Реферат: Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах

Функції щодо виховання у ВНЗ розподіляються згідно місця учасників у структурі організації виховної діяльності. Функціонування системи виховних заходів забезпечують ректорат, вчена рада, комітет у справах сім’ї, молоді та спорту, студентські комітети. Всі вони працюють на різних рівнях: університету, факультетів та курсів, студентської ради гуртожитків за планом виховної роботи, затвердженим ректором. У тісній співпраці діють й інші структурні підрозділи ВНЗ (гуманітарні кафедри, бібліотека, профком, музей, рада ветеранів та ін.). Запропоновано створення сектора культурно-виховної діяльності як структури, що відповідає за формування комфортного, керованого, цілеспрямованого комунікаційного простору ВНЗ для реалізації завдань соціалізації молоді.

У підрозділі 2.3. «Характеристика форм організації виховної діяльності в бібліотеках вищих навчальних закладів» розглядається функціонально-змістова складова виховної діяльності бібліотеки ВНЗ. Вона полягає у створенні такого комунікаційного середовища, яке надавало б можливості інформаційно-культурного забезпечення самонавчання і самовиховання на основі партнерських відносин з науково-педагогічними та студентсько-громадськими структурами. Окрім того, виховна діяльність здійснювана бібліотечними засобами, спрямована на формування позитивної мотивації і задоволеності результатами творчої діяльності.

Проведено соціологічне дослідження серед студентів Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка, Національного технічного університету «ХПІ», Харківського державного університету харчування та торгівлі щодо визначення ролі бібліотеки в житті студентів від першого до останнього курсів навчання та виявлення основних якостей бібліотекаря. Переважна більшість опитаних (70,5%) відзначає, що бібліотека сприяє їх адаптації до навчання, а основним джерелом здобуття знань є книги (приблизно по 75%). Студенти вважають, що приміщення бібліотек можуть використовуватися не лише з традиційною метою, але й для організації різноманітних виставок, святкових вечорів, репетицій самодіяльних колективів. Переважна більшість студентів позитивно відноситься до проведення культурно-виховних заходів бібліотекою і виявляють бажання брати у них участь: ХНТУСГ (80,5%), НТУ «ХПІ» (60%), ХДУХТ (90,5%). У доброзичливій психологічній атмосфері створюється гармонійне бібліотечне середовище. Студенти-старшокурсники вже впевнено відзначають, що таке бібліотечне середовище позитивно впливає на їх творчий розвиток: ХНТУСГ (80%), НТУ «ХПІ» (75%), ХДУХТ (95%). Виявлено, що виховна система у ВНЗ переживає об’єктивний процес зміщення акцентів із суспільного виховання до самовиховання і самоформування особистості.

Узагальнено основні критерії оцінки професійної якості бібліотекаря ВНЗ як керівника інформаційно-комунікаційного середовища. Найвище оцінені: доброзичливість, тактовність – (4,63); творчий потенціал – (4,57); висока ерудиція – (4,38); ініціативність, організаторські здібності – (4,32); професійна компетентність – (4,28); культура мови, чітка дикція – (4,25); психолого-педагогічні знання та навички – (4,21). Дружня атмосфера спілкування надає можливості для творчості й передбачає наявність якостей у діяльності бібліотекаря, нерозривно пов’язаних з його характером: відкритість, толерантність, щирість, доброзичливість, зацікавленість життям студентів.

Аналогічне анкетування бібліотечних фахівців переконує в тому, що більшість їх займаються виховними, інноваційними, творчими пошуками нових методів у роботі з молоддю. Виділення таких співробітників в окремий сектор позитивно впливатиме на виховну діяльність у ВНЗ в цілому.

Третій розділ «Концептуалізація процесу вдосконалення виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу» має два підрозділи, в яких обґрунтовується вдосконалення виховної діяльності в бібліотеці ВНЗ.

