Реферат: Відношення українців до географічного середовища в міфах стародавніх слов’ян

" Функції світогляду до форми духовного засвоєння світу:

це інтегрувати людину у світ;

це надати їй найперших життєвих орієнтирів;

це подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях". [7].

Вчені філософи говорять, що філософія фігурує як світогляд, певного рівня.

Цей рівень, на якому розгортається філософське осмислення світу і людини називається теоретичним. Тобто філософія - це теоретична форма світогляду; усвідомлений світогляд. Філософія є різновидом світогляду. Вона концентрує світогляд, зосереджується на найважливішому у ньому.

Філософія - це відкрита система знань.

Особливості предмету філософії:

її предмет є історично змінним, бо історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини;

уся історія філософії фактично входить у окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми і здатні окреслити "топографію" людськості;

філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої самоідентифікації.

Риси філософського мислення:

має гранично широкий рівень узагальнення (категорії, принципи), що виходять на межу буття і небуття;

постає формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини, її життєвого вибору;

окреслює дійсність не лише такою, якою вона є, а й такою, якою має бути;

є більшою мірою мисленням про мислення, ніж мисленням про мислення, ніж мисленням та думкою про якусь реальність;

постає внутрішньопов’язаним, логічно послідовним, аргументованим та обгрунтованим;

прагне поставити і розв’язати граничні, абсолютні проблеми людського буття.

За теорією Г. Гегеля - вищі здатності людського інтелекту проявляються:

у розумінні (філософії);

переживанні (мистецтво);

відчутті нашої вихідної спорідненості із найпершими засадами буття (релігії).

Філософія - це інтелектуальна форма світомислення. Зараз в філософській науці панує дискурсивне мислення, яке поступово змінюється.


Історична філософія виникла шляхом виділення із первинного, синкретичного міфологічного світогляду.

Розглянемо відмінності міфологічного світогляду і філософії, які показані в таблиці № 1. [6]

Таблиця № 1.

МІФОЛОГІЧНИЙ СВІТОГЛЯД ФІЛОСОФІЯ
Формується і функціонує стихійно. Постає свідомою та усвідомленою інтелектуальною діяльністю
Міфологія не має автора, її творцем є народ. Є авторською формою мислення та інтелектуальної творчості.

Характеризується відсутністю розмежування і протиставлення світу й людини.

Знаменує виділення людини із природи, а окремого індивіда із людської первинної спільності, постає індивідуальною формою світоглядного самовизначення людини.
Міф розповідає про явища оточуючого світу. Пояснює своє твердження.
Міфологічна свідомість є синкретичною, тобто бачить світ цілісним, універсальним. Характеризується дискрусивним, тобто аналітико-синтетичним мисленням.

З таблиці ми бачимо, що філософське мислення повинне проводити аналіз дій людини в синтетичному зв’язку з навколишнім середовищем. Навіть коли думка абстрагується від реальності, вона не може бути без послідовних висновків, які базуються на законах природи. Людина - частина світу і вона також находиться у владі природних законів, не залежно згодна вона з цім чи ні. На протязі історичного розвитку культури людина багато разів поверталася до міфів. На мій погляд - це пояснюється необхідністю об’єднати в цільну картину ті окремі знання дискрусивного мислення, які накопичились за століття.

Міфологія - грецьке слово - перекази, оповіді, слово учення.

К-во Просмотров: 215
Бесплатно скачать Реферат: Відношення українців до географічного середовища в міфах стародавніх слов’ян