Реферат: Виховання гуманстично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час

Результатами дослідження підтверджено, що на підвищення рівня сформованості гуманістичної спрямованості підлітків значний вплив здійснює організація їхньої ціннісно-орієнтаційної діяльності, як сукупність дій, вчинків, впливів особистості, що спрямовані на саморозвиток, самореалізацію і самовдосконалення на основі загальнолюдських і національних цінностей (базових цінностей), які у педагогічному процесі спрямовані на формування в учня рис, що посилюють мотивацію його поведінки, почуття обов’язку, відповідальності, пізнавальних інтересів і потреб та усвідомлення власного творчого саморозвитку.

Формувальний етап експерименту засвідчив, що гуманістично спрямована особистість ефективно розвивається за умов, коли різнопланова ціннісно-орієнтаційна діяльність педагогічно доцільно організована і дає можливість підліткам обговорювати проекти спільної діяльності; висловлювати зауваження й пропозиції щодо виконання справи; обирати шляхи її здійснення; визначати мету, напрям діяльності, склад виконавців; розподіляти доручення з урахуванням індивідуальних здібностей, інтересів; оцінювати свою діяльність шляхом творчих звітів, бесід, анкетувань; на основі узагальнення результатів визначати перспективи подальшої діяльності.

Проведений на підсумковому етапі формувального етапу експерименту зріз результатів участі підлітків у різних видах виховної діяльності засвідчив динамічний характер розвитку виділених нами показників сформованості гуманістично спрямованої особистості. Участь у різних видах виховної діяльності сприяла тому, що підлітки почали усвідомлювати її суспільну значущість. Якщо на початку експерименту лише 19,4% учнів були впевненими у тому, що знання ідей і норм гуманізму, в основі яких лежать загальнолюдські цінності (праця, взаємоповага, доброта, справедливість, толерантність, щирість тощо) потрібні кожній людині; 33,6% не мали твердих переконань у цьому, а 47,0% вважали ці знання не обов’язковими, то після завершення формувального експерименту, де вони брали участь у різних видах гуманістично спрямованої виховної діяльності, ці дані змінилися. Розуміння необхідності володіти такими знаннями засвідчили 29,1%; остаточно не позбавилися вагань і сумнівів щодо цього 58,3%; і тільки 12,6% учнів продовжували вважати ці знання необов’язковими.

У ході формувального етапу експерименту проаналізовано зміни у рівнях сформованості гуманістичної спрямованості підлітків за розробленими нами критеріями – ставлення до інших людей, ставлення до себе, ставлення до ціннісно-орієнтаційної й практичної діяльності.

Відбулися позитивні зміни у ставленні підлітків до людей. Змінився характер міжособистісних стосунків у класних колективах: вони стали більш дружніми, доброзичливими, довірливими. Такі думки висловили 18,7% учнів ЕК та 11,4% учнів з КК. Одночасно зменшилася кількість тих, чиї взаємини у класі характеризуються як байдужі, нещирі: 19,7% у ЕК (проти 46,8% – на початок експериментальної роботи) та 27,1% – у КК (проти 46,6% до початку експерименту); зменшилася кількість тих, хто вважає, що у класі є учні, які уникають спільних ігор, почувають себе некомфортно: 1,2% – у ЕК (5,7% до початку експерименту) та 9,8% – у КК (19,3% до початку експерименту).

Результати експерименту засвідчили зміни у ставленні підлітків до себе, зокрема, зростання рівня самоповаги, що проявилося у зростанні уваги до свого зовнішнього вигляду; у розумінні, що повага до інших починається із поваги до себе. На 22, 4% зросла кількість підлітків, які проявляють самостійність, керуючись свідомим вибором гуманної, доброчинної поведінки: їх число на кінець експериментального періоду становило 54,9%; у КК кількість таких учнів зросла на 6,1% і становила на завершальному етапі експериментальної роботи 38,9%.

Виявлення рівня гуманістичної спрямованості підлітків за критерієм ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності засвідчило, що учні поступово змінили ставлення до гуманістичних цінностей: значно вище стали поціновуватися смаки, уподобання, звички однолітків; більшість підлітків проявили готовність стати на захист тих, хто потребує допомоги і підтримки. Такі якості як доброчинність, милосердя, людяність за результатами ранжування займають відповідно 3-є, 4-е і 6-е місце (до початку експерименту: 9-е, 7-е, 8-е). Одночасно, кількість учнів, що обрали пріоритетом для себе гуманістичні якості людини, склала 65,3% (проти 37,9% на початок експерименту).

Цьому сприяла особливість застосовуваних у процесі експериментальної роботи видів виховної діяльності, сутнісний зміст яких полягав у тому, що участь у конкретних творчих справах не лише відкривала перед учнями факти, події, характер вчинків і поведінки людей, але й орієнтувала підлітків на розуміння людини як найбільшої соціальної цінності: носія прав, свобод, обов’язків, моралі тощо. Для учнів повніше розкривалася істина: найвищі, найкращі якості знаходяться в самій людині, в її реальних діях, цілях, інтересах.

Саме тому нами зафіксовано позитивні зрушення у ставленні підлітків до практичної діяльності, про що свідчить їх активність у виховних заходах та ступінь задоволеності нею: майже втричі зросла кількість тих, хто почав проявляти ініціативу, брати активну і постійну участь у позаурочних формах і видах діяльності – 69,7% (проти 23,2% на початок експериментальної роботи); суттєво зменшилася кількість підлітків, які не беруть участі у виховних заходах, не проявляють зацікавленості й ініціативності – 2,9% (на початок експерименту таких було 37,1%).

Порівняльні дані рівнів сформованості гуманістичної спрямованості підлітків подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльні дані рівнів сформованості гуманістично спрямованої особистості (експериментальні та контрольні колективи, за результатами констатувального і формувального етапів експерименту, 738 осіб, у відсотках)

№ п\п	критерії	етапи експерименту	високий		середній		низький
			ЕК	КК	ЕК	КК	ЕК	КК
		форм.	29,1	21,4	58,3	« 1 2 3 4 5 6 7 » К-во Просмотров: 294 Бесплатно скачать Реферат: Виховання гуманстично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час >>> Скачать <<< Меню Поиск