На основі теоретико-аналітичних та практичних досліджень у підрозділі 3.1. «Організаційно-функціональні концепти виховної діяльності бібліотеки вищого навчального закладу»з’ясовано, що в бібліотеці здійснюється певна виховна діяльність зі студентською молоддю, але вона не завжди носить систематичний характер. Необхідність проведення виховних заходів, різноплановість дій та відсутність у більшості бібліотек секторів (відділів) з виховної роботи потребують розробки моделі виховної діяльності бібліотеки ВНЗ, яка сприяє поєднанню всіх вимог до підготовки випускника-професіонала, інформаційно-культурної і творчої особистості, завдяки її структурно-функціональному вдосконаленню.

Базою для підвищення ефективності відображення системи, яка моделюється, стали вищезазначені концептуальні основи виховання студентської молоді та компоненти виховного впливу в умовах бібліотеки. Модель потребує врахування не лише сучасних, а й майбутніх потреб суспільства, нових можливих вимог до підготовки активних, наполегливих фахівців професіоналів. Зазначено необхідність урахування внутрішніх механізмів розвитку особистості, важливим фактором яких є самовиховання – свідома, цілеспрямована діяльність людини, спрямована на вироблення, удосконалення чи зміну нею своїх якостей, відповідно до соціальних та індивідуальних цінностей, орієнтацій та інтересів. Концепціявдосконалення виховної діяльності бібліотеки полягає в розширенні і поглибленні креативних та інших рис майбутніх фахівців бібліотечними засобами на рівні професійно значимих, особистісно і соціально бажаних стандартів. У зв’язку з цим доведено важливе значення особистісно орієнтованого підходу у виховній діяльності бібліотеки зі студентами.

При розробці концептуальної моделі виховної діяльності бібліотеки ВНЗ ми використали підхід, що потребує запровадження універсальних концептів зазначених як:

– організаційно-функціональні концепти: зовнішні та внутрішні фактори соціокультурного середовища, цілі і завдання виховної діяльності ВНЗ, взаємозв’язки в системі виховної діяльності ВНЗ, форми організації виховної діяльності, управління й зворотні зв’язки з виховною діяльністю, що сприяють організації сектору культурно-виховної діяльності;

– психолого-педагогічні: характеристика професійної діяльності з диференціацією вимог за функціональною спеціалізацією.

Запропоновано для вдосконалення виховної діяльності в інших бібліотеках створення сектора культурно-виховної діяльності. Його основними характеристиками є: інформаційна насиченість; поглиблення і розширення змісту та засобів культурно-виховної бібліотечної діяльності; професійне і творче зростання колективу; збагачення і розширення прийомів, методів роботи зі структурними підрозділами ВНЗ. Результатами діяльності сектора вже є: створення в бібліотеці інформаційно-комунікаційного середовища, що сприяє залученню студентів до читання і використання інформації для самонавчання та самовиховання.

На функціональному рівні особлива увага в роботі зосереджена на культурно-виховній діяльності, яка є синтезом інформаційної, комунікативно-педагогічної, освітньої, культурної та самоосвітньої роботи зі студентською молоддю в умовах інформатизації освіти. Вона має свої цілі, засоби, технологію і скерована на досягнення певних виховних цілей, координованих з цілями ВНЗ. Велике значення для її сприяння відводиться організаційно-функціональній діяльності всіх структур ВНЗ, в основі якої – національні стандарти освіти, виховання і культури.

Сутність культурно-виховної діяльності бібліотеки полягає в тому, що, по-перше, бібліотека – культурний заклад, який зберігає національні, духовні, виховні традиції, які відіграють суттєву роль у житті та діяльності студентської молоді (формування професійних навичок, світогляду, навичок поведінки в суспільстві та. ін.); по-друге, бібліотека формує інформаційне середовище, яке сприяє задоволенню інформаційних потреб і надана читачеві інформація вже має виховний вплив.

