Реферат: Виховання поваги до батьків жінки-матері

Дівчинка . Хлопчики-горобчики!

Хлопчик і дівчинка (разом ). Радьмося та виходьмо на вулицю в добрий час – нема таких співаночок, як у нас!

(“Подоляночка” – танець-гра. “А ми просо сіяли...”).

Бабуся Гра. Дітки, я вам розкажу про українську народну гру “Піжмурки”. Щоб погратися – потрібно порахуватися!

Дівчинка . Котилася торба з високого горба. А в тій торбі хліб-паляниця, кому доведеться – той буде жмуриться!

(Чути, як хтось стукає. Виходить дівчинка з патичком).

Дівчинка . Добрий день! А чи не бачили ви моїх гусей?

Діти . Яких?

Дівчинка . Один сірий, другий білий, а третій – в капелюсі.

(Виходять “гуси”. Звучить пісня “Веселі гуси”).

Дівчинка . А ви чого сюди забрели?

Гусак . Погратися!

Дівчинка . Ану, мерщій додому! Я вам пограюся!

Тітонька Забава . У нашого народу є цікава гра “Гуси, гуси, додому!”. І я в дитинстві гралася в цю гру. Щоб уникнути небезпеки “гуси” прагнуть якнайшвидше добігти “додому”, а “вдома” вже ніякий вовк не страшний. Гуси в нас є, потрібно обрати “вовка”.

Дівчинка . Йшла Маринка на стежинку, загубила там корзинку, а в корзинці хліб-паляниця, хто її з’їв – той буде вовк чи вовчиця!

(Діти починають гру).

Тітонька Забава . Гуси-гуси, додому!

Гуси . Навіщо?

Тітонька Забава . Вовк за горою!

Гуси. Що він робить?

Тітонька Забава . Гусей давить! Сірі, білі, пелехаті! Всі тікайте до хати!

Звучить пісня “На місточку”, сл. Г.Бойко, муз. А.Філіпенка. Інсценізація пісні).

Бабуся Гра . А ми в дитсадочку гралися в українську народну гру “Баба куца”. Щоб погратися, потрібно “бабу” поводити.

Хлопчик і дівчинка . А хто бабу не веде – той веселий не буде!

Діти . Бабо, бабо! А на чому ти стоїш?

Баба . На діжі.

Діти . А що в діжі?

Баба . Квас!

Діти . То й лови сім днів нас!