне стажування, і тільки після цього їм присвоюється звання вчителя. Випускники семінарії — стажисти повинні підтри-муваїи зв'язки із своїми викладачами, з якими могли б радитися в деяких педагогічних питаннях.
Учительські семінарії, на думку Ушинського, повинні стати педагогічними центрами в тій місцевості, для якої вони готують учителів. В них треба створювати вищі педагогічні курси для осіб, які мають вищу освіту і хочугь працювати вчителями, але яким бракує педагогічної підгоговки.
Для підготовки вчителів середньої школи і викладачів педагогіки в учительських семінаріях Ушннський радив відкривати педагогічні факультети при університетах.
Для підвищення педагогічної і методичної кваліфікації вчителів, на його думку, велике значення мають учительські з'їзди та курси, які він радив влаштовувати під час літніх шкільних кл нікул; він сам брав участь у роботі таких з'їздів, наприклад, у м. Сімферополі.