У підрозділі 3.2. «Психолого-педагогічні концепти діяльності бібліотекаря» обґрунтовано психологічні, комунікативно-педагогічні концепти, які потребують посилення комунікаційних аспектів підготовки бібліотечних фахівців, орієнтуючи їх на працю в сучасному соціокомунікаційному середовищі, де в умовах поширення технологічних засобів комунікації зберігаються ціннісні міжособистісні взаємовідносини. Ставлення до бібліотекаря як постачальника документів, організатора читання залишилося в минулому. Нові соціально-комунікаційні умови потребують від бібліотекаря творчого підходу у взаємовідносинах «читач-бібліотекар», проведенні бібліотечних заходів і спрямовуються до головної мети – формування професіонала, спеціаліста, творчої особистості.

Як кінцевий результат, в соціально-комунікаційній спрямованості діяльності бібліотекаря ВНЗ важливе місце відводиться формуванню спеціаліста, професіонала, творчої особистості.

Аналіз практичних результатів дає підставу вважати, що подальший розвиток і уточнення концепції виховання творчої особистості в системі інших концепцій та практичних заходів, спрямованих на виховання студентської молоді, йде в напрямі інтеграції з системою навчально-освітніх заходів ВНЗ, які перебувають у стані реформування і розвитку на засадах інформаційно-комунікаційної взаємодії між різними ланками освіти і виховання, різними суб’єктами освітньо-виховного процесу на різних рівнях його реалізації.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави для констатації таких основних наукових висновків:

1. Реформування освітньо-виховного процесу в Україні, його вдосконалення є найважливішою актуальною соціокультурною проблемою, що значною мірою зумовлена процесами глобалізації та проблемами розвитку формування творчої компоненти особистості як необхідної якості людини, особливо фахівця, для адаптації в сучасних умовах. Значний вплив на структурно-функціональні трансформації в бібліотеках ВНЗ мають певні зміни інформаційно-комунікаційного середовища, частиною якого є і бібліотечне середовище. В нових соціально-комунікаційних умовах бібліотеки є не лише об’єктами інформатизації, а й активними учасниками цього процесу. Окрім того, вони постають системоутворюючими компонентами соціально-інформаційної інфраструктури суспільства та його підсистем, сприяючи формуванню загального культурного й інформаційно-комунікаційного середовища.

У дослідженні доведено, що визначальними елементами виховної діяльності бібліотеки у ВНЗ стають: електронні засоби зберігання, обробка, розповсюдження, використання інформації. Сформульовано положення про необхідність гармонізації освітньо-виховного середовища ВНЗ, в т.ч. і бібліотечними засобами, в умовах розширення соціально-комунікаційних функцій бібліотек.

2. Відсутність деякої фрагментарності у науковій розробці проблеми зумовлюють необхідність вивчення виховної діяльності бібліотеки у нових соціально-комунікаційних умовах. Для досягнення компетентності дослідження використано загальнонаукові підходи та методи. Системний підхід надає можливість дослідити діяльність бібліотеки ВНЗ у цілісній системі загального виховного процесу. У контексті діяльнісного підходу застосовуються методи корекції розвитку особистості, комунікативно-педагогічної допомоги студентам у вирішенні їхніх життєвих проблем, професійному самовизначенні, організації дозвіллєвих програм. Соціокультурний підхід виявив історично сформовані усталені структури, що дозволило визначити напрями і зміст трансформації бібліотек як соціально-комунікаційних організацій, які інтегрують до єдиного інформаційно-освітнього простору.

3. У сучасних соціально-комунікаційних умовах трансформація виховної діяльності бібліотек ВНЗ відбувається за: 1) рівнем організації (від конкретно трудових завдань до комплексної системи виховної діяльності); 2) характером (від масового до індивідуально-орієнтованого); 3) формою (від документних, наочно-рекомендаційних до інформаційно-когнітивних, педагогічно-технологічних); 4) технологією (від загальних соціокультурних блоків виховання до структурування завдань виховання окремого студента); 